Ухвала суду № 138054575, 07.07.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/129/26

Провадження № 2-п/550/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року селище Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року по справі №550/129/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 13.04.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, заборгованість за кредитним договором №1226-8784 від 23.06.2023 року в розмірі 17300,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

29.06.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» відповідачка подала заяву в якій просить скасувати вказане заочне рішення по справі. Заява мотивована тим, що відповідачка не знала про розгляд справи, рішення було ухвалене заочно, а тому вона була позбавлена можливості надати докази в судове засідання про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Суд, проаналізувавши матеріали даної справи і зміст заяви про перегляд заочного рішення по ній, дійшов висновку, що відповідачкою пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з наступних підстав.

Статтею 284 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд звертає увагу, що ВП ВС в своїй постанові від 12.06.2024 року по справі №756/11081/20 дослідила питання процесуальних особливостей оскарження судового рішення, постановленого в порядку заочного провадження, реалізації учасниками процесу права на апеляційне оскарження заочного рішення та, зокрема, процесуальних наслідків подання заяви про перегляд заочного рішення з пропуском установленого законом строку.

Пропуск процесуального строку може бути значним та очевидним (наприклад, за наявності беззаперечних доказів про отримання відповідачем копії заочного рішення), проте у випадку застосування запропонованого Великою Палатою Верховного Суду підходу відповідач отримує безумовне право на апеляційне оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і десятиріччями, що не повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в контексті застосування принципу правової визначеності як складової основного принципу цивільного судочинства - верховенства права.

Зокрема, у контексті сформованої Великою Палатою Верховного Суду практики щодо дій суду першої інстанції при розгляді заяв про перегляд заочного рішення, зазначено, що заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Отже, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до постанови Великої Палати Верхового суду від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17 визначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

В даному випадку, слід зазначити, що провадження по справі №550/129/26 було відкрито 02.03.2026 року. Судом було призначено судове засідання на 08.04.2026, крім того, відповідачка повідомлена про розгляд справи згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідачку було повідомлено про розгляд справи за адресою реєстрації місця її проживання, але поштове відправлення повернулося до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідачки про розгляд даної справи.

При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).

Суд вказує, що заочне рішення у даній справі ухвалене Чутівським районним судом Полтавської області 13.04.2026 року, а заява про перегляд заочного рішення подана відповідачкою 29.06.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 284 ЦПК України строку.

Разом з цим, відповідачка не просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13.04.2026 року по справі №550/129/26.

Разом з цим, відповідачка не позбавлена права повторно звернутись до суду із заявою про перегляд заочного рішення у порядку, визначеному ст. 284 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 287, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року по справі №550/129/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І.Михайлюк