Рішення № 138050642, 07.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/325/26 Провадження № 2/358/604/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

03.03.2026 до Богуславського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 (задеклароване фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) із позовом до ОСОБА_2 (задеклароване фактичне місце проживання ВПО, за адресою: АДРЕСА_2 ), в якому просила: стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення нею навчання, або ж припинення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Також, просила стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач є її батьком, та позивачка на даний час навчається на 1 курсі КЗ КОР «Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького», що в повній мірі підтверджується довідкою № 95 від 18.02.2026. З 12.12.2025 переведена на навчання за кошти обласного бюджету. Термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2027 року. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.

Посилаючись на положення статей 180, 182, 183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, позивачка просить задовольнити її вимоги.

ІІ. Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.03.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с.14).

У відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя направила запит до Єдиного демографічного реєстру. Відповідно до отриманої відповіді №2424253 від 05.03.2026, ОСОБА_1 , за вказаним параметрами не знайдено (а.с.15).

Згідно відповіді № 2425199 від 05.03.2026 отриманої з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, її фактична місце проживання значиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.17).

Ухвалою судді від 11.03.2026 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін на 15 квітня 2026 о 14 год. 00 хв., яке в подальшому було відкладено востаннє на 07 липня 2026 року о 11 год. 30 хв. (а.с.19-20, 36).

У судове засідання, призначене на 07 липня 2026 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про розгляд справи за її відсутності чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивачки адвокат Саламашенко А.Л. у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 07.07.2026 представник позивачки через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував, щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи за її відсутності чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Інших заяв чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

З огляду на неявку всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася - ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дмитровського міського управління юстиції Донецької області (а.с. 8).

Довідкою КЗ КОР «Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького» за № 95 від 18.02.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно є студенткою 1 курсу Комунального закладу Київської обласної ради «Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького». З 01.09.2025 навчалася на денній формі за кошти фізичних та/або юридичних осіб. З 12.12.2025 переведена на навчання за кошти обласного бюджету. Термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2027 року (а.с.11).

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнула віку повноліття та продовжує навчатись на денній формі навчання, у зв`язку з чим об`єктивно потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

Відповідач у добровільному порядку не надає кошти на утримання доньки, тому позивачка звернувся до суду з даним позовом.

IV. Застосовані норми права

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України. Зокрема, статтями 199201 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, шляхом сплати аліментів.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 наголошено, що стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є способом захисту її прав та інтересів, оскільки на період навчання вона потребує матеріальної допомоги з боку батьків. При цьому зазначено, що такі правовідносини регулюються главою 16 СК України та відрізняються від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину, передбачених статтею 185 СК України.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 вказано, що при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд повинен враховувати: її реальну потребу в матеріальній допомозі, витрати на навчання, підручники, проїзд, проживання, а також матеріальний та сімейний стан платника аліментів і наявність у нього майна та коштів.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 зазначено, що повнолітня дитина, яка навчається на денній формі, потребує матеріальної допомоги на період навчання, оскільки об`єктивно обмежена у можливості повноцінного працевлаштування та отримання стабільного доходу.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі. частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У силу ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

V. Мотиви та висновки суду.

Положенням ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання позову та продовжує судовий розгляд.

Оцінивши заяву відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим наявні правові підстави для ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.

Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту її прав та інтересів і спрямоване на забезпечення отримання нею коштів, необхідних для життєдіяльності. На період навчання така особа, як правило, не має стабільного самостійного доходу та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які відповідно до закону зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є повнолітньою, однак продовжує навчання на денній формі у КЗ КОР «Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького», що підтверджується довідкою навчального закладу. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу та не здійснює самостійного матеріального забезпечення.

Перебування на денній формі навчання об`єктивно обмежує можливість його повноцінного працевлаштування та отримання стабільного доходу у зв`язку з необхідністю регулярного відвідування навчальних занять, виконання навчального навантаження та специфікою організації освітнього процесу. Окрім цього, навчання пов`язане з додатковими витратами, зокрема на оплату освітніх послуг, придбання навчальних матеріалів, проїзд до місця навчання, проживання, харчування та інші повсякденні потреби.

Отже, суд доходить висновку, що потреба ОСОБА_1 у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання підтверджується дослідженими у справі доказами та відповідає вимогам статті 199 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову, а саме з 03 березня 2026 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 досягла повноліття, однак продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги у зв`язку з цим, беручи до уваги працездатність відповідача, відсутність заперечень щодо стягнення аліментів у заявленому розмірі, а також керуючись принципами розумності та справедливості, суд доходить висновку про наявність правових підстав для застосування статті 199 СК України та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до закінчення нею навчання.

Разом із тим суд звертає увагу, що відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 цього Кодексу.

При цьому положення частини другої статті 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів, який не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, застосовуються виключно до правовідносин щодо утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Отже, зазначена гарантія не поширюється на правовідносини щодо утримання повнолітніх дочки чи сина, які продовжують навчання.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд не застосовує встановлений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів, а визначає їх розмір відповідно до вимог статті 200 Сімейного кодексу України з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, не ґрунтується на вимогах сімейного законодавства в частині встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів для повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Суд роз`яснює, що відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути змінений у разі зміни матеріального чи сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я чи в інших випадках, передбачених законом.

Також відповідно до статті 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, суд покладає обов`язок зі сплати судового збору на відповідача у розмірі 1 331 грн 20 коп. як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 4, 5, 10, 11, 259, 263, 264, 265, 280-282, ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 192, 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 03 березня 2026 року і до закінчення навчання в КЗ КОР «Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького», а саме до 30 червня 2027 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у розмірі місячної суми платежу.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Богуславським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/

Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Інформація про учасників справи:

Позивачка:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , задеклароване фактичне місце проживання ВПО, за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя К. І. Буравова