Постанова № 138051563, 30.06.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1031/26

Провадження № 3/376/296/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 11.05.2023р., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2026 о 15 год. 17 хв. за адресою: вул. Шевченка, 95, м. Сквира, Білоцерківського району, Київської області, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук та порушенням мови. На законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога ОСОБА_1 категорично відмовився. Вказані обставини зафіксовані за допомогою нагрудних відеореєстраторів Motorola № 477330 та № 477666. Відповідальність за вказані дії передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Та відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

З огляду на те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої особа зобов`язана з розумною періодичністю цікавитися перебігом відомого їй судового провадження, добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, яке стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичних чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З положень ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність у даному випадку передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Суд зазначає, що норми ПДР встановлюють у першу чергу обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення № 615589, серії ЕПР1 від 15.03.2026р;

- направлення від 15.03.2026р., на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , мав ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці;

- постанова серії ЕНА № 6840256 від 15.03.2026 за ч.5 ст. 121 КУпАП;

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських;

- іншими матеріалами справи наданими працівниками поліції.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозаписи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Надані працівниками поліції докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 401, 130, 221, 245, 251, 252, 268, 272, 280, Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК у Київ. Обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA488999980313030149000010001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665.60 грн., за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.

Суддя О. М. Коваленко