Ухвала суду № 138051401, 06.07.2026, Миронівський районний суд Київської області

Дата ухвалення
06.07.2026
Номер справи
371/1288/26
Номер документу
138051401
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний унікальний № 371/1288/26

Номер провадження № 1-кс/371/185/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

"06" липня 2026 р. м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні дітей не має, солдата резерву 16 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, а саме: 12.09.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці без конфіскації майна, 23.11.2022 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч. 1 ст. 369 ККУ до покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, 02.06.2026 року звільнений від кримінальної відповідальності Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 ККУ у порядку передбаченому ч. 5 ст. 401 ККУ,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні слідчого судді Миронівського районного суду Київської області знаходиться клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване, ти що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14 грудня 2024 року № 358 солдат ОСОБА_5 , призначений наказом Голови Адміністрації ДССТ (по особовому складу) від 10.12.2024 № 191-РС у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, та призначений на посаду солдата резерву 16 запасної роти військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно зі статтями 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої

в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони

не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Однак всупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 достовірно знав, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан та який продовжено відповідно до Указу Президента України № 342/2026 від 27 квітня 2026.

Так, 03 липня 2026 року о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_5 прийшов до домоволодіння свого знайомого ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Через незагороджену частину паркану зайшов на територію подвір`я. В цей час власник домоволодіння перебував у будинку та ОСОБА_5 помітив на території подвір`я поряд з будинком припаркований автомобіль марки ВАЗ моделі 21061, з ідентифікаційним номером НОМЕР_3 , з типом палива бензин або газ з об`ємом двигуна 1451 см3, 1998 року випуску та реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 . В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, який на праві власності належить ОСОБА_9 , з метою подальшого обернення його на власну користь.

З метою реалізації умислу на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом для подальшого використання його у своїх особистих цілях, ОСОБА_5 03.07.2025 близько 01 годині 20 хвилин скориставшись тим, що ОСОБА_8 був у будинку за місцем свого проживання, а також усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, в супереч волі власника, відчинив незамкнені водійські двері автомобіля марки ВАЗ моделі 21061, з ідентифікаційним номером НОМЕР_3 , з типом палива бензин або газ з об`ємом двигуна 1451 см3, 1998 року випуску та реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 вартістю 51253,03 гривень, після чого знявши автомобіль з ручного гальма штовхаючи за допомогою власної сили викотив його на проїзджу частину вулиці Шкільна с. Пустовіти Обухівського району Київської області. У подальшому знявши кришку рульового керма відшукав зелений та червоний дроти оголивши ізоляцію почав ними чиркати одним об одного, з метою приведення в роботу стартера двигуна, таким чином завів двигун автомобіля, тобто заволодів ним, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення спричинив своїми діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_9 на вищевказану суму.

На підставі вищевказаного 03.07.2026 по даному факту було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111220000162 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та розпочато досудове розслідування.

06.07.2026, відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке цього ж дня, пред`явлено ОСОБА_5 .

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, враховуючи суспільний резонанс вчиненого кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження слідчого вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави рівний вісімдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покласти обов`язки: прибувати до слідчого один раз на тиждень; не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, при цьому навів доводи викладені в клопотанні слідчого та вважає, що ризики п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК повністю підтверджують застосування запобіжного заходу тримання під вартою, просить задовольнити клопотання.

Захисник ОСОБА_4 , зазначив, що підозрюваний щиро кається в своїх діях, просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що кається у вчиненому та просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки в нього є будинок, де проживає його цивільна дружина.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подане клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026111220000162 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України розпочато досудове розслідування.

06.07.2026, відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке цього ж дня, пред`явлено ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні зазначено, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п. 3 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозра пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована доказами, зібраними під час досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання, а саме: витягом з ЄРДР № 12026111220000162 від 03.07.2026, за ч. 2 ст. 289 КК України; рапортом про вчинення кримінального правопорушення; заявою ОСОБА_8 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення від 03.07.2026; протоколом огляду місця події від 03.07.2026, відповідно до якого оглянуто місце події, а саме територію домоволодіння по АДРЕСА_3 ; протоколом огляду місця події від 03.07.2026, відповідно до якого було оглянуто та вилучено в якості речового доказу автомобіль марки «ВАЗ 21061» реєстраційний номер НОМЕР_4 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , від 04.07.2026, який розповів про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.07.2026; висновком експерта від 06.07.2026, за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06.07.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду), полягає в тому, що існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкції інкримінованих йому статей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності вказаного ризику.

Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то варто взяти до уваги те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 12.09.2018 року за ч. 2 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці без конфіскації майна, 23.11.2022 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч. 1 ст. 369 ККУ до покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, 02.06.2026 року звільнений від кримінальної відповідальності Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 ККУ у порядку передбаченому ч. 5 ст. 401 ККУ, для продовження військової служби, та до місця служби для подальшого проходження військової служби після рішення суду не прибув.

Стосовно ризику п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України нічим не підтверджені.

Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини.

Відповідно до ст. 29 ч. 2 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи його вік, стан здоров`я, підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які свідчать про те, що зі сторони підозрюваного може бути спроба переховування від органів досудового розслідування, та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, що відповідно до п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними ризиками.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність у даному випадку виключних обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають підстави не визначати розмір застави, слідчий суддя, відповідно до вимог ч.4 ст. 182 КПК України, визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, майновий і сімейний стан ОСОБА_5 та вказані вище ризики.

Враховуючи викладене, на переконання слідчого судді, підозрюваному варто визначити розмір застави у межах передбаченого законом за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді, цілі і завдання запобіжного заходу не будуть дотримані при обранні ОСОБА_5 домашнього арешту, так як наявність місця проживання не може бути єдиною підставою застосування такого виду запобіжного заходу.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та є підстави для його задоволення, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026111220000162, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2026 року за ч. 2 ст. 289 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту, з зали суду негайно.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 03 вересня 2026 року.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України: прибувати на виклики до слідчого Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 з періодичністю не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 03 вересня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обовязків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України, та звернуто заставу в дохід держави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

В задоволенні клопотання підозрюваного та захисника відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 138051401 ?

Документ № 138051401 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 138051401 ?

Дата ухвалення - 06.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138051401 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 138051401 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 138051401, Миронівський районний суд Київської області

Судове рішення № 138051401, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 06.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 138051401 відноситься до справи № 371/1288/26

Це рішення відноситься до справи № 371/1288/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138051400
Наступний документ : 138051403