Ухвала суду № 138051255, 07.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 Справа №607/3704/26 Провадження №1-кп/607/1246/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 дистанційно в режимі відеоконференції, у м. Тернополі в залі суду під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №12023211040002894 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання обгурнтоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, експертів, потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що наявність декількох ризиків у сукупності, які об`єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, оскільки жоден з таких не буде достатнім для запобігання наявних ризиків та забезпечення належної поведінки обвинуваченого і виконання ним своїх обов`язків. Окрім того, прокурор просить покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; продовжити зберігання в Управлінні ДМС у Тернопільській області паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . Обгрунтовуючи клопотання посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, експертів, потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що наявність декількох ризиків у сукупності, які об`єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, оскільки жоден з таких не буде достатнім для запобігання наявних ризиків та забезпечення належної поведінки обвинуваченого і виконання ним своїх обов`язків. Також прокурор просить покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися із Тернопільської області без дозволу прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; продовжити зберігання в Управлінні ДМС у Тернопільській області паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлені ним клопотання підтримав в повному обсязі посилаючись на зазначені у них мотиви та підстави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 клопотання прокурора заперечила, як необґрунтоване та безпідставне.

Обвинувачений ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, просить врахувати, що у випадку застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту він не зможе отримувати належну медичну допомогу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки вважає, що достатнім може бути особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив та пояснив, що прокурором не доведено та необґрунтовано наявності зазначених у клопотанні ризиків. Просить обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стороною обвинувачення доведено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування долученого до обвинувального акту. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Також прокурором доведено наявність ризику, передбаченого зокрема п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків та потерпілого, примушувати їх до зміни наданих раніше показань чи надання показань на свою користь. Суд враховує, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковій стадії кримінального провадження, але й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань судом. Враховуючи те, що справа перебуває на стадії підготовчого провадження, суд вважає ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого реальним та доведеним.

При цьому, суд вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених п.1, п.4 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Без наведення будь-яких обставин і доказів на підтвердження наявності вказаних ризиків, суд вважає посилання на вказані ризики надуманими та не доведеними.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд враховує, що в умовах наявності комендантської години обмеження пересування в нічний час уже встановлено державою для всіх громадян України через воєнний стан. Додаткове призначення нічного арешту не створює нових дієвих обмежень та є процесуально надмірним.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання прокурора в частині необхідності обрання домашнього арешту в певний період доби суд зазначає, що заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України, за своєю природою не обмежені виключно нічним часом. Прокурором не надано доказів та не обґрунтовано, яким чином заборона залишати житло у нічний час доби здатна запобігти вчиненню вказаних у клопотанні дій у денний час, коли обвинувачені матимуть свободу пересування. З огляду на це, обмеження свободи особи виключно в нічний час є логічно неузгодженим із характером заявлених ризиків та не забезпечує досягнення мети запобіжного заходу. Дублювання вказаних обмежень у судовому рішенні, із врахуванням заявлених ризиків, не створюватиме додаткового правового навантаження чи обмежень для обвинувачених, не посилюватиме контроль за їх поведінкою, а тому є процесуально неефективним та не здатним забезпечити належне виконання мети, визначеної ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід має бути пропорційним заявленим ризикам, відповідати обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого. Суд має обрати запобіжний захід, який при мінімальному втручанні у права особи забезпечить максимальну процесуальну ефективність.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів, які б підтверджували обставини, що інший більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти наявним ризикам.

Суд також враховує, що у період з квітня по липень 2026 року стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосовувався жоден запобіжний захід. В судовому засіданні, на запитання головуючого судді, прокурор ОСОБА_3 повідомив, що протягом цього періоду обвинувачені не порушували обов`язків, передбачених ст..42 КПК України, тому немає підстав для застосування суворого запобіжного заходу.

При вирішенні клопотання прокурора суд також враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не суджений, має вищу освіту, має право на зайняття адвокатською діяльністю, одружений, має на утриманні малолітню дитину, сина - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ІІІ-групи, має місце реєстрації та проживання.

Суд враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не суджений, має вищу освіту, має право на зайняття адвокатською діяльністю, зареєстрований фізичною особою-підприємцем, одружений, є пенсіонером за віком, має місце реєстрації та проживання.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовільнити частково та обрати обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у виді особистих зобов`язань. На переконання суду, саме покладення на обвинувачених конкретних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є необхідним та достатнім для досягнення мети запобіжного заходу та запобігання існуючому ризику.

Керуючись статтями 3, 8, 59, 129 Конституції України, 22, 28, 94, 42, 177, 179, 187, 189, 190, 314, 318, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовільнити частково.

ОСОБА_5 обрати та застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці до 05 вересня 2026 року.

Особисте зобов`язання полягає у виконанні обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків:

- з`являтися до суду за першою вимогою;

- повідомляти суду про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відлучатися з с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- здати на зберігання в Управління ДМС у Тернопільській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

ОСОБА_4 обрати та застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці до 05 вересня 2026 року.

Особисте зобов`язання полягає у виконанні обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків:

- з`являтися до суду за першою вимогою;

- повідомляти суду про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відлучатися з с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- здати на зберігання в Управління ДМС у Тернопільській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені обов`язки та роз`яснити, що у випадку їх невиконання до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює прокурор.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, строк дії ухвали закінчується 05 вересня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити учасникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1