Ухвала суду № 138055025, 08.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

08 липня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/7233/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Полтавської окружної прокуратури Полтавської області до Мачухівської сільської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради в якій просить визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (ЄДРПОУ 21046808, вул. Історична, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду земляну греблю з водовідвідним каналом, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2,1887 га, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5324085003:03:001:0152, що знаходиться в межах с. Шевченки Мачухівської територіальної громади (Полтавського району Полтавської області), вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації щодо гідротехнічної споруди земляної греблі з водовідвідним каналом, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2,1887 га, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5324085003:03:001:0152, що знаходиться в межах с. Шевченки Мачухівської територіальної громади (Полтавського району Полтавської області).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.06.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Мачухівської сільської ради про зупинення провадження у справі №440/7233/26 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 915/268/24.

В обгрунтування клопотання зазначено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду, посилаючись на практику Валика Палата Верховного Суду, зауважив, що для розмежування віндикаційного та негаторного позовів одним з критеріїв є наявність або відсутність володіння майном у власника, який відповідно пред`являє негаторний чи віндикаційний позов для захисту порушеного права.

Якщо у власника наявне володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватися як негаторний позов. Натомість вимога власника, позбавленого володіння (фізичного, юридичного), і пред`явлення вимоги про відновлення володіння, має кваліфікуватися як в індикаційний позов.

09.04.2025 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України.

Законодавець передбачив способи судового захисту у разі, коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне (фізична особа придбала гідротехнічну споруду на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, та зареєструвала за собою право в державному реєстрі прав на таку споруду) володіння, вказавши, що для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов.

Водночас віндикаційний позов може бути застосований до об`єкта, який може перебувати в цивільному обігу в статусі майна.

Тому для формування згаданого підходу до способів захисту прав, які стосуються гідротехнічних споруд, суттєвим є правова кваліфікація таких споруд.

Так, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.10.2025 у справі №915/268/24 (провадження № 12-49гс25) констатувала наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об`єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.

Більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, який відновить порушене право, відповідатиме змісту цього права та характеру його порушення, а також сприяєтиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії, ураховуючи, у тому числі, зміни, які відбулися у чинному законодавстві щодо застосування положень статей 261, 388, 390, 391 ЦК України у контексті посилення захисту прав добросовісного набувача.

Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 29.10.2025 також зазначила, що існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі (№915/268/24 (провадження № 12-49гс25), актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ.

Таким чином, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту,

Позивач подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та зазначив, що зупинення провадження у справі на невизначений термін до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 915/268/24 призведе до невиправданого затягування розгляду справи, що в свою чергу продовжить порушення інтересів держави у сфері комунальної власності.

Крім того, об`єктом спору є земляна гребля з водовідвідним каналом. Відповідно до Водного кодексу України та Закону України «Про аквакультуру», земляні греблі є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури і потребують постійного технічного контролю. Наразі споруда фактично не має власника, що унеможливлює виділення коштів з місцевого бюджету на її утримання та поточний ремонт.

Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.

Вивчаючи та досліджуючи матеріали справи, обставини, викладені сторонами у заявах по суті, суд убачає, що правовий статус гідротехнічної споруди земляної греблі з водовідвідним каналом, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2,1887 га, є невизначеним. Вказане зумовлює перешкоди для визначення належного та ефективного способу судового захисту у цій справі.

Надаючи правову оцінку вказаному, суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду, посилаючись на практику Валика Палата Верховного Суду, зауважив, що для розмежування віндикаційного та негаторного позовів одним з критеріїв є наявність або відсутність володіння майном у власника, який відповідно пред`являє негаторний чи віндикаційний позов для захисту порушеного права.

Якщо у власника наявне володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватися як негаторний позов. Натомість вимога власника, позбавленого володіння (фізичного, юридичного), і пред`явлення вимоги про відновлення володіння, має кваліфікуватися як віндикаційний позов.

09.04.2025 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України.

Законодавець передбачив способи судового захисту у разі, коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне (фізична особа придбала гідротехнічну споруду на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, та зареєструвала за собою право в державному реєстрі прав на таку споруду) володіння, вказавши, що для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов.

Водночас віндикаційний позов може бути застосований до об`єкта, який може перебувати в цивільному обігу в статусі майна.

Тому для формування згаданого підходу до способів захисту прав, які стосуються гідротехнічних споруд, суттєвим є правова кваліфікація таких споруд.

Так, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.10.2025 у справі №915/268/24 (провадження № 12-49гс25) констатувала наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об`єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.

Більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, який відновить порушене право, відповідатиме змісту цього права та характеру його порушення, а також сприяєтиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії, ураховуючи, у тому числі, зміни, які відбулися у чинному законодавстві щодо застосування положень статей 261, 388, 390, 391 ЦК України у контексті посилення захисту прав добросовісного набувача.

Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 29.10.2025 також зазначила, що існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі (№915/268/24 (провадження № 12-49гс25), актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ.

Таким чином, оскільки у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, суд приходить до висновку, що дану справу об`єктивно неможливо розглянути по суті до вирішення цих питань Великої Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 (провадження № 12-49гс25).

Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 (провадження № 12-49гс25).

Керуючись статтями 4, 44, 242, 248, 256, 290, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом Полтавської окружної прокуратури Полтавської області до Мачухівської сільської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №915/268/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Удовіченко