Рішення № 138054621, 08.07.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/70/26

номер провадження 2/558/259/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Березюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «Бізнес позика» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач вказує про те, що 26.02.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 523741-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТзОВ «Бізнес Позика» 26.02.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 523741-КС-001 про надання кредиту. 26.02.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 523741-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТзОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7563, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 26.02.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № № 523741-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТзОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за договором не виконала. У неї станом на 03.02.2026 рік утворилась заборгованість за договором № 523741-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 22 730 гривень, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 7 000 гривень, суми прострочених платежів по процентах 10 830 гривень, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 3 500 гривень, суми прострочених платежів за комісією 1 400 гривень.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

Зважаючи на викладені обставини, керуючись нормами чинного цивільного законодавства, позивач змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

16.02.2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 90).

24.03.2026 року судом постановлено ухвалу про витребування в АТ «Універсал Банк» письмових доказів у даній цивільній справі (а.с. 99).

16.04.2026 року по даній справі було постановлено заочне рішення та частково задоволено позовні вимоги (а.с.115).

10.06.2026 року ухвалою суду вищевказане заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду по суті(а.с.146).

В судове засідання на розгляд справи 07.07.2026 року сторона позивача не з`явилась. До суду позивачем скеровано додаткові пояснення, в яких позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» підтримуються повністю та заявлено клопотання про розгляд справи по суті у відсутність представника позивача (а.с. 154).

Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи по суті 07.07.2026 року не з`явилася. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач була повідомлена належним чином у відповідності до ст.128 ЦПК України (а.с. 151). Причини неявки в судове засідання відповідач суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання до суду не подала.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Норми п.1ч.3 ст. 223 ЦПК України вказують, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Норми ч. 2 ст. 247 ЦПК України вказують, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовної заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 26.02.2025 року укладено договір № 523741-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 20-30).

Відповідно до п.п.1.1-1.13, 2.1-2.16, 3 вказаного кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 ТзОВ «Бізнес Позика» надає грошові кошти у розмірі 7000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності. Відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день його користування. Протягом строку кредитування процентна ставка нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування ним, із урахуванням дня його видачі та повернення. Для належного виконання умов кредитного договору встановлено графік платежів (а.с. 20-30).

На підтвердження укладення договору позивачем надана візуальна форма послідовності дій клієнта (а.с. 51).

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.2,3.1.3 Правил надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТзОВ «Бізнес Позика» від 20.02.2025 року після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому куабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу .

ТзОВ «Бізнес Позика» 26.02.2025 року направлено відповідачу ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 523741-КС-001 про надання кредиту(а.с.30).

Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю.

Судом досліджено додаток до вищевказаного договору про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти кредитний договір №523741-КС-001 від 26.02.2025 року. Так, відповідач ОСОБА_1 з викладеними умовами пропозиції (оферти) ТзОВ «Бізнес Позика», укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ознайомлена, повністю і безумовно їх приймає та акцептує. Вказану пропозицію відповідач ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7563, який було направлено їй на номер телефону: НОМЕР_1 26.02.2025 року о 13:38:13 годині (а.с. 41).

Судом досліджено підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, видане ТзОВ "Профіт Гід". Так, товариством було здійснено успішний переказ коштів на карту позичальника (маска картки) НОМЕР_2 на суму 7 000 гривень із наступним зазначеним призначенням переказу: "перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 згідно кредитного догвору №523741-КС-001 від 26.02.2025 року, без ПДВ" (а.с. 53).

Разом з тим, судом досліджено інформацію та виписку по картковому рахунку (маска картки) НОМЕР_2 , надану АТ «Універсал Банк». Даною інформацією підтверджується, що АТ «Універсал Банк» емітовано картку № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , а також факт зарахування 26.02.2025 року кредитних коштів у сумі 7 000 гривень на вказаний картковий рахунок відповідача (а.с. 108-112).

Судом досліджено письмові докази, які підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 на виконання умов укладеного кредитного договору здійснила часткову оплату на загальну суму 1000 гривень (а.с.12, 108-112). Таким чином, суд робить висновок, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання вищевказаного договору.

Норми ст. 1046 ЦК України вказують, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пропозиція ТзОВ «Бізнес позика» про укладення кредитного договору є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначає порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 ЦК України.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09. 2020 року у справі №732/670/19, від 23.03. 2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року - №127/33824/19.

У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, електронний договір має містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243 св 20.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір № 523741-КС-001 від 26.02.2025 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Таким чином, факт підписання договору відповідачем свідчить і про його попереднє ознайомлення з його текстом та «Правилами надання споживчих кредитів» ТзОВ «Бізнес Позика» (а.с. 51-62). Інакше договір про надання кредиту між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, відповідачем не надано доказів неукладання договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 статті 1048 ЦК України).

Норми ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Судом досліджено розрахунок заборгованості, а також довідку ТзОВ "Бізнес Позика" про стан заборгованості за кредитним договором № 523741-КС-001 від 26.02.2025 року, укладеним між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 .. Заборгованість відповідача станом на 03.02.2026 року становить 22 730 гривень та складається із заборгованості по тілу кредиту 7 000 гривень, заборгованість по відсотках 10 830 гривень, заборгованості по комісії 1 400 гривень, заборгованості по штрафах 3 500 гривень (а.с. 12-15).

Позовні вимоги ТзОВ «Бізнес позика» підтверджуються і іншими дослідженими судом доказами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 523741-КС-001 від 26.02.2025 року, так як відповідачем ОСОБА_1 прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору. Доказів погашення заборгованості за укладеним договором в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу (тіла кредиту), нарахованих процентів та комісії є доведеними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача заборгованість в розмірі 19 230 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 7 000 гривень, заборгованість по відсотках 10 830 гривень, заборгованості по комісії 1 400 гривень.

Звертаючись з позовними вимогами, ТзОВ "Бізнес Позика" просить також стягнути з відповідача заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3 500 гривень.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта, відповідний висновок міститься у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02. 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02. 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 26.02.2025 року, відповідно відсотки за ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання за договором нараховано після 24.02.2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 3 500 гривень штрафних санкцій слід відмовити.

З врахуванням наведеного, заявлені ТзОВ "Бізнес Позика" позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ТзОВ "Бізнес Позика" задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 252,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України ст.ст. 12, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, поштовий індекс 01133, місто Київ бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором 523741-КС-001 від 26.02.2025 року в розмірі 19 230 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 252 (дві тисячі двісті п`ятдесят два) гривня 40 копійок судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог відмовити в задоволенні.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не була вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро МЕЛЬНИК