Рішення № 138052929, 07.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року справа № 580/4628/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (алі ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області (ЄДРПОУ 44131663) від 29.04.2026 № 7783/23-00-09-01, винесене на підставі Акта фактичної перевірки № 5527/23-00-09-01-16/2455517492 від 13.04.2026 та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення- рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 29.04.2026 №7757/23-00-09-01, винесене на підставі Акта фактичної перевірки № 5527/23-00-09-01- 16/2455517492 від 13.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фактична перевірка ГУ ДПС у Черкаській області проведена без належних правових підстав з порушенням визначеного законом порядку та по суті виключно з каральним ухилом, що суперечить визначеним п.п 4.1.2. п.4.1. ст.4 ПК України основним засадам (принципам) податкового законодавства України; висновок посадових осіб відповідача про порушення Позивачем вимог ч.16 ст.62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, етилових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в Акті фактичної перевірки № 5527/23-00-09-01-16/2455517492 від 13.04.2026 базується виключно на інформації з СОД РРО, не підтвердженій документально жодними первинними документами; фактично перевірка обставин заперечення позивача постійною комісією відповідача не здійснювалася, про що свідчить підготовка надісланих у його електронний кабінет документів з підготовки та за результатами розгляду заперечення позивача тими ж самими посадовими особами, які вручали продавцю платника письмове звернення ГУ ДПС у Черкаській області (без реквізитів вихідного номера та печатки контролюючого органу) від 01.04.2026 та копії наказу№ 895-п від 31.03.2026, т.б. безпосередньо зацікавленими у результатах перевірки посадовими особами, що і власне склали оскаржуваний акт, а тому діяли в умовах конфлікту інтересів.

Ухвалою від 08 травня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.05.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в ході проведення фактичної перевірки згідно бази даних «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій № 3000716945, ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію алкогольної продукції з марками акцизного податку, які мають однакові реквізити (вид марки, серія, номер, місяць виготовлення марки). Зазначила, що використання інформації із СОД РРО є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Крім того зазначила, що під час проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Черкаській області 01.04.2026 року вручено письмове звернення про надання документів (їх належним чином завірених копій) особисто під підпис продавчині (особі, яка здійснила розрахункову операцію) ОСОБА_2 , яка відмовилась від підписання письмового звернення про надання документів (їх належним чином завірених копій), про що працівниками ГУ ДПС у Черкаській області було складено акт відмови від підписання письмового звернення про надання документів (їх належним чином завірених копій) від 01.04.2026 року № 664/23-00-09-01-13. Станом на 12.04.2026 року ФОП ОСОБА_1 надав документи не в повному обсязі, а саме: не надано журнал обліку товарних запасів за встановленою формою. Працівниками ГУ ДПС у Черкаській області був складений акт не надання документів від 13.04.2026 №706/23-00-09-01-13. В ході розгляду заперечення були враховані надані документи проте платник не надав документи в повному обсязі. За результатами перевірки даних, згідно відображених у поданої формі №1ДФ, за три повні календарні місяці поспіль, а саме: у жовтні 2025 р., листопаді 2025 р., грудні 2025 р., у період дії ліцензії встановлено факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб`єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817. Станом на 25.05.2026 року ФОП ОСОБА_1 не подав уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за жовтень - грудень 2025 року та відповідно до частини дев`ятої статті 46 Закону №3817 не усунув порушення.

27.05.2026 до суду надійшло клопотання, у якому позивач просив відзив на позов відповідача залишити без розгляду у зв`язку із поданням поза процесуальними строками. Зазначив, що у відзиві не зазначено причинно-наслідковий зв`язок між запровадженням воєнного стану в Україні та неможливістю вчинити процесуальну дію. Вказав, що у даному випадку з боку відповідача при поданні відзиву на позов має місце зловживання процесуальними правами.

Під час надання оцінки зазначеним покликанням позивача суд зазначає, що днем вручення ухвали суду є 08.05.2026. Строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився 25.05.2026. Відзив на адміністративний позов відповідач подав в системі «Електронний суд» 26.05.2026. Встановлені обставини вказують на те, що відповідач подав відзив на наступний день після спливу строку на його подання у зв`язку із чим у суду відсутні підстави вважати зловживанням відповідачем процесуальними правами. У свою чергу, не врахування відзиву у зв`язку із пропуском строку на його подання на 1 день може свідчити про надмірний формалізм та про непропорційність наслідку з огляду на незначний обсяг пропуску строку. З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про необхідність врахування відзиву на позов під час розгляду цієї справи.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що на підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області «Про проведення фактичної перевірки» від 31 березня 2026 року №895-п та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області від 31.03.2026 № 1293/23-00-09-01-15, № 1294/23-00-09-01-15 посадові особи відповідача провели фактичну перевірку з метою контролю за дотриманням вимог законодавства з питань ліцензування, виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання спирту, тютюнової сировини платниками податків, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та нарахованої суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 , за період діяльності з 11.04.2023 по 10.04.2026 року.

За результатами проведеної перевірки посадові особи контролюючого органу склали Акт від 13.04.2026 № 5527/23-00-09-01-16/2455517492 про результати фактичної перевірки (далі Акт перевірки), у якому встановили таке: « 01.04.2026 року о 15 годині 36 хвилині в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено факт продажу однієї пачки цигарок «Compliment red» за ціною 140,00 грн, продавець отримала кошти, провела розрахункову операцію через РРО фіскальний номер № 3000716945 та видала фіскальний чек №0023474 від 01.04.2026.

В подальшому, працівниками ГУ ДПС у Черкаській області було ознайомлено продавчиню (особі, яка здійснила розрахункову операцію) ОСОБА_2 з службовими посвідченнями та вручено копію наказу від 31 березня 2026 року № 895-п на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), надано під підпис направлення на перевірку № 1293/23-00-09-01-15, № 1294/23-00-09-01-15 від 31.03.2026, в яких особа, яка здійснила розрахункову операцію продавчиня ОСОБА_2 відмовилась від підписання, про що працівниками ГУ ДПС у Черкаській області було складено акт відмови від підписання направлень на перевірку від 01.04.2026 року № 663/23-00-09-01-13. В ході проведення фактичної перевірки згідно бази даних «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій № 3000716945, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснював реалізацію алкогольної продукції з марками акцизного податку, які мають однакові реквізити (вид марки, серія, номер, місяць виготовлення марки), а саме: фіскальний номер ССП/РССП (300071694) 20-06-2023 18:13:52 14039 (Фіскальний номер чека) AEGG700861 (акцизна марка) Горілка Хлібний дар Класична 1 л 1.00 240.00 240,00 грн; фіскальний номер ССП/РССП (300071694) 24-06-2023 11:30:32 14076 (Фіскальний номер чека) AEGG700861 (акцизна марка) Горілка Хлібний дар Класична 1 л 240,00 грн…

…Під час проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Черкаській області 01.04.2026 року вручено письмове звернення про надання документів (їх належним чином завірених копій) особисто під підпис продавчині (особі, яка здійснила розрахункову операцію) ОСОБА_2 , яка відмовилась від підписання письмового звернення про надання документів (їх належним чином завірених копій), про що працівниками ГУ ДПС у Черкаській області було складено акт відмови від підписання направлень на перевірку від 01.04.2026 року № 664/23-00-09-01-13. Станом на 12.03.2026 року ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не надав документи.

Під час перевірки, щодо контролю дотримання вимог частини тринадцятої статті 42 Закону України № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовується електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі - Закон № 3817) у частині розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним встановлено, що фактичний розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахований суб`єктом господарювання протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії за період жовтень-грудень 2025 року складає - 8000 грн.

За результатами перевірки даних, згідно відображених у поданої формі №1 ДФ, за три повні календарні місяці поспіль, а саме: у жовтні 2025 р., листопаді 2025 р., грудні 2025 р., у період дії ліцензії встановлено факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб`єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону №3817».

За висновками Акту перевірки позивач порушив:

- ч. 16 ст. 62 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- ч. 13 ст. 42 та п. 22 ч. 2 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями.

Позивач подав заперечення на Акт перевірки, за наслідками розгляду яких Комісія відповідача склала висновок № 106/23-00-09-01-17 від 27.04.2026, яким залишила без змін висновки Акту перевірки.

На підставі вказаного Акту перевірки Головне управління ДПС у Черкаській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 29.04.2026:

- № 7783/23-00-09-01, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1020 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України (надання документів не в повному обсязі, а саме: не надано журнал обліку товарних запасів за встановленою формою;

- № 7757/23-00-09-01, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 25941 грн за порушення ч. 16 ст. 62 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Податковим кодексом України (далі ПК України), Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX, далі Закон № 3817-IX).

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального.

Відповідно до п. 80.4 ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України.

Згідно з обґрунтуванням позову, позивач вважає спірні ППР протиправними, зокрема з підстав того, що в наказі не конкретизована підстава проведення перевірки, що обумовлені в п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 ПК України, що, на думку позивача, призводить до незаконності проведення перевірки та в повному обсязі нівелює її результати.

Під час надання оцінки вказаним покликанням, суд зазначає, що аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, оскільки правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього (наявність/отримання інформації про порушення податкового законодавства у визначених сферах), то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним та нівелювати правові наслідки проведеної перевірки.

Така позиція суду відповідає за своєю суттю правому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23.

Перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, суд виходить з того, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято спірний наказ, стала підготовлена начальником відділу фактичних перевірок доповідна записка № 758/23-00-09-01-01 від 31.03.2026 з урахуванням інформації доведеної листами ДПС України від 30.01.2026 № 2159/7/99-00-09-04-02-07 щодо організації контрольно-перевірочних заходів.

Встановлені обставини вказують на наявність у спірних правовідносинах як правової підстави для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.5 ПК України), так і фактичної (отримання відповідачем інформації щодо можливого допущеного порушення).

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача у цій частині.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає таке.

Суд встановив, що за ППР № 7783/23-00-09-01 до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1020 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України (надання документів не в повному обсязі, а саме: не надано журнал обліку товарних запасів за встановленою формою.

Досліджуючи правомірність зазначеного ППР суд врахував, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 ПК України).

Суд встановив, що під час проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДПС у Черкаській області 01.04.2026 вручили письмове звернення про надання документів (серед іншого журналу обліку товарних запасів за встановленою формою) продавчині (особі, яка здійснила розрахункову операцію) ОСОБА_2 , яка відмовилась від підписання про отримання письмового звернення про надання документів, про що працівники ГУ ДПС у Черкаській області склали акт відмови від підписання письмового звернення про надання документів від 01.04.2026 року № 664/23-00-09-01-13.

Суд врахував, що 08.04.2026 позивач подав відповідачу частину запитуваних документів.

Крім того, 14.04.2026 позивач додав до заперечення на Акт перевірки копію письмового звернення від 01.04.2026.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу станом на 10.04.2026 журналу обліку товарних запасів за встановленою формою.

Аналіз встановлених обставин вказує на не виконання позивачем обов`язку, визначеного п. 85.2 ст. 85 ПК України, що має наслідком відповідальність, визначену пунктом 121.1 статті 121 ПК України.

В обґрунтування позову в цій частині позивач зазначає, що запит відповідача від 01.04.2026 не відповідає вимогам статті 73 ПК України як в частині відсутності підстав, невідповідності строків надання інформації, так і печатки контролюючого органу. Дана обставина, на думку позивача виключає його юридичну відповідальність за порушення п.85.2 ст.85 ПК України на підставі Акта фактичної перевірки №5527/23-00-09-01-16/2455517492 від 13.04.2026.

Під час надання оцінки зазначеним покликанням позивача суд зазначає, що ст. 73 ПК України врегульовує вимоги до запиту на отримання податкової інформації контролюючими органами у позаперевірочний період, оскільки такий запит може бути звернений як до платника податків, так і до інших суб`єктів інформаційних відносин. Разом з тим, у період проведення перевірки ПК України передбачає спеціальний порядок надання документів, який регулюється ст. 85, а не ст. 73 ПК України, у зв`язку із чим, на переконання суду, визначені ст. 73 ПК України вимоги до письмового запиту не розповсюджуються на письмове звернення від 01.04.2026 про надання документів.

З урахуванням зазначеного, покликання позивача у цій частині суд відхиляє, як необґрунтовані та доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Щодо ППР № 7757/23-00-09-01, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 25941 грн за порушення ч. 16 ст. 62 Закону № 3817-IX суд зазначає таке.

Суд встановив, що контролюючий орган дійшов висновку про допущення позивачем зазначеного порушення внаслідок аналізу даних СОД РРО.

Щодо використання відповідачем інформації із системи СОД РРО суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За положеннями п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПК України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу, забезпечується можливість контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ст. 20 ПК України податкові органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Наказом Міністерства фінансів від 08.10.2012 № 1057 зі змінами та доповненнями затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС (далі - технологія) - розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у системі зберігання і збору даних РРО для ДПС. Технологія дає змогу у захищеному вигляді зберігати у реєстраторах розрахункових операцій (РРО) електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що створені РРО, виявляти ознаки знищення або підміни зазначених електронних копій, передавати ці електронні копії каналами зв`язку до Системи обліку даних РРО та визначені команди і конфігураційні дані від Системи обліку даних РРО до РРО.

Порядком функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлюється механізм функціонування СОД РРО щодо отримання від РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

Згідно з вказаним Порядком СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 72.1.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація від платників податків зокрема, про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) та/або програмних РРО (далі ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 265) та Кодексом, дія яких поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані. Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у справі № 280/6832/23 у постанові від 09 вересня 2024 року, інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, у тому числі податкова інформація.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки позивача мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки серії та номеру марок акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених позивачем у відповідний період.

Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 серпня 2025 року у справі № 280/6835/23.

Суд зазначає, що усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, а саме: зазначення серії та номерів марок акцизного податку, повинні були спростовані саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього шляхом надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 16 ст. 62 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.п. 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з п. 226.7 ст. 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Також, Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями (далі Положення № 1251), визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку. Кожна марка акцизного податку повинна містити такі реквізити, зокрема, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил) (абзац сьомий п. 5 Положення № 1251) і СR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв) (абзац дев`ятий п. 5 Положення № 1251). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

Згідно з абзацом третім п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9. ст. 228 ПК України).

Суд встановив, що згідно з інформацією у базі даних «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Бубельня, вул. Центральна, буд. 2а, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій № 3000716945, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснював реалізацію алкогольної продукції з марками акцизного податку, які мають однакові реквізити (вид марки, серія, номер, місяць виготовлення марки), а саме: фіскальний номер ССП/РССП (300071694) 20-06-2023 18:13:52 14039 (Фіскальний номер чека) AEGG700861 (акцизна марка) Горілка Хлібний дар Класична 1 л 240,00 грн; фіскальний номер ССП/РССП (300071694) 24-06-2023 11:30:32 14076 (Фіскальний номер чека) AEGG700861 (акцизна марка) Горілка Хлібний дар Класична 1 л 240,00 грн.

Окрім цього відповідач на підтвердження цих операцій надав копії фіскальних чеків, роздрукованих із СОД РРО, у яких акцизні марки мають однакові серії та номери.

Водночас позивач ні до заперечень на акт перевірки, ні до суду не надав доказів, які б спростували встановлені порушення.

За вказаних обставин суд доходить висновку про допущення позивачем порушень щодо реалізації підакцизних товарів з порушенням порядку маркування, що встановлені у ході фактичної перевірки.

Суд відхиляє покликання позивача про можливі помилки продавця, збій роботи РРО, оскільки такі покликання можуть вважатися лише припущеннями позивача та непідтверджені належними доказами. У свою чергу одноразовий характер встановленого факту не спростовує порушення позивачем вимог Закону.

У свою чергу, досліджуючи правомірність зазначеного ППР суд зазначає, що відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Суд врахував, що у спірних правовідносинах позивач допустив реалізацію підакцизних товарів з порушенням порядку маркування у червні 2023 року.

Отже, визначаючи розмір фінансової санкції позивача, відповідач мав застосувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2023 року (6700) та визначити розмір штрафу у сумі 20100 грн.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що застосувавши під час визначення розміру фінансової санкції позивача (25941 грн), розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2026 року (8647 грн), відповідач діяв необґрунтовано, у зв`язку із чим ППР № 7757/23-00-09-01 належить визнати протиправним та скасувати у частині застосування штрафу у розмірі 5841 грн.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 29.04.2026 № 7757/23-00-09-01 у частині застосування штрафу у розмірі 5841 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.07.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК