Ухвала суду № 138053563, 02.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22720/26

Провадження № 1-кс/127/8659/26

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

заявника скарги: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 19.06.2026, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 19.06.2026;

- зобов`язати уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень суддею ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 , заявою ОСОБА_3 від 19.06.2026;

- зобов`язати уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, з моменту отримання ухвали суду надати витяг з ЄРДР та невідкладно надати пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Скарга мотивована тим, що 19 червня 2026 року ОСОБА_3 звернулась до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Однак, станом на дату звернення до суду відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 19.06.2026 не внесені.

Не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 19.06.2026, порушенням вимог чинного законодавства, остання звернувся до суду з даною скаргою.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, повноваженого представника в судове засідання не направив.

Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність представника ДБР не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення заявника скарги, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 червня 2026 року ОСОБА_3 звернулась до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

В заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначалось про вчинення, на думку заявника, кримінальних правопорушень суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 , які полягають у зловживанні владою, службовим підробленням, приховування викраденого майна, покривання фінансових махінацій на 6000000,00 грн. та умисному блокуванні направлення матеріалів цивільної справи до апеляційного суду.

Результатів розгляду заяви відділом ДБР слідчому судді не надано, однак з пояснень заявника слідує, що відомості до ЄРДР внесені не були.

Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов`язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.

Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи зі змісту статті 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.

Отже, обов`язок внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в частині п`ятій статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статі 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб`єктивна та об`єктивна сторони кримінального правопорушення.

Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з частиною першою статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя приділяє особливу увагу змісту звернення заявника до правоохоронного органу та мотивів прийняття відповідним органом рішення про відмову у внесенні на підставі даної заяви відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Як зазначив у судовому засіданні ОСОБА_3 та заяві про вчинення кримінальних правопорушень, підставою для звернення із заявою про вчинення кримінальних правопорушень стало те, що суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 вчинено ряд кримінальних правопорушень які полягають у зловживанні владою, службовим підробленням, приховування викраденого майна, покривання фінансових махінацій на 6000000,00 грн. та умисному блокуванні направлення матеріалів цивільної справи до апеляційного суду.

Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 від 19.06.2026 вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення та до заяви не додано доказів на підтвердження вчинення суддею та адвокатом кримінальних правопорушень.

При цьому, як зазначено вище, заявником ініціюється питання внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, в тому числі суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 .

В цьому контексті суд звертає увагу на те, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушуються гарантії недоторканості суддів та їх незалежності у виконанні професійних обов`язків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.

Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року схвалені основні принципи незалежності судових органів, згідно яких судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. Не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, і судові рішення, винесені суддями, не підлягають перегляду. Цей принцип не перешкоджає здійснюваному відповідно до закону судовому перегляду чи пом`якшенню вироків, винесених судовими органами.

Відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Ознайомившись із скаргою та доданими до неї документами, суд вважає, що заява ОСОБА_3 від 19.06.2026, не є заявою про вчинення злочину, оскільки вона викладена в формі необґрунтованих та невмотивованих припущень заявника, які ґрунтуються на її безпідставних власних міркуваннях та пов`язані з незгодою з рішеннями суддіі при розгляді нею справ.

Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Що стосується вимог скарги про зобов`язання уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, з моменту отримання ухвали суду надати витяг з ЄРДР та невідкладно надати пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, то такі вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вимог про зобов`язання внести відомості до ЄРДР, у задоволенні яких судом відмовлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 19.06.2026 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя