Рішення № 138051719, 06.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12986/25

РІШЕННЯ

іменем України

06 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову № 089378 від 09 липня 2025 року, винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Панчуком Сергієм Віталійовичем, про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в розмірі 51000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час рейдової перевірки фактичне зважування транспортного засобу не проводилося, а висновки про перевищення вагових норм зроблені виключно на підставі товарно-транспортної накладної, яка не є належним доказом фактичної маси вантажу. Крім того, контролюючим органом не дотримано вимог законодавства щодо порядку здійснення габаритно-вагового контролю, не встановлено належним чином перевищення нормативів та не надано можливості усунути порушення. Також відсутні докази наявності відповідних дорожніх знаків щодо обмежень руху. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, а постанова підлягає скасуванню.

У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що під час рейдової перевірки було правомірно проведено документальний габаритно-ваговий контроль на підставі товарно-транспортної накладної, який не потребує фактичного зважування транспортного засобу. Встановлено перевищення допустимої ваги понад 30% для доріг місцевого значення, що є підставою для застосування штрафу. Відсутність дорожніх знаків або необізнаність водія про статус дороги не звільняє від відповідальності. Також відповідач вказує, що законодавство покладає обов`язок дотримання вагових норм на перевізника, а незатримання транспортного засобу не впливає на правомірність притягнення до відповідальності.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

09 липня 2025 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № ОПШ 089378 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000 грн за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Підставою для прийняття вказаної постанови став акт проведення рейдової перевірки від 16.06.2025 № ОАР000050, складений посадовою особою територіального органу Укртрансбезпеки у Вінницькій області за результатами перевірки транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу.

Відповідно до змісту зазначеного акта під час перевірки встановлено здійснення позивачем перевезення вантажу (кукурудза 3 класу) відповідно до товарно-транспортної накладної №757 від 16.06.2025, при цьому загальна маса транспортного засобу з вантажем, визначена за результатами документального контролю, становила 39880 т, що перевищує встановлену норму для автомобільних доріг місцевого значення (24 т) більш ніж на 30% (на 66,16%).

На підставі виявленого порушення відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та застосовано адміністративно-господарський штраф.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним актом перевірки та винесеною постановою, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» №232/94- ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, одним із основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).

Так, положеннями Порядку №1567 врегульовано, що:

- рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);

- рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку (пункт 3);

- рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (пункт 4);

- під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт; вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку (пункт 5);

- рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні, що не перевищує сім календарних днів (пункт 7);

- рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення; рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, у зонах габаритно-вагового контролю, на інших об`єктах, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 8).

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки посадові особи мають право:

використовувати спеціалізовані автомобілі, на яких розміщений напис Укртрансбезпека;

використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);

використовувати спеціальне обладнання, призначене для здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та їх блокування;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі; використовувати пристрої для копіювання, сканування інформації, що свідчить про правопорушення;

здійснювати опитування водія та пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути;

здійснювати супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більш як 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Суд зазначає, що законодавством не передбачено конкретизацію ділянок автомобільних шляхів в межах адміністративно-територіальної областей на які поширюється повноваження органу Укратрансбезпеки.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 №703 затверджено Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Перелік №703).

Пунктом 8 розділу ІІ Переліку №703 передбачено, що одним із питань для перевірки під час здійснення перевезення вантажів у внутрішньому сполученні є дотримання вимог габаритних та/або вагових обмежень.

Відповідно до положень Закону №2344-ІІІ габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (далі Правила №30) встановлено єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до пункту 3 зазначених Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: Тип транспортного засобу Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн місцевого значення, тонн Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 24.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку №879).

Відповідно до пункту 16 зазначеного Порядку габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку №879). В свою чергу, документальний габаритно-ваговий контроль відповідно до підпункту 51 пункту 2 Порядку №879 являє собою визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Документальний контроль це складова габаритно-вагового контролю, який застосовується самостійно або у сукупності із точним контролем. Документальний контроль передбачає дослідження документів, які супроводжують транспортний засіб та в яких міститься інформація про власну масу транспортного засобу та масу вантажу. Документальний контроль може проводитись поза межами зони габаритно-вагового контролю (стаціонарний чи пересувний пункт ГВК) та може бути здійснено у будь-якому місці зупинки транспортного засобу для проведення рейдової перевірки відповідно до положень Порядку №1567. Метою такого контролю, як і точного контролю, є встановлення наявності перевищення встановлених габаритно-вагових норм в місцях, де немає стаціонарних чи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю, особливо на дорогах місцевого значення, де є частими випадки проїзду транспортних засобів з вантажем із значним перевищенням дозволених вагових параметрів, та притягнення порушників до відповідальності.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207 (далі Порядок №1007/1207), акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів складається для визначення суми плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку №879.

За змістом системного аналізу положень чинного законодавства вимоги пункту 13 Порядку №1567 про складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів застосовуються лише при точному габаритно-ваговому контролі.

Відповідно, належним та допустимим доказом факту порушення габаритно-вагових норм у випадку проведення документального габаритно-вагового контролю є саме товарно-транспортна накладна чи інший визначений законом документ на вантаж із вказівкою як повної маси транспортного засобу з вантажем, так і маси вантажу та власної маси транспортного засобу.

Відповідно абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

16.06.2025 під час проведення рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу проводився саме документальний контроль, який не передбачає зважування автомобіля, а визначає масу автомобіля на підставі додавання власної маси автомобіля та маси вантажу, за наявності для цього даних у товарно-транспортних накладних.

Посадовими особами контролюючого органу такий контроль було здійснено на підставі даних, наявних у товарно-транспортній накладній, та виявлено їх перевищення понад 30% відповідно до встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху. Зокрема, в ході проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу було надано товарно-транспортну накладну №757 від 16.06.2025, відповідно до якої маса вантажу (кукурудзи) брутто становить 39880 кг.

Відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, зокрема є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити, зокрема: транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.

Статтею 49 вказаного Закону імперативно передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Статтею 51-1 Закону №2344-ІІІ передбачено, що вантажовідправник зобов`язаний, серед іншого, вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.

При цьому, приймаючи вантаж до перевезення, проставляючи власноручний підпис водій та вантажовідправник підтверджують достовірність внесених до товарно-транспортної накладної даних.

Отже, твердження позивача про те, що товарно-транспортна накладна не є належним доказом маси вантажу, суд вважає помилковим.

Щодо доводів позивача про відсутність дорожніх знаків, які б обмежували рух транспортних засобів, суд зазначає, що відповідно до законодавства обмеження вагових параметрів транспортних засобів для автомобільних доріг місцевого значення є загальним правилом і не залежить від наявності чи відсутності відповідних дорожніх знаків. Необізнаність водія щодо категорії дороги не звільняє від обов`язку дотримання встановлених обмежень.

Таким чином, наведені доводи позивача не спростовують факту вчинення порушення.

Стосовно аргументів позивача про те, що йому не було надано можливості усунути порушення та транспортний засіб не затримувався, суд зазначає, що повноваження щодо тимчасового затримання транспортних засобів покладені на органи Національної поліції, а не на Укртрансбезпеку. Отже, відсутність затримання транспортного засобу або заборони подальшого руху не впливає на правомірність встановлення порушення та застосування відповідальності.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку здійснення контролю, суд зазначає, що матеріали справи містять акт рейдової перевірки, складений уповноваженою особою, який відповідає встановленій формі та містить необхідні відомості про виявлене порушення.

Доказів, які б свідчили про істотні порушення процедури перевірки, що могли вплинути на правильність висновків відповідача, позивачем не надано.

Суд також враховує, що відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" саме на перевізника покладено обов`язок забезпечити дотримання вимог законодавства, у тому числі щодо вагових параметрів транспортного засобу.

Отже, позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за перевищення встановлених норм.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваної постанови згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд дійшов висновку, що при прийнятті вищевказаної постанови відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не підтверджено та не доведено належними та достатніми доказами порушення відповідачем прав та інтересів позивача при прийнятті оспорюваної постанови, а тому підстав для її визнання протиправною та скасування немає.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № 089378 від 09 липня 2025 року, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.Л. Польовий