Ухвала суду № 138051590, 08.07.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/397/16-ц

Провадження № 6/378/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», заінтересовані особи: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 , Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

До суду із вказаною заявою звернулося ТОВ Фінансової Компанії «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», мотивуючи тим, що у провадженні Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 52868005 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк". Первинний кредитор АТ КБ "ПриватБанк" повернув на депозитний рахунок Відділу кошти, що були стягнуті після відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та підлягають терміновому поверненню правонаступнику. 23.02.2026 року представником ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направлено запит до Управління, де поставлено питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, подання державним виконавцем Відділу в Ставищенський районний суд Київської області заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. На поштову адресу ТОВ Фінансової Компанії «Кредит-Капітал» надійшла відповідь Відділу щодо відсутності правових підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки дані дії призведуть до суттєвого порушення прав боржника, шляхом безпідставного внесення інформації про нього в Єдиний реєстр боржників. Таким чином, на даний час рішення суду не виконано, заборгованість перед стягувачем не погашено (не перераховані кошти на рахунок нового кредитора згідно з договором факторингу). Фактично існують обставини, які унеможливлюють отримати кошти, стягнуті з боржника на користь первісного стягувача, новим кредитором, та повного виконання судового рішення. Як наслідок відсутність коштів, що були стягнені на стадії примусового виконання рішення суду з підставою для неподання товариством даних до Українського бюро кредитних історій щодо відсутності заборгованості за кредитним договором та ненадання довідки про відсутність боргу ОСОБА_1 , що також порушує його права.

28.03.2024р. року між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ПК-280324. Оскільки не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» не зверталося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Комплекс даних обставин спричиняє порушення прав ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а саме права на отримання коштів за кредитним договором № б/н SAMDN52000070677301.

Враховуючи вищевикладене існують підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з метою заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів стягнутих з боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором № б/н SAMDN52000070677301 на рахунок нового стягувача відповідно до договору факторингу № ПК-280324.

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, не з`явились. Відповідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Із оглянутої в судовому засіданні цивільної справи ЄУН 378/397/16-ц, провадження 2/378/149/16, встановлено, що заочним рішенням Ставищенського районного суду Київської області у справі ЄУН 378/397/16-ц, провадження № 2/378/149/16 від 15.06.2016р., яке набрало законної сили 16.08.2016р., позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредиту сумі 11458 гривень 50 копійок та судовий збір в розмірі 1378 гривень 00 копійок. 22.08.2018р. на виконання зазначеного рішення суду, стягувачу ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредиту сумі 11458 гривень 50 копійок та судовий збір в розмірі 1378 гривень 00 копійок.

28.03.2024 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», укладено договір факторингу №ПК-280324 (а.с. 9зв. - 14), відповідно до умов якого, клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, який складається клієнтом включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами, що укладені між клієнтом та боржниками. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за право вимоги у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4 договору моментом переходу до фактора прав вимоги є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань від 28.03.2024р. за договором факторингу №ПК-280324 від 28.03.2024р. (а.с. 14 зв.), клієнт АТ КБ «ПРИВАТБАНК» передав, а фактор ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло реєстр боргових зобов`язань від 28.03.2024р..

Згідно витягу з Реєстру боргових зобов`язань до договору факторингу №ПК-280324 від 28.03.2024 (а. с. 126), вбачається, що до переліку входить кредитний договір №SAMDN52000070677301, позичальником за яким є ОСОБА_1 , заборгованість якого становить 1515,27 грн..

Як вбачається з копії платіжної інструкції №363 від 25.03.2024 (а. с. 15), новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплатив первісному кредитору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ціну права вимоги згідно договору факторингу №ПК-280324 від 28.03.2024р. у загальному розмірі 13101000,00 грн.

Відповідно до відомостей АСВП, постановою державного виконавця Таращанського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчено виконавче провадження №52868005, яке було відкрите 10.11.2016р., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

23.02.2026р. ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до Таращанського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою (а.с. 7), у якій просили скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, та винести постанову про відновлення виконавчого провадження, з метою подання до суду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні та в подальшому перерахувати кошти на рахунки товариства.

13.03.2026р. Таращанський ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав відповідь на заяву ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (а.с 8-9), у якій зазначив, що у відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №52868005 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 12836,50 грн.. 10.11.2016р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 20.06.2025р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а також зазначено щодо відсутності правових підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс13 та постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні ТОВ «ФК «Кредит Капітал», стало укладення між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» договору факторингу №ПК-280324 від 28.03.2024р. до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № SAMDN52000070677301.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №905/1976/16).

Крім того, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, на підставі ст. 442 ЦПК України, тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження) та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.

Але разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Також, відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

Заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України.

З цього приводу викладена правова позиція у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, у постанові Верховного суду від 19.10.2022 у справі №2-1105/10.

Вказана позиція підтримана 19 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-1105/10.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даній справі, заочним рішенням Ставищенського районного суду Київської області ЄУН 378/397/16-ц, провадження № 2/378/149/16 від 15.06.2016р., яке набрало законної сили 16.08.2016р., позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредиту в сумі 11458 гривень 50 копійок та судовий збір в розмірі 1378 гривень 00 копійок, 22.08.2018р. на виконання зазначеного рішення суду, стягувачу ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, з 10.11.2016р. по 20.06.2025р. вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Таращанському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яке закінчено державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Водночас, заявником не надано до суду належних та достатніх доказів щодо відновлення виконавчого провадження ВП №52868005 чи оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва, також не надано доказів щодо перерахування первинним кредитором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на депозитний рахунок Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України грошових коштів у розмірі 11298,75 грн з призначенням платежу повернення перерахованих коштів за кредит № SAMDN52000070677301, який відступлений ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за виконавчим документом (виконавче провадження №52868005), що стягнутi після відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Державний виконавець Таращанського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчив ВП №52868005 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом у справі №378/397/16-ц, провадження №2/378/149/16.

Слід зазначити, що заявником на підтвердження вимог щодо необхідності заміни сторони виконавчого провадження надано до суду, зокрема, копії заяви ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до Таращанського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.02.2026р. та відповіді Таращанського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заяву товариства від 23.02.2026р., однак вказані докази не узгоджуються між собою та у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про наявність обставин у підтвердження заявлених вимог.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 15, 26, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 55, 353, 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», заінтересовані особи: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 , Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко