Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 342/241/26
Провадження № 2/342/437/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Пронь Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служб у справах дітей Городенківської міської ради про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом.
В підготовче засідання учасники справи не прибули про час та місце розгляду справи були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник адвокат Маташ І.Ю., звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи Служб у справах дітей Городенківської міської ради, в якому просять: визначити порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, а саме: половину літніх та зимових канікул; право телефонного та відеоспілкування без обмежень; зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми.
Ухвалою суду від 23 березня 2026 року дану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Клопотання представника позивача про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Службу у справах дітей Городенківської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 77 м. Городенка Коломийський район Івано-Франківська область. Підготовче засідання по справі призначено на 21.04.2026.(а.с.50-52)
Проте, підготовче засідання 21.04.2026 було відкладено за клопотанням представника позивача та представника третьої особи на 13.05.2026. (а.с.85-90)
Однак, 13.05.2026 підготовче засідання по справі було повторно відкладено у звязку із неявкою учасників справи та надходженням клопотання представника третьої особи на 22.05.2026. (а.с.101-102)
Проте, 22.05.2026 підготовче засідання знову було відкладено за клопотанням представника позивача та ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі до 30 днів. Підготовче засідання по справі відкладено на 17.06.2026. (а.с.106-110)
Однак, в підготовче засідання ні позивач, а ні його представник не прибули. Від представника позивача 17.06.2026 до суду поступила заява в якій ОСОБА_3 повідомив, що між представником позивача та довірителем ОСОБА_1 втрачено належну комунікацію та взаємодію, необхідну для узгодження правової позиції та належного представництва його інтересів у справі. Станом на день судового засідання представник не має можливості отримати від довірителя необхідні пояснення та погодити подальшу правову позицію у справі. У зв`язку з наведеним прошу суд врахувати зазначені обставини під час розгляду справи. (а.с.120)
Підготовче засідання по справі 17.06.2026 було повторного відкладено на 07.07.2026.
Від представника позивача Маташ І.Ю. до суду 22.06.2026 також поступила заява в якій зазначив, що адвокатом Маташем Іваном Юрійовичем припинено надання правничої допомоги та представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у даній цивільній справі. Підставою для припинення представництва стала втрата необхідного рівня довіри та належної комунікації між адвокатом і клієнтом, що унеможливлює подальше ефективне здійснення представництва та узгодження правової позиції у справі. Крім того, між адвокатом та клієнтом виник конфлікт, у зв`язку з чим подальше існування довірчих відносин, необхідних для надання правничої допомоги, стало неможливим. Про припинення надання правничої допомоги позивача повідомлено письмово шляхом направлення відповідного повідомлення засобами поштового зв`язку.
З чого вбачається, що адвокат Маташ І.Ю. перестав представляти інтереси позивача по даній справі із зазначених ним підстав.
Позивач в підготовче засідання 07.07.2026, як і у всі попередні, не прибув, про час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений у передбаченому чинним законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та вищенаведеного, підготовчі засідання по справі призначалися неодноразово, однак з різних на те причин були відкладені. Позивач в жодне із підготовчих засідань не прибув.
Останні два підготовчі засідання по справі були призначені на 17.06.2026 та 07.07.2026 про що було повідомлено учасників справи у передбаченому чинним законодавством порядку, зокрема і позивача, що доводиться рекомендованими повідомленнями про отримання позивачем судових повісток про виклик до суду на 17.06.2026 та 07.07.2026 . ( а.с.129,152)
Отже, позивач двічі поспіль, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення підготовчого засідання по справі, в підготовче засідання не прибув, заяви про відкладення підготовчого засідання не подавав, як і не подавав заяви про проведення підготовчого засідання по справі без його участі.
Частиною 1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
П.3 ч.1 ст.257 ЦПК України визначено, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
Письмовими доказами стверджується, що позивач повідомлялися про розгляд справи належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, в силу вищенаведених норм, суд визнає, що позивач повторно без поважних причин не з`явився у підготовче засідання та не повідомив суд про причини не можливості прибуття в підготовче засідання по даній справі. Також, позивачем не подано до суду заяви про проведення підготовчого засідання по справі без його участі.
Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.04.2026 по справі № 753/9570/25 провадження № 61-626св26 зазначив, що «Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, обґрунтовано виходив з того, що сторона позивача двічі поспіль (18 вересня 2025 року та 05 листопада 2025 року), будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, не з`являлася у судові засідання та не подала заяву про розгляд справи без її участі»
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служб у справах дітей Городенківської міської ради про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми слід залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в підготовче судове засідання без поважних причин та не подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 13, 128, 130, 223, 247, 257-261, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служб у справах дітей Городенківської міської ради про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Гайдич Р. М.
Судове рішення № 138050256, Городенківський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 342/241/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: