Ухвала суду № 138050672, 18.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 1-кс/359/986/2026

Справа № 359/7142/26

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2026 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42025272300001648, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2025 року, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Прип`ять Київської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , громадянину України, не одруженому, військовослужбовцю, раніше не судимому, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України

в с т а н о в и в:

До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

Слідчим СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025272300001648 від 05.12.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2025 військовозобов`язаного солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби.

Таким чином, з 05.06.2025 солдат ОСОБА_4 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 156 від 05.06.2025 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду курсанта навчальної роти військової частини НОМЕР_1 , з 05.06.2025 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану, на передодні 24.06.2025 року у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне залишення військової частини з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання покладених на нього обов`язків військової служби.

Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу, солдат ОСОБА_4 у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 24.06.2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 08 год. 00 хв. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_3 , має чіткі межі (периметр, огорожу, КПП) після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості та по даний час до військової частини НОМЕР_1 не повернувся.

В подальшому, 17.06.2026 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України працівниками Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, біля будинку 93Б.

18.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними під час розслідування кримінального провадження доказами.

Слідчий в клопотанні зазначає, що існують ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, тому просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив суд обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених підозрюваним, та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років який відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України є тяжким злочином.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 України обґрунтовується наступними доказами:

- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 ;

- доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення 24.06.2025 військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ;

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 №973 від 24.06.2025 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 156 від 05.06.2025 про призначення на посаду ОСОБА_4 ;

- актом службового розслідування від 30.06.2025 про самовільне залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 18.03.2026, який пояснив, що перебуває на посаді командира навчального взводу-викладач 1 навчальної роти ВЧ НОМЕР_1 . У зазначеній частині на військовій службі перебував військовослужбовець ОСОБА_4 , на посаді курсанта 1 навчальної роти. 24.06.2025 року було виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 . В подальшому встановити його місцезнаходження не виявилось можливим, на службу він так і не повернувся;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.03.2026, який пояснив, що перебуває на посаді командира 1 навчальної роти ВЧ НОМЕР_1 . У зазначеній частині на військовій службі перебував військовослужбовець ОСОБА_4 , на посаді курсанта 1 навчальної роти. Зарекомендував себе посередньо. Відмовлявся від військової служби. 24.06.2025 року було виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 . В подальшому встановити його місцезнаходження не виявилось можливим, на службу він так і не повернувся;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.03.2026, який пояснив, що перебуває на посаді сержанта інструктора роти 1НР ВЧ НОМЕР_1 . У зазначеній частині на військовій службі перебував військовослужбовець ОСОБА_4 , на посаді курсанта 1 навчальної роти. 24.06.2025 року було виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 . В подальшому встановити його місцезнаходження не виявилось можливим, на службу він так і не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав.

Досліджені в судовому засіданні докази обґрунтованості пред`явленої підозри є вагомими та достатніми для того, щоб суд прийшов до висновку, що є інформація, яка зазначена у повідомленні про підозру містить в собі конкретне та зрозуміле визначення підозри з посиланням на кваліфікацію відповідно до діючого кримінального законодавства України з посиланням на конкретно визначені докази, перелік яких вказаний у повідомленні про підозру.

Згідно ст. 177 КПК України, суд при обранні міри запобіжного заходу зобов`язаний установити обґрунтованість пред`явленої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави уважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового слідства та /або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, вирішуючи питання про визначення виду запобіжного заходу та обрання його суд ураховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків та ступінь їх міцності, те, що останній раніше не судимий.

Сукупність наведених вище обставин у їх взаємозв`язку підтверджує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які суд враховує під час вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які були підтримані прокурором у судовому засіданні.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Також, підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити правопорушення у якому він підозрюється. Даний ризик обґрунтовується тим, що кримінально-протиправна діяльність ОСОБА_4 має триваючий характер і фактично продовжувалась близько року.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Таким чином слідчий суддя дійшов до висновку що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

За приписами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід визначити розмір застави у вигляді 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 гривень, який, на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з 17.06.2026 року.

Визначити для ОСОБА_4 заставу в розмірі 232960 грн.

При внесенні застави в розмірі 232960 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.

У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ними час;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця свого проживання;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ. Документ про внесення застави повинен бути наданий слідчому.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.

Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів з моменту затримання ОСОБА_4 тобто до 15.08.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 22.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1