Ухвала суду № 138054506, 08.07.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/883/22

Провадження № 2-з/545/22/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 рокум. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О. розглянувши матеріали заяви заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Полтавська районна державна адміністрація, про скасування права власності на нерухоме майно (земельну ділянку).

07.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обгрунутування якої посилався на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.03.2007 є власником нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа- 1159,0 кв.м., адмінбудинок А-2, А1-2. При купівлі адміністративної будівлі право власності на земельну ділянку не реєструвалося. Наразі виникла необхідність в оформленні права власності на земельну ділянку, що знаходиться під будівлею. Надана у власність гр. ОСОБА_2 земельна ділянка 0,10 га є частиною земельної ділянки 0,37 га, яка технічно необхідна для обслуговування нежитлової будівлі 1159,0 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 і належить йому на праві власності. Право власності на нежитлову будівлю і як наслідок право на земельну ділянку під нею та її обслуговування виникло задовго до виникнення права власності на земельну ділянку 0,10 га, яка наразі належить ОСОБА_2 13.05.2026 року гр. ОСОБА_2 розпочав на спірній ділянці підготовчі та демонтажні роботи, зокрема, демонтаж паркану на прибудинковій території з пошкодженням бетонного фундаменту про що «13» травня 2026 року у присутності свідків складено Акт обстеження та фіксації факту пошкодження майна. Демонтаж паркану, що належить йому на праві власності та огороджує територію моєї будівлі, вже завдав йому істотної матеріальної шкоди про що наявні звернення до органів Національної поліції за вхідними номерами ЄО 8214 та ЄО 8201 від 13.05.2026 року. 02.06.2026 року ним у присутності свідків складено Акт обстеження та засвідчено, що відповідач звів власний паркан, що відгороджує територію спірної земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 5324087701:01:002:0316 та самовільно зайняв гараж, що знаходиться на території відповідної земельної ділянки. 02.06.2026 року представник ПОКП «Полтавафарм», в особі юриста ПОКП «Полтавафарм» Дугара Владислава Юрійовича, прибув за адресою АДРЕСА_1 з метою забрати транспортні засоби підприємства (LADA GRANTA, 2016 рік випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; причіп легковий ЛЕВ, 2016 рік випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ), що знаходилися на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 та за погодження з ОСОБА_1 знаходився у його гаражі на території домоволодіння. Ключі від гаража були передані ОСОБА_4 . Після відкриття дверей гаража ОСОБА_4 поклав ключі до своєї особистої сумки, яку залишив на багажнику автомобіля, і відійшов для встановлення акумуляторної батареї. Скориставшись моментом, громадянин ОСОБА_2 незаконно заволодів ключами від гаража та закрив ворота (заблокувавши всередині транспортний засіб підприємства, а саме причіп легковий ЛЕВ, 2016 рік випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер НОМЕР_5 (кузова, рами): НОМЕР_6 ). За фактом вищевказаних незаконних дій у присутності свідків було невідкладно викликано працівників Національної поліції України та складено відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення. Відповідач не просто здійснює будівельні роботи, а самовільно зайняв приміщення належного йому гаража, позбавив можливості увійти всередину та вивезти належне йому особисте майно, а також майно третіх осіб, яке перебувало там за його згодою.

Також, ним було отримано письмове повідомлення від Відповідача ОСОБА_2 від 02.07.2026 року (копія додається). У вказаному листі останній відкрито заявив про свій намір проводити «роботи з благоустрою» на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 5324087701:01:002:0316. ОСОБА_2 зазначив, що у випадку наявності на території ділянки будь-якого майна, яке належить йому ( ОСОБА_1 ), то він має вивезти його у чітко встановлений ним строк- по 15.07.2026 року. У разі невиконання цієї вимоги відповідач прямо погрожує протиправними діями, вказуючи: «Після прибирання ділянки 15.07.2026р все сміття, буде вивезено на сміттєзвалище села Макухівка Полтавського району».

Під час спроби огляду майна, яке Відповідач протиправно заблокував у гаражі та тепер погрожує викинути на сміттєзвалище, було виявлено наступний факт: зник легковий причіп ЛЕВ (2016 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_7 ), який належить ПОКП «Полтавафарм» та перебував на відповідальному зберіганні у гаражі. Надати інформацію про місцезнаходження вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_2 відмовився.

Намір вивезти майно на сміттєзвалище в с. Макухівка після 15.07.2026 року свідчить про те, що невжиття заходів заборони проведення будь-яких робіт з благоустрою та інших дій призведе до завдання істотної матеріальної шкоди Позивачу та унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Зазначає, що вищевказані дії ОСОБА_2 спрямовані на руйнування існуючих та створення нових об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці, а також про спробу максимально ускладнити правовий статус об`єкта спору. У разі зведення Відповідачем нових об`єктів нерухомого майна та реєстрації їх в установленому порядку виконання майбутнього рішення суду щодо скасування права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку стане фактично неможливим або потребуватиме значних додаткових витрат та нових судових процесів щодо знесення будівництва, чим буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищенаведене, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, фізичним особам-підприємцям здійснювати будь-які будівельні, земляні, монтажні, підготовчі, оздоблювальні роботи, вчиняти будь-які дії щодо благоустрою земельної ділянки, а також здійснювати зведення (встановлення) малих архітектурних форм на земельній ділянці площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324087701:01:002:0316)- до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4. Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні.

Забезпечення позову по суті- це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам та переконатися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, ця загроза має бути не ймовірною, а реальною, посилання заявника на те, що виконання рішення суду в подальшому може бути неможливим чи утрудненим має бути підтверджено належними доказами.

При цьому, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Предметом позову із яким заявник звернувся до суду є скасування права власності на земельну ділянку та визнання за ОСОБА_1 право користування на земельну ділянку кадастровий номер: 5324087701:01:002:0316 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви про забезпечення позову позивач надав копію протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення зі змісту якої вбачається, що 13.05.2026 року він виявив пошкодження паркану на бетонному фундаменті за адресою АДРЕСА_1 , який демонтував ОСОБА_5 , акт обстеження від 02.06.2026 року, складений особисто за участі відповідального зерігача ОСОБА_6 та юриста ПОКП «Полтавафарм» Дугар В.Ю., щодо пошкодження майна, акт від 13.05.2026 року, складений особисто за участю двох свідків, ухвали слідчого судді від 02.06.2026р. та від 22.06.2026р.

Також, до заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 додав повідомлення від ОСОБА_2 від 02.07. 2026 року, про намір останнього вчинити певні дії, на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності у період з 10.07.2026р. по 15.07.2026р. Проте, доказів, про вчинення будь-яких активних дій на спірній земельній ділянці з боку ОСОБА_2 на момент звернення з заявою про забезпечення позову- суду не надано.

З матеріалів справи вбачається , що рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області рішенням двадцять шостої сесії сьомого скликання від 15 листопада 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ( кадастровий номер 5324087701:01:002:0316).

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Суд звертає увагу, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року вже забезпечено позов шляхом заборони відповідачу відчужувати спірну земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , а заявником не надано належних та допустимих доказів про наявність підстав, які б свідчили що невжиття саме таких заходів забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії на спірній земельній ділянці може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову- відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяТетяна ЗУБ