Ухвала суду № 138049642, 08.07.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/4278/26

08 липня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:головуючої судді Дерех Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільського відділу №1 Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільського відділу №1 Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів. Ухвалою суду від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.07.2025 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення №26 №6132130100021640 Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільського відділу №1 ДМС України про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Мотивує тим, що оскаржуване рішення ставить позивача під пряму загрозу депортації (примусового виїзду) з території України ще до того, як суд встановить законність чи протиправність дій Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області; у разі виконання оскаржуваного рішення до остаточного вирішення спору судом, позивач буде змушений залишити територію України. Просить врахувати, що це призведе до втрати сенсу судового захисту, оскільки навіть у разі подальшого задоволення позову, відновлення порушених прав позивача вимагатиме надзвичайних зусиль, значних фінансових втрат на повернення, повторний в`їзд та повторне збирання документів.

Згідно із частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Таким чином, суд розглядає заяву позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, другої ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами. Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі. Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Суд враховує, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки на час вирішення заяви позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або дійти висновку, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Інших обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано.

Також суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення №26 №6132130100021640 Тернопільського відділу №1Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 24.06.2026 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про які просить позивач, не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки рішення суду про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не потребуватиме примусового виконання, і складнощі з його виконанням не виникатимуть.

З урахуванням викладеного, враховуючи обсяг заявлених позовних вимог, виходячи з принципу співмірного вжиття заходів забезпечення позову, та з огляду на приписи статті 150 КАС України, за відсутності обґрунтованих підстав та доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільського відділу №1 Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08 липня 2026 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.