Рішення № 138050446, 08.07.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/748/26

Провадження № 2/349/671/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 липня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ( далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ), інтереси якого представляє Богдан Д.О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 53 748,00 грн.

Позов обгрунтований тим, що 16 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credоs.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1589-5449, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором .

Відповідачка підтвердила свою згоду, що підписаний договір разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким вона була попередньо ознайомлена.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 15 000,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, відсоткові ставки 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дня укладення договору, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору щоденна відсоткова ставка - 0,74%, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту.

Також сторонами погоджено, що за невиконання або ж неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за цим договором щодо сплати процентів, комісії він сплачує на підставі ст. 625 ЦК України проценти за відсотковою ставкою 401 500 % річних.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умови договору виконало повністю, надавши позичальнику кредит в розмірі 15 000,00 грн, шляхом зарахування цих коштів на рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті.

Взяті на себе зобов`язання позичальник не виконала, у зв`язку з чим станом на 02 березня 2026 року утворилася заборгованість в розмірі 53 748,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 28 998,00 грн, заборгованості за процентами річних нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 7 500,00 грн та заборгованості за комісією в розмірі 2 250,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Богдан Д.О. не з`явилася. Директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є.В. просив розглядати справу за відсутності їхнього представника, про що вказав у клопотанні, доданому до позовної заяви.

Відповідачка ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

16 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1589-5449 ( далі - Договір ) (а.с. 11-21).

Відповідачка ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А5013.

Відповідно до пункту 12.1. Договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, повнісю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Сума кредиту становить 15 000,00 грн ( п.4.1. Договору).

Базовий період складає 30 календарних днів ( п. 4.8. Договору).

Стандартна відсоткова ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту ( п.4.10. Договору).

Строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 15 серпня 2026 року (п. 4.14.Договору).

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, визначеної п. 4.1. Договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу (п.4.6. Договору).

Згідно п.8.2 Договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 401 500% річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України .

16 серпня 2025 року о 19 год 14 хв кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн перераховані платежем №1658484438 на платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів , виданою 17 березня 2026 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с.33).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1589-5449 від 16 серпня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02 березня 2026 року становить 53 748,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000,00 грн, заборгованість за відсотками 28 998,00 грн, заборгованість за відсотками нарахованими на підставі ст.625 ЦК України - 7 500,00 грн, заборгованість за комісією 2 250,00 грн (а.с.35-37).

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідачки невиконаних зобов`язань щодо повернення тіла кредиту в сумі 15 000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Відповідно до умов Договору розмір наданого кредиту 15 000,00 грн, процентні ставки: протягом перших 180 днів 1%, в подальшому - 0,74% за кожен день користування кредитними коштами. Нарахування відсотків позивачем проведено за період з 16 серпня 2025 року по 01 березня 2026 року включно, що складає 198 днів (а.с. 35-37), тобто в межах строку кредитування, який згідно умов договору становить 365 днів. Базовий період складає 30 календарних днів ( п.4.8 Договору). Стандартна відсоткова ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом,

З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд перевіряє правильність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами, шляхом самостійного їх перерахування.

Так, в період з 16 серпня 2025 року по 11 лютого 2026 року тіло кредиту становило 15 000,00 грн, застосована позивачем щоденна відсоткова ставка 1,00%, отже розмір нарахованих відсотків за цей період, тобто за 180 днів складає 27 000,00 грн ( 15 000,00 грн х 1% = 150,00 грн в день х 180 днів).

В період з 12 лютого 2026 року по 01 березня 2026 року тіло кредиту теж становило 15 000,00 грн, застосована позивачем щоденна відсоткова ставка 0,74%, отже розмір нарахованих відсотків за цей період, тобто за 18 днів складає 1 998,00 грн ( 15 000,00 грн х 0,74% = 111,00 грн в день х 18 днів).

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідачки за відсотками складає 28 998,00 грн ( 27 000,00 грн + 1 998,00 грн), тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками також підлягає до задоволення у розмірі, заявленому позивачем.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками річних нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України

Частиною 1 статті 1050 Кодексу передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч.2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року.

Зазначена позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №206/2984/23.

З огляду на вказане, відповідач звільняється від обов`язку сплати відсотків річних нарахованих на підставі ст.625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення 7 500,00 грн задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На підставі наведених вимог закону та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже нарахування позивачем комісії за надання кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту, що дорівнює 2 250,00 грн ( 15 000,00 грн тіло кредиту х 15,00 %) та її стягнення кредитором не суперечить вимогам закону.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1589-5449 від 16 серпня 2025 в розмірі 46 248,00 грн, з яких: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 28 998,00 грн - заборгованість за відсотками, 2 250,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34431 від 06 травня 2026 року (а.с.57).

Оскільки позовні вимоги задоволено на 86,04 % ( 46 248,00 грн х 100% :53 748,00 грн ), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 290,73 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 86,04 % ).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1589-5449 від 16 серпня 2025 року в розмірі 46 248,00 гривень, з яких: 15 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 28 998,00 гривень - заборгованість за відсотками, 2 250,00 гривень заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні позову в частині стягнення відсотків річних нарахованих на підставі ст.625 ЦК України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 290,73 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 08 липня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила