Ухвала суду № 138054380, 03.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.07.2026Справа № 554/9893/26 Провадження № 1-кс/554/8699/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 28.06.2026 року,

в с т а н о в и л а:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою, у якій просив:

1. Визнати бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання моєї заяви від 28.06.2026 р. реєстраційний номер ФИ-20433219 про вчинення кримінального правопорушення з урахуванням вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

2. Зобов`язати службових осіб Головного управління Національної поліції в Полтавській області, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по Заяві від 28.06.2026 р. реєстраційний номер ФИ-20433219 про вчинення кримінального правопорушення і розпочати досудове розслідування;

3. Детально перевірити недостовірні відомості, вказані у заяві від 07.10.2021 ОСОБА_4 зазначив, що 18.02.2015 під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в районі с. Логвинове Донецької області виник обстріл колони, яка рухалась до м. Артемівськ Донецької області, під час якого він нібито отримав поранення у вигляді ЗЧМТ, контузії головного мозку при виконанні службових обов`язків з урахуванням, матеріалів Ліквідаційної комісії МВС України в Полтавській області у Відзиві від 19.08.25 р. № 36/1167 якими встановлено, що факт травмування Книш під час виконання службових обов`язків у зоні АТО - не підтверджено, жодним первинним доказом, відсутні документи про втрату працездатності хоча б на один день.

Скарга обґрунтована тим, що 28.06.2026 року ОСОБА_3 через Урядовий контактний центр («Гаряча лінія Уряду») направив до Головного управління Національної поліції в Полтавській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України (реєстраційний № ФИ-20433219). У зазначеній заяві повідомлялося про те, що ОСОБА_4 07.10.2021 року подав до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради заяву, яка, на думку заявника, містила завідомо недостовірні відомості та стала підставою для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. За твердженнями заявника, на підтвердження викладених обставин до заяви було додано відповідні документи.

Ця заява про злочин була прийнята Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області 28.06.2026 року, про що свідчить відповідна відмітка в лівому куті Заяви, але станом на 30.06.2026 року, в порушення вимог статті 214 КПК України, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд скарги без його участі. Скаргу підтримав, просив задовольнити.

Представник Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду скарги не подав. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги (ч.3 ст.306 КПК України).

Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Так, згідно із п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 28.06.2026 року ОСОБА_3 звернувся до ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, у якій виклав відомості, що, на його думку, свідчать про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.4 ст.358 КК України. Так, ОСОБА_3 у поданій заяві зазначив, що ОСОБА_4 07.10.2021 року подав до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради заяву, яка, на думку заявника, містила завідомо недостовірні відомості та стала підставою для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Заява була отримана ГУНП в Полтавській області 28.06.2026 року, однак відомості про вчинення кримінального правопорушення за цією заявою до ЄРДР викладені не були.

Частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з положеннями п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.

При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відомостей до ЄРДР.

Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40, ч.4 ст.40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що можуть свідчити про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Згідно із ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Вивченням змісту заяви ОСОБА_3 від 28.06.2026 року встановлено, що вона не містить конкретних обставин, що можуть об`єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею КК України, а тому вона не є повідомленням про кримінальне правопорушення у розумінні вимог КПК України. Натомість зі змісту заяви вбачається, що мають місце адміністративно-правові відносини щодо набуття статусу особи з інвалідністю.

За відсутності об`єктивних даних, які б указували на ознаки кримінального правопорушення відповідно до статті 11 КК України, обов`язок уповноважених осіб органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР відповідно до статті 214 КПК України не виникає.

На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноважених осіб ГУНП в Полтавській області, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви ОСОБА_3 від 28.06.2026 року, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.214, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 28.06.2026 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1