Рішення № 138054287, 06.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/417/26

Номер провадження 2/541/832/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 жовтня 2024 року № 5018506 в розмірі 31 147,73 грн, мотивуючи вимоги наступним. 05 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5018506, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7 000,00 грн на 360 днів. ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 31 147,73 грн, з яких: 6 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 747,75 грн - заборгованість за відсотками, нарахована первісним кредитором; 8 399,98 - відсотки, нараховані позивачем в межах строку дії договору. 02 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу №? 02-1/06/2025, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право вимоги за кредитним договором № 5018506 від 05 жовтня 2024 року. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 147,73 грн., яка складається: з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6 999,99 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 15 747,75 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 8 399,988 грн, сплачений судовий збір 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 13).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с. 209,209, 210, 216).

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05 жовтня 2024 року № 5018506, паспорту споживчого кредиту між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 5018506. Сума кредиту становить 7 000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Стандартна процента ставка становить 1,00% в день застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 2 993,53% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 32 200,00 грн.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 82692.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало кошти в розмірі 7 000,00 грн на рахунок позичальника, зазначений у договорі, № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою № 20250610-1588 від 10 червня 2025 року, виданою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а остання отримала грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

У відповідності до повідомлення АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів в сумі 7 000 грн 05 жовтня 2024 року (а.с. 218). Доводів того, що банківська картка з цим номером не належить відповідачу, матеріали справи не містять.

02 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу №?02-1/06/2025, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право вимоги за кредитним договором.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №?02-1/06/2025 від 02 червня 2025 року, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право вимоги за кредитним договором № 5018506 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом 02 червня 2025 року сума заборгованості становить 6 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 747,75 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором № 5018506 про надання споживчого кредиту від 05 жовтня 2024 року за 120 календарних днів (03 червня 2025 30 вересня 2025) було нараховано суму процентів за користування грошовими коштами в розмірі 8400,00 грн.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 05 жовтня 2024 року № 5018506, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп. (а.с. 14), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Дідух Є.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, додаткової угоди до договору № 1 від 09 грудня 2025 року до договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року. Вартість послуг згідно з витягом з акту про надання правової допомоги № 5018506 від 15 грудня 2025 року складає 10 000 грн, тому суд дійшов висновку про стягнення витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ 40966896, адреса: вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», м. Київ, 04070 заборгованість за кредитним договором № 5018506 від 05 жовтня 2024 року в розмірі 31147 (тридцять одна тисяча сто сорок сім) грн 73 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О. М. Вірченко