Рішення № 138051781, 06.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2544/26

381/2935/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради Київської області (далі відповідач), в якому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її брата ОСОБА_2 , протягом 2 місяців з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті матері відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.11.2007 року. На день смерті матері разом з нею за одною адресою проживав та був зареєстрований рідний брат позивача ОСОБА_2 , який фактично вступив в права спадкоємця та прийняв спадщину, але не оформив спадкове майно належним чином. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 у лікувальному закладі міста Біла Церква перебуваючи в реанімації. На день смерті мами та брата позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті брата, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Після смерті брата та його поховання, в період коли необхідно було звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач виїздила за кордон до доньки ОСОБА_4 , яка проживала з дітьми в Швейцарії місто Лозанна. ОСОБА_1 проживала певний час з донькою, яка дуже хворіла. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла у віці 36 років. Після поховання доньки позивач повернулася до України 11.12.2025 року, перебувала у стресовому та пригніченому стані після смерті доньки, не розуміючи коли саме і де вона може подати заяву про прийняття спадщини. Вказані обставини унеможливлювали своєчасне звернення до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Позивач у судове засідання не з`явилася, але її представник подав до суду заяву, у якій підтримав позов та просив його задовольнити та розглядати справу за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляду справи без його участі, у якій вказав, що заперечень проти позову не має.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності(ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦК України).

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 19.05.2026 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2

02.06.2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.11.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 ..

ОСОБА_6 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 », а надалі після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 », є дочкою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на день смерті були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ч. 2 ст. 1262 ЦК України).

Враховуючи встановлені судом обставини суд прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті брата ОСОБА_2 .

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У той же час, Постановою державного нотаріуса Першої Фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. від 14.06.2026 року № 327/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оскільки брат позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , за необхідністю отримання спадкового майна, вона була зобов`язана не пізніше 23.12.2025 року звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що виїздила за кордон, про що міститься відмітка у паспорті громадянина України для виїзду за кордон.

21 листопада 2025 року ОСОБА_9 , яка є донькою позивача, померла у Швейцарії місто Лозанна.

Позивач повернулася до України 11.12.2025 року.

Варто також зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.

У подальшому продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який триває і дотепер.

Таким чином, позивач також була обмежена у праві звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки на час встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини в Україні було введено воєнний стан.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строк на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - залишити без задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , протягом двох місяців з дня набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Фастівська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 04054926, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, буд. 1.

Суддя: Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 06.07.2026 року.