Рішення № 138052057, 08.07.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2173/23

Провадження № 2/390/930/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 27.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №23018-12/2021, згідно з яким товариством надано клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.01.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1095% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3 % на добу.

13.01.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13012023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №13012023 від 13.01.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 490 грн, з яких: 7000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 490 грн сума заборгованості за відсотками.

Вказує, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 13.01.2023, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №23018-12/2021 в розмірі 21 490 грн.

Крім того, 23.12.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №0991329887, який підписано шляхом підписання акцепту оферти від 23.12.2021 на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0991329887 від 23.12.2021 та отримання кредиту згідно із заявкою-анкетою та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Згідно з умовами договору позики розмір кредиту становить 15 000 грн. Строк користування кредитом 30 днів. Строк дії договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Річна відсоткова ставка 638,75 %, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.

24.11.2022 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24/11-22/2, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2022 до договору факторингу №24/11-22/2 від 24.11.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 90337,5 грн, з яких: 15 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 75337,5 грн сума заборгованості за відсотками.

Вказує, що всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №0991329887 в розмірі 90337,5 грн.

З врахуванням вищенаведеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 111 827 грн 50 коп, а саме:

- за кредитним договором №23018-12/2021 в розмірі 21 490 грн, з яких: 7000грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 490 грн сума заборгованості за відсотками;

- за договором позики №0991329887 в розмірі 90 337, 50 грн, з яких: 15 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 75 337, 50 грн сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачкою подано до суду відзив, в якому зокрема зазначено, що позивачем не надано належних доказів щодо укладення між сторонами електронного документа, а наявні в матеріалах справи документи не відповідають вимогам закону, тому не можуть вважатися належним укладенням договорів. Отже, позивачем не надано доказів укладення договорів та узгодження їх істотних умов. Не надано також належних доказів отримання кредитних коштів та користування коштами. Надана позивачем копія платіжного доручення не містить підпису та ініціативи працівника банківської установи. Позивачем не доведено, що картковий рахунок, на який нібито перераховано кошти, використовується саме ним.

Наголошує, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на користь відповідача, а також доказів наявності заборгованості саме в заявленому розмірі, які б відповідали вимогам процесуального закону, положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо.

Також, відповідно до Кредитного договору № 23018-12/2021 від 27.12.2021 строк кредиту 30 днів до 25.01.2022. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Відповідно до Графіку платежів (додаток 1), дата повернення кредиту 25.01.2022 сума нарахованих процентів складає 6300 грн. Розрахунок заборгованості, наданий Позивачем не містить порядок нарахування заборгованості за період 27.12.2021 - 25.01.2022. Відповідно до договору № 0991329887 від 23.11.2021 строк кредиту 30 днів, з долучених документів не зрозуміло чи відбувалася дія його автопролонгації, тому чи нараховані відсотки відповідно до ст.1048 ЦК України перевірити неможливо. З додатку до цього договору вбачається, що сума кредиту 15 000 грн, строк 30 днів, сума до виплати 7 875 грн, загальна вартість кредиту 22 875 грн.

Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати відсотки за кредитом припиняється, а з вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст.625 ЦК України позивач не звертався.

Просила відмовити у задоволені позову та розгляд справи здійснювати за її відсутності.

У відповіді на відзиві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просили позовні вимоги задовольнити, розгляд справи провести без участі представника. Зокрема зазначено, що відповідно до умов кожного з кредитних договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитних договорів.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Щодо тверджень відповідача, про ненадання Позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів, ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеним з ТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ІНФІНАНС» договором, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 ПОЛОЖЕННЯ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Відповідно до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору. З метою надання, вичерпної інформації по справі, позивач звернувся до ТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ІНФІНАНС» з відповідним запитом на надання інформації щодо надання додаткових доказів, підтвердження перерахування коштів та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , за укладеними кредитними договорами. Первісним кредитором ТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ІНФІНАНС» наданні докази, а саме: підтвердження перерахування коштів та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , за укладеними кредитними договорами: - довідка про ідентифікацію клієнта, з яким укладено договір 0991329887; - квитанція за сплату № 126838312 від 23.12.2021 номер операції: 126838312, код авторизації: 100000, час операції: 23.12.2021 08:09 зарахування коштів на картку НОМЕР_1 у розмірі 15 000,00 грн; - детальний розрахунок заборгованості за договором № 0991329887 від 23.12.2021, з якого вбачається сума кредиту, нарахування відсотків та ПІБ позичальника; - довідка № 2919_231212171547 від 12.12.2023 про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 27-12-2021 13:00:13 на суму 7 000,00 грн, картка № НОМЕР_1 ; - детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 23018-12/2021 від 27.12.2021 з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, який містить ПІП позичальника, суму основного боргу, нарахування відсотків та ПІП позичальника.

Нарахування заборгованості здійснювалось виключно згідно з умовами кредитного договору та договору позики.

Судом встановлено, що 27.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №23018-12/2021, згідно з яким товариством надано клієнту фінансовий кредит в розмірі 7 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.01.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1095,0 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3,00 % на добу.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п. п. 6.1 п. 6 договору та Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір №23018-12/2021 від 27.12.2021 було підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (електронний підпис W0832).

При цьому, як передбачено п. п. 2.4 п. 2 кредитного договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору, у разі якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку до цього договору, проценти передбачені в п. 1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитному коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Також додано копію Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №23018-12/2021 від 27.12.2021, в якому наявний графік платежів, який теж підписано електронним підписом відповідача.

Інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12.12.2023 підтверджено переведення 7 000 грн 27.12.2021 на карту НОМЕР_1 , номер транзакції -127567420.

Заборгованість відповідача за цим договором станом на 12 січня 2023 року становить 21490 грн, з яких 7 000 грн - сум заборгованості за основою сумою боргу, 14 490 грн - сума заборгованості по відсотках, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості. Також з наданого розрахунку вбачається, що відповідно до п.4.3. договору відбулося нарахування процентів ще на 90 днів, починаючи з першого дня прострочення виконання договору.

Будь-яких доказів того, що відповідачка повернула кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.

23.12.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_3 було укладено договір позики №0991329887/8, який підписано шляхом підписання акцепту оферти від 23.12.2021 на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0991329887 від 23.12.2021 та отримання кредиту згідно із заявкою-анкетою та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Згідно з умовами договору позики розмір кредиту становить 15 000 грн. Строк користування кредитом 30 днів. Строк дії договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Річна відсоткова ставка 638,75 %, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 22 875, 00 грн, за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом застосовується за умови неналежного виконання умов договору або скасування програми лояльності

Всі інші умови, які визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору та електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником, викладені у Правилах, з якими ознайомився позичальник до укладення договору, та які є невід`ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти). Дані Правила є публічною пропозицією (офертою) укласти договір позики на умовах, що встановлені товариством і застосовуються у разі подання фізичною особою потенційним позичальником заявки на сайті товариства: www.moneyboom.ua на отримання позики та здійснення інших дій, що передбачають дані Правила. Електронний договір укладається на сайті ТОВ «ІНФІНАНС» за однією з наведених далі електронних адрес: www.moneyboom.ua з використанням ITC.

Підписуючи договір позики позичальник підтвердив, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», товариством йому надана. акцептуючи оферту, Позичальник підтвердив отримання пояснень товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану. Позичальник підтвердив, що самостійно перед укладанням договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору, який відповідає умовам даного договору, та погоджується з ними. Акцептуючи оферту позичальник підтвердив, що уклав цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття ним рішення щодо укладення цього договору, що відповідає його внутрішній волі.

Також додано копію Паспорту споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який теж підписано електронним підписом відповідача.

Квитанцією за сплату № 126838312 від 23.12.2021 підтверджено переведення 15 000 грн 23.12.2021 на карту НОМЕР_1 .

Заборгованість відповідача за цим договором станом на 03 листопада 2022 року становить 90337,50 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основою сумою боргу, 75 337,7 грн сума заборгованості по відсотках, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернула кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.

13.01.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13012023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №13012023 від 13.01.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 490 грн, з яких: 7 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 490 грн сума заборгованості за відсотками.

24.11.2022 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ІНФІНАНС» укладено договір факторингу №24/11-22/2, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ІНФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2022 до договору факторингу №24/11-22/2 від 24.11.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 90 337,5 грн, з яких: 15 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 75 337,5 грн сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1 30 липня 2022 року уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частин 2, 4 статті 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з частини 6 статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно з статті 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитного договору) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Згідно з приписів статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що первісні кредитори зобов`язання за кредитними договорами виконали у повному обсязі, а відповідачка, всупереч викладеним у кредитному договорі та договорі позики умовам, в установлені терміни не повернула належні до сплати грошові суми.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено як факт укладання договорів, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених ним умовах фінансового кредиту та невиконання останньою свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Наданими позивачем доказами підтверджується, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по договорам, відповідачка прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаного договору не виконала своїх зобов`язань щодо повернення коштів.

Щодо доводів відповідача про непідписання договорів, відсутності доказів перерахування коштів, суд зазначає наступне.

Вказані договори підписано за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, які направлялися на телефонний номер зазначений у договорах, а саме 0991329887.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено частинами 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З урахуванням викладених вище встановлених судом обставин справи, положень закону, а саме, що кредитні договори укладені відповідачкою та первісними кредиторами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, після верифікації особи позичальника кредитором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківський рахунок (картку), яка відповідачці не належить, суд дійшов висновку про доведеність факту його укладання та отримання відповідачем у розпорядження кредитних коштів.

Такі висновки ґрунтуються на правових позиціях, викладених Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) та спростовують аргументи відповідача.

Більш того, заперечуючи факт отримання грошових коштів за кредитними договорами, відповідачка не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема виписки з власного банківського рахунку, доступ до якої вона має як клієнт банку- емітента платіжної картки, або довідки про відсутність у неї такого рахунку на момент укладення договору та перерахування коштів.

Суд звертає увагу, що кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність якого регулюється Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Тому такий доказ, як виписка з рахунку позичальника на підтвердження отримання ним кредитних коштів, позивач об`єктивно позбавлений можливості надати, оскільки не є емітентом банківських послуг, в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність». При цьому позивачем надано детальний розрахунок заборгованості стосовно двох договорів, в яких зазначено суму основного боргу, суму нарахованих процентів, загальний розмір заборгованості, період нарахування - деталізації кожного календарного дня.

Саме по собі заперечення проти договору без належних доказів його підробки чи фальсифікації не створює безумовного обов`язку суду витребовувати додаткові матеріали.

За такого суд відхиляє як безпідставні аргументи відповідача про відсутність у справі доказів щодо підписання нею вказаних договорів та отримання нею кредитних коштів за цими договорами.

Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», як правонаступник ТОВ ФК «Інвеструм» та ТОВ «Інфінанс», відповідно до статті 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 23018-12/2021 від 27 грудня 2021 року вбачається, що кредитором нараховувались відсотки поза межами строку кредиту, який згідно з п.1.2 становить 30 днів, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню 13 300 грн заборгованості за цим договором, з яких: 7 000 грн основна сума боргу, 6300 (7000*3%*30) - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, зважаючи на те, що матеріали справи не містять інформації про пролонгацію договору позики №09913298873/8 від 23 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 , умови цього договіру мають відсильний характер до Правил кредитування, які відсутні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивач як правонаступник первісних кредиторів відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість за договором №09913298873/8 від 23.12.2021 у межах строку кредитування, який визначено договором у 30 днів, становить 30 750 грн (15 000 грн - сума основного боргу, 15 750 грн (15 000*3,5 % (оскільки відповідачкою зобов`язання за договором належним чином виконані не були, а сторонами укладеного договору була обумовлена максимальна відсоткова ставка у розмірі 3,5% за один день користування кредитом, яка повинна застосовуватися за умови неналежного виконання умов договору)*30) - проценти).

Вказана сума також підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягає стягненню 1057 грн 25 коп. судового збору, сплаченого позивачем за подання позову.

На підставі ст.ст.525-527, 530, 625, 1048, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №23018-12/2021 від 27 грудня 2021 року в розмірі 13 300 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6300 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором позики № 0991329887 від 23 грудня 2021 року в розмірі 30 750 грн, з яких: 15000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15750 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього на загальну суму 44 050 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1057 грн 25 коп. судового збору за подання позовної заяви.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку п.4 ч.5 ст.265 ч.5 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30, ел. пошта: info@eadr.com.ua, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка