Ухвала суду № 138052786, 08.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

08 липня 2026 року Справа № 580/6139/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про заміну боржника до відкриття виконавчого провадження в адміністративній справі №580/6139/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 01.04.2025 №7771/6/19-00-24-07-06 про анулювання реєстрації платником єдиного податку 2 групи фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, буд.1, код ЄДРПОУ 44143637) поновити з 31.12.2024 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) статус платника єдиного податку 2 групи.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, буд.1, код ЄДРПОУ 44143637) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, в якій вона просить замінити первісного боржника у судовому рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №580/6139/25 - Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 44143637) на його правонаступника: Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663). Заява мотивована тим, що позивач з 01 січня 2026 року була знята з обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області та взятий на облік як платник податків у ГУ ДПС у Черкаській області. У зв`язку зі зміною податкової адреси, ГУ ДПС у Тернопільській області повністю втратило адміністративну компетенцію щодо діяльності позивача, як платника податків та технічний доступ до моєї інтегрованої картки платника (ІКП). Відповідно, функції та повноваження щодо адміністрування податків, зокрема й виконання судового рішення щодо поновлення статусу платника єдиного податку, перейшли до ГУ ДПС у Черкаській області. Тобто відбулося публічне правонаступництво адміністративної компетенції. Позивач звернувся з адвокатським запитом до ГУ ДПС у Тернопільській області щодо добровільного виконання судового рішення. Згідно відповіді ГУ ДПС у Тернопільській області судове рішення вони не можуть виконати, у зв`язку з тим, що відповідно це не їх компетенція, у зв`язку зі зміною місцезнаходження Позивача. В свою чергу, ГУ ДПС у Черкаській області також відмовилось виконувати судове рішення, так як в резулятивній частині рішення суду зазначено ГУ ДПС у Тернопільській області. Відмови ГУ ДПС у Тернопільській області та ГУ ДПС у Черкаській області у добровільному виконанні судового рішення свідчать про створення штучного бюрократичного кола та є проявом надмірного формалізму.

Від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшло заперечення щодо заміни сторони боржника. Яке мотивоване тим, що обраний спосіб вжиття процесуальних засобів для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №580/6139/25 не відповідає положенням КАС України, оскільки у межах судової справи №580/6139/25 не відбулось вибуття учасника справи (ГУ ДПС у Тернопільській області) в розумінні вимог вищезазначеної ч. 1 ст. 379 КАС України. Представник зазначає, що заміна місця податкового обліку платника податків не є підставою для застосування процедури публічного правонаступництва. А обставини зазначені ФОП ОСОБА_1 у поданій нею заяві від 02.06.2026 свідчать про необхідність вжиття заходів згідно ст.378 КАС України.

Розглянувши заяву відповідача (боржника) про заміну боржника, суд прийшов до таких висновків.

Процесуальні правила заміни сторони у виконавчому провадженні внормовані статтею 379 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З тлумачення цієї норми слідує, що єдиною умовою для вчинення процесуальної заміни сторони у виконавчому провадженні чи виконавчому листі є правонаступництво. Адже норма передбачає можливість вчинення заміни сторони тільки на правонаступника і при цьому розширеному тлумаченню не підлягає.

Тому для вирішення заяви, що розглядається, слід відповісти на питання: чи наявний правонаступник боржника (відповідача) в обставинах цієї справи і чи настало правонаступництво як юридичний факт?

В адміністративному судочинстві правонаступництво не визначено прямою нормою. Його процесуальне розуміння слідує з тлумачення статті 52 КАС України, згідно змісту якої, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Більш глибоко поняття правонаступництва в адміністративному судочинстві розкрито науковою доктриною та судовою практикою.

Так, остання сформулювала ряд правових позицій, де послідовно тлумачила поняття правонаступництва взагалі, й процесуального правонаступництва, зокрема. У тому числі й щодо суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» у взаємозв`язку зі статтями 52 і 379 КАС України і сформулював висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок: ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити у судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суду слід залучити до участі у справі їх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 01.04.2025 №7771/6/19-00-24-07-06 про анулювання реєстрації платником єдиного податку 2 групи фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, буд.1, код ЄДРПОУ 44143637) поновити з 31.12.2024 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) статус платника єдиного податку 2 групи.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, буд.1, код ЄДРПОУ 44143637) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026.

Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до частин другої, третьої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів.

Пунктом 1.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі Порядок № 1588), визначено, що переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у випадках, зазначених у цьому пункті, а також у разі, якщо законодавством встановлені інші випадки, коли місце обліку платника податків не відповідає його місцезнаходженню, здійснюється у порядку, визначеному розділом Х цього Порядку.

Згідно з пунктом 10.10 Порядку № 1588 зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

При цьому, пунктом 10.14 Порядку № 1588 визначено, що у разі зняття з обліку за основним місцем обліку платника податків та переведення його на обслуговування до іншого контролюючого органу у зв`язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання), пов`язаного із зміною місцезнаходження (місця проживання) чи включенням платника податків до Реєстру великих платників податків тощо, за наявності за попереднім місцем обліку об`єктів, відокремлених підрозділів чи обов`язків податкового агента такий платник податків одночасно із зняттям з обліку за основним місцем обліку згідно з цим Порядком береться на облік за неосновним місцем обліку контролюючим органом за попереднім місцем обліку.

Відповідно до пункту 10.20 Порядку № 1588, якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії.

Після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур, передача яких передбачена цим розділом.

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що справа адміністративного судочинства може вважатися закінченою виключно після закінчення її завершальної стадії виконавчого провадження.

Відповідно, до завершення справи адміністративного судочинства платник податків має перебувати на обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням з ознакою обліку за неосновним місцем обліку.

Єдиним виключенням з такого правила є заміна такого контролюючого органу, як сторони в адміністративній справі, іншим контролюючим органом.

На час вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження рішення у справі № 580/6139/25 боржником ГУ ДПС у Тернопільській області не виконано, виконавчий лист не видавався та до виконання не пред`являлвся.

Отже, за правилами, встановленими пунктом 10.14 Порядку № 1588, перебування ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року на податковому обліку в ГУ ДПС у Черкаській області не наділяє автоматично ГУ ДПС у Черкаській області статусом правонаступника ГУ ДПС у Тернопільській області у спорі, що був предметом розгляду у справі № 580/6139/25, оскільки ОСОБА_1 має перебувати на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області з ознакою обліку за неосновним місцем обліку до завершення виконавчого провадження.

Як на підставу для здійснення публічного правонаступництва, заявник посилається на те, що з 01 січня 2026 року її було переведено на облік до ГУ ДПС у Черкаській області.

Тобто, певні події відбулися з ОСОБА_1 (стягувачем у виконавчому провадженні), а не із суб`єктом владних повноважень ГУ ДПС у Тернопільській області (боржником у виконавчому провадженні).

У разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон № 1404-VIII і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16.

Також, суд враховує, що Верховний Суд у постановах від 17.10.2023 у справі №480/2142/21, від 30.10.2023 у справі №480/907/21 дійшов наступних висновків: виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише у відкритому виконавчому провадженні або при наявності виданого зацікавленій особі виконавчого листа.

Таким чином, підставою для виконання рішення суду є відповідне рішення та виданий з метою його виконання виконавчий документ, зокрема, виконавчий лист. Видача виконавчого листа відбувається після набрання рішенням законної сили.

Оскільки заміні стягувача або боржника у виконавчому листі передує видача виконавчого листа, то у даному випадку відсутність виконавчого листа є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому листі.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.04.2024 у справі №480/162/21.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 826/27492/15 виснував, що КАС України встановлює такий порядок вирішення судом першої інстанції процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, а саме: (1) самостійне оформлення і видача судом першої інстанції виконавчого листа із зазначенням у ньому стягувачем і боржником тих осіб, які зазначені у судовому рішенні, і лише після цього, за наявності підстав, передбачених статтею 379 КАС України, (2) здійснення заміни боржника у виконавчому листі або сторони виконавчого провадження. Обрання відповідної процесуальної дії залежить від того, чи існує відкрите виконавче провадження з примусового виконання судового рішення, яке розпочинається з видачі судом виконавчого листа.

Тобто після видачі виконавчого листа і до моменту відкриття виконавчого провадження суд може здійснити заміну боржника у виконавчому листі (частина четверта статті 379 КАС України), а після відкриття виконавчого провадження і до його закінчення - заміну сторони виконавчого провадження (частина перша статті 379 КАС України).

Отже суд не вбачає підстав для заміни сторони виконавчого провадження з ГУ ДПС у Тернопільській області на ГУ ДПС у Черкаській області, як наслідок, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження треба відмовити.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 379 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника до відкриття виконавчого провадження в адміністративній справі №580/6139/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ