Ухвала суду № 138052882, 08.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2026 року справа № 580/7190/26 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

03.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах за період з січня 2016 року до 27 травня 2026 року у сумі 159416,57грн;

стягнення та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» від 29.10.2000 N 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з моменту виникнення права на виплату індексації грошового забезпечення кожного окремого місяця за період з січня 2016 рокудо жовтня 2018 року до дня здійснення розрахунку 27 травня 2026 року в сумі 159 416,57 грн;

визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення повного розрахунку за всіма видами належного на день звільнення грошового забезпечення у належних розмірах на день звільнення з військової служби;

стягнення на її користь середнього заробітку за весь час затримки з 29 жовтня 2018 року до дня фактичного розрахунку 27 травня 2026 року в сумі 626780,93 грн.

Ознайомившись із матеріалами позову, встановлено недоліки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписи ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього ж Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗаконуУкраїни "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Заявивши 2 позовні вимоги майнового характеру (про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати в сумі 159416,57 грн та про стягнення середнього заробітку за весь час затримки в сумі 626780,93 грн), а позовна заява подана через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", позивач мав обов`язок сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви з урахуванням коефіцієнту 0,8, що становить 6289,58 (1275,33 + 5014,25 грн). Однак позивач його не сплатив.

Реквізити для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду: "отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

За загальним правилом спірні відносини, які виникли між сторонами у цій справі, пов`язані зі звільненням з публічної служби. Тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Указана правова позиція судді узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20.

За усталеною судовою практикою вказаний місячний строк обчислюється з моменту проведення остаточного розрахунку із звільненою особою.

У цій справі позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки з 29.10.2018 до дня фактичного розрахунку 27.05.2026. Отже, місячний строк на звернення до суду розпочав відлік з 28.05.2026.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2022 № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП у взаємозв`язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу, серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Звернення до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України) обмежене строком, який, з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №240/532/20 у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Після фактичного розрахунку за зобов`язаннями з виплати належних при звільненні коштів, позивач мала право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення на підставі ст. 117 КЗпП України протягом одного місяця, відколи відбувся фактичний розрахунок за кожною з означених складових частин грошового забезпечення. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.

Суддя з`ясувала, що відповідно до витягу із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 22.10.2018 № 53-ОС позивач звільнена з військової служби. Кошти в сумі 107689,07грн (перерахунок індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 12.04.2024 у справі № 580/10888/23) виплачені позивачу на її картковий рахунок 27.05.2026. З позовом до суду позивач звернулася 03.07.2026, подавши позов 02.07.2026 через підсистему Електронний суд. Отже, пропустила місячний строк звернення до суду з дня фактичного розрахунку (27.05.2026).

Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивач до матеріалів позовної заяви не додала.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Частинами 1-2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення викладених у її мотивувальній частині недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

СуддяАнжеліка БАБИЧ