Рішення № 138054411, 01.07.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 359/2329/25

пров. № 2/544/810/2026

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.

секретаря судового засідання Ралець О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Даний позов мотивований тим, що 30.12.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 6227715 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 14 100,00 грн. Строк кредиту 364 дні. Періодичність платежів - кожні 7 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 14100 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису. Умовами кредитного договору було передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 1,692% в день застосовується за певних умов, визначених договором. Відповідач не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту.

27.11.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу №27.11/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Станом на 27 листопада 2023 року заборгованість відповідача за кредитом становить 32 899,53 грн, яка складається із: 14 100,00 грн - суми кредиту; 18 799,53 грн суми процентів за користування кредитом.

На момент укладення договору факторингу, строк кредитного договору № 6227715 не сплив, а тому позивачем було донараховано проценти за 33 календарні дні з 27.11.2023 по 29.12.2023 в сумі 9 259,47 грн.

Станом на час звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 42 159,00 грн, яка складається із: 14 100,00 грн - суми кредиту; 18 799,53 грн суми процентів за користування кредитом; 9 259,47 грн - донараховані позивачем проценти за 33 календарних дні, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 10 000 грн - витрати на правову допомогу.

Заочним рішенням Пирятинського районного суду від 04 червня 2025 року заявлені позовні вимоги були задоволені.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 28.04.2026 року вказане заочне рішення було скасоване та призначено новий судовий розгляд.

11 травня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказано, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження переходу до нього права вимоги за спірним кредитним договором. Окрім цього, матеріали справи не містять доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору. Також відсутні докази, що підтверджують отримання кредитних коштів відповідачем. Окрім цього, кредитним договором передбачена відсоткова ставка 1,99 % в день, хоча максимально можлива відсоткова ставка, відповідно до чинного законодавства, становить 1%. Також представник відповідача вважає, що було незаконно нараховано штрафні санкції (пеню) під час дії воєнного стану. Окрім цього, відсутні докази, що відповідач була ознайомлена з «Правилами надання грошових коштів у позику», що були розміщені на сайті кредитодавця. Також, представник відповідача вказує на завищену суму витрат на правову допомогу.

15.05.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що кредитний договір був укладені в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», a також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про електронну комерцію». Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

Окрім цього, умовами кредитного договору було передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день. Знижена процентна ставка 1,692% в день. Щодо доводів представника відповідача про максимальний розмір денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %, то такі доводи являються неспроможними оскільки відповідні зміни в ЗУ «Про споживче кредитування» вступили в силу 24.12.2023 року, а кредитний договір укладено 30.12.2022 року. Також представник позивача зазначив, що перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджується наданими доказами. Окрім цього, розмір судових витрат доведений наданими документами.

Враховуючи викладене, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та слухати справу без його участі.

21 травня 2026 року представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив в якому вказала, що позивачем були порушені строки для подання доказів, зокрема «Показове відео Процедура реєстрації та укладання кредитного договору.mp4», а тому просила не брати їх до уваги.

Окрім цього, представник відповідача наполягала, що позивачем не доведено належними доказами перехід права вимоги за кредитним договором. А також не доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем та факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, відмовити в долученні нових доказів та слухати справу без її та позивача участі.

Щодо долучення представником позивача нових доказів разом із відповіддю на відзив, а саме: відео «Показове відео Процедура реєстрації та укладання кредитного договору.mp4» та фотографію «1660221213_2770378_2372.jpeg», суд вказує, що представником позивача пропущений строк встановлений ст. 83 ЦПК України для подання доказів, при цьому не було зазначено причин пропущення такого строку.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає подані докази, а саме: відео «Показове відео Процедура реєстрації та укладання кредитного договору.mp4» та фотографію «1660221213_2770378_2372.jpeg».

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.12.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір № 6227715 про надання споживчого кредиту, шляхом підписання останньою аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора М964735, сума кредиту складала 14 100,00 грн, яка була надана шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 20-29).

Кредитний Договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року, що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті https://creditplus.ua/ru/documents та які є невід`ємною частиною договору позики (т. 1 а.с. 115-133).

За умови п. 1.2 кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Відповідно до п.1.3, 1.4 Договору сума кредиту складає 14 100,00 грн, строк кредиту 364 дні.

Відповідно до п.1.5.1 Договору процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.2 Кредитного договору знижена процентна ставка становить 1,692% в день та застосовується, якщо споживач до 06.01.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Вищевказаний кредитний договір, а також Паспорт споживчого кредиту (т. 1 а.с. 32-35) та Додаток №1 до Договору (Графік платежів) (т. 1 а.с. 30-31) були підписані споживачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (М964735).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Копія електронного доказу, а саме Кредитного договору № 6227715 від 30.12.2022 року, що надійшов разом із позовною заявою та був приєднаний до матеріалів електронної справи в КП «Д-3», була досліджена судом за допомогою підсистеми «Електронний суд» та судом встановлено наявність проставленого електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (М964735), а також наявність проставленого електронного цифрового підпису первісного кредитора ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА (позначка часу 11:03:26 30.12.2022), що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т.2 а.с. 113).

Водночас, всупереч зазначеним нормам, відповідачем та її представником не надано жодного належного і допустимого доказу для спростування факту укладення відповідачем вказаного договору позики в електронному вигляді та накладення на нього будь якого іншого підпису (одноразового ідентифікатора) ніж зазначеного у такому договорі, внаслідок чого відповідні аргументи представника відповідача суд відхиляє.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Договором № 6227715 від 30.12.2022 року, виконало належним чином, перерахувавши на банківську картку ОСОБА_1 , через ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», кредитні кошти в сумі 14 100,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 06.12.2023, за № 20231206-1 (т. 1 а.с. 110-114).

Окрім цього, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується Довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260608/56688-БТ від 16 червня 2026 року, що була надана на виконання ухвал суду від 08 квітня 2025 року та 28 квітня 2026 року.

Відповідно до вказаної Довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано карту № НОМЕР_2 , а також, що на вказану карту було зараховано кошти в сумі 14 100,00 грн 30 грудня 2022 року (т. 2 а.с. 113).

Тож, твердження представника відповідача про те, що відсутні докази на підтвердження надання кредитних коштів первісним кредитором безпідставні.

Видача кредиту ОСОБА_1 в сумі 14 100,00 грн та нарахування відповідних процентів також підтверджується Карткою обліку договору (розрахунок заборгованості), станом на 26.11.2023 (т. 1 а.с. 36-52).

Згідно вказаного розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» станом на 26.11.2023 становила 32 899,53 грн, яка складається із: 14 100,00 грн - суми кредиту; 18 799,53 грн суми процентів за користування кредитом.

27.11.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив право грошової вимоги до відповідача за Договором № 6227715 від 30.12.2022 року (т. 1 а.с. 55-78).

Про відступлення права грошової вимоги за Договором № 6227715 від 30.12.2022 року ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" направило повідомлення, шляхом відправлення на електронну пошту відповідача (т. 1 а.с. 79).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6227715 від 30.12.2022 року, що підтверджено матеріалами справи, а саме: Договором факторингу №27.11/23-Ф від 27 листопада 2023 року (т. 1 а.с. 55-72); Актом прийому передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором факторингу №27.11/23-Ф від 27 листопада 2023 року (т. 1 а.с. 73); Актом прийому передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №27.11/23-Ф від 27 листопада 2023 року (т. 1 а.с. 74); Платіжними інструкціями №1809 від 01 грудня 2023 року, №1810 від 01 грудня 2023 року, №1811 від 01 грудня 2023 року, про сплату за договором факторингу (т. 1 а.с. 75-77); Витягом з реєстру боржників від 27 листопада 2023 року (т. 1 а.с. 78), при цьому твердження представника відповідача про відсутність доказів на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, спростовуються вищеперерахованими документами. Доказів протилежного відповідачем та її представником надано не було.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 6227715 від 30.12.2022 року у розмірі 32899,53 грн, яка складається із: 14100,00 грн - суми кредиту; 18799,53 грн суми процентів за користування кредитом (т. 1 а.с. 36-52).

Крім того, позивачем було нараховано відсотки за 33 календарні дні (з 27.11.2023 по 29.12.2023) в межах строку договору, які складають 9259,47 грн (т. 1 а.с. 53).

25 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінила назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (т. 1 а.с. 83).

Додатково необхідно зазначити щодо доводів представника відповідача, що денна відсоткова ставки за умовами договору - 1,99% є незаконною та суперечить ЗУ «Про споживче кредитування», за яким відсоткова ставка не може перевищувати 1 % в день.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.

Тобто, з 24.12.2023 та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.

Судом встановлено, що 30.12.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 6227715, строк договору - 364 календарні дні, дата повернення (виплати) кредиту 29.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що встановлення процентної ставки у розмірі 1.5%, що визначено згідно з умовами договору № 6227715 від 30.12.2022 була встановлена ще до вступу (набрання законної сили, а саме 24.12.2023.) Закону № 3498-ІХ та жодним чином не порушує п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» про те, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати, зокрема протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024), що виключає будь-які порушення зі сторони ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Відповідно до листа Національного банку України «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. Згідно з роз`ясненнями у листі (п.2 щодо максимального розміру денної процентної ставки, Національним банком України було зазначено наступне: « Відповідно до пункту 17 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

На підставі ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1%.

Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Отже, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).

Окрім цього, щодо доводів представника відповідача про незаконність нарахування штрафних санкцій (пені) під час воєнного стану, то суд зазначає, що позовна заява не містить таких вимог, а від так такі доводи не заслуговують на увагу.

За наведених обставин, позов про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 42 159,00 грн, яка складається із: 14 100,00 грн - суми кредиту; 18 799,53 грн суми процентів за користування кредитом; 9 259,47 грн - донараховані позивачем проценти за 33 календарних дні, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Інші аргументи сторін суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і не здатні вплинути на рішення суду.

Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, який був сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції від 25 лютого 2024 року № 915 (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року (т. 1 а.с. 134-136), Заявкою №1191 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року та Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року (т. 1 а.с. 137-142).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» слід стягнути 3 000,00 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03150 м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за Договором № 6227715 від 30.12.2022, яка становить 42 159 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03150 м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) 2 422,40 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03150 м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місце знаходження: 03150 м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Л.Малицька