Ухвала суду № 138050619, 07.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5731/26

Провадження № 2/357/5283/26

У Х В А Л А

іменем України

07 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Кича М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Фурсівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування (а.с. 1-2).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2026 року головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 77 ) та матеріали справи передані для розгляду.

Ухвалою судді від 13 квітня 2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28 травня 2026 року (а.с. 82-83).

Ухвалою судді від 28 травня 2026 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 липня 2026 (а.с. 95-96).

Учасники справи в судове засідання 07 липня 2026 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В заяві позивача ОСОБА_1 про закриття підготовчого засідання по справі за вх. № 34318 від 28.05.2026, остання просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а.с. 93).

11.05.2026 судом за вх. № 30038 отримано заяву сільського голови Фурсівської сільської ради Шаравари С., в якій останій просив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача Фурсівської сільської ради (а.с. 89-90).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Після відкриття провадження у справі стало відомо, що дана цивільна справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Веріта спротиУкраїни» та «Сокуренко та Стригун протиУкраїни», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст. ст.26,28-30 ЦПК України.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що звертаючись з даним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позивач просила суд визнати за нею ОСОБА_1 право власності на житловий (садовий) будинок, розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська територіальна громада, СТ «Фіаніт», ділянка кадастровий номер: 3224085600:04:008:0018, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, яка визначає виключну підсудність, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явленні щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З наявного в матеріалах свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.02.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 1-277, вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складається з: земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3224085600:04:008:0018, яка розташована на території Фурсівської територіальної громади (колишньої Пищиківської сільської ради) АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_2 , 1962 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Садівничого товариства № 1 від 03 січня 2026 року назву вулиці Медовій присвоєно згідно рішення Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 245 від 08.10.2019. На земельній ділянці був побудований садовий будинок загальною площею 28,7 кв.м.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, до зміни адміністративно-територіального устрою нерухоме майно щодо якого виник спір знаходилось в межах Сквирського району Київської області.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 року також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Пунктом 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Вказаний розділ Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020, яким передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.

Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, відповідно до якого до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем заявлено позов, що виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться в межах адміністративно-територіальній одиниці, що відноситься до колишнього Сквирського району Київської області, тобто на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Сквирського районного суду Київської області, та для якого (позову) поширюється дія правила про виключну підсудність, підстави для застосування правил підсудності, визначені ст. 27 ЦПК України, - відсутні, приходжу до висновку, що зазначена справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Сквирського районного суду Київської області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місцезнаходження об`єкта, нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу № 357/5731/26 за позовом ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування надіслати за підсудністю для розгляду до Сквирського районного суду Київської області (адреса: 09001, Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Громова, 7а ).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 07липня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов