Ухвала суду № 138049633, 07.07.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/5442/25

07 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Годуна В.В.,

представника ГУ ПФУ в Тернопільській області - Бачинського І.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду в м. Тернополі у порядку ст. 378 КАС України заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, яке набрало законної сили 26.02.2026, у цій справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.06.2025 №233050011370 про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення дострокової пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 05.07.1993 по 28.02.1995 згідно із трудової книжки НОМЕР_1 та прийняти рішення по суті заяви із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

13.03.2026 видано виконавчі листи у справі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 500/5442/25 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 500/5442/25 без змін.

26.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій заявник просить:

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №500/5442/25;

- встановити спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учаснику бойових дій з 03.05.2025.

В обґрунтування заяви зазначено, що за результатами виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 в справі №500/5442/25 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.04.2026 №233050011370 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з тим, що заявник не брав участь в бойових діях, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як слідує зі спірного рішення від 28.04.2026 ГУ ПФУ в Тернопільській області скерував запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обставин набуття статусу позивачем учасника бойових дій. В отриманій інформації йдеться про те, що посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 видано щодо періоду проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) з березня 1995 року по листопад 1996 року та взятті участі по знешкодженню вибухонебезпечних предметів.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, яке набрало законної сили 26.02.2026, у цій справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.06.2025 №233050011370 про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення дострокової пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 05.07.1993 по 28.02.1995 згідно із трудової книжки НОМЕР_1 та прийняти рішення по суті заяви із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

13.03.2026 видано виконавчі листи у справі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №500/5442/25 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 500/5442/25 - без змін.

Ухвалою суду від 24.06.2026 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

В розумінні наведеної статті, при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, наведена норма пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (пункт 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Згідно з пунктом 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, із змісту даної норми вбачається, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Відтак, встановлення способу виконання рішення не повинно змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Як зазначалось вище, рішенням суду у справі №500/5442/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення дострокової пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 05.07.1993 по 28.02.1995 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , та прийняти рішення по суті заяви із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Як зазначає позивач, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 в справі №500/5442/25 Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянуто заяву від 19.06.2026 та до страхового стажу зараховано період роботи з 05.07.1993 по 28.02.1995 згідно трудової книжки НОМЕР_1 .

Предметом розгляду справи була протиправність рішення відповідача щодо неврахування періодів роботи та відмова у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу.

Рішенням суду встановлено протиправність рішення відповідача у частині відмови у зарахуванні спірного стажу та зобов`язано його зарахувати періоди роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.

Суд зазначає, що право звернутися в адміністративний суд першої інстанції із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення передбачено ст.378 КАС України. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на дострокову пенсію за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького i рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях - після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування документами, які засвідчують особливий статус, зокрема військовослужбовцям, особам начальницького i рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в ATO/OOC: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 або документи про безпосередню участь в ATO/OOC, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації; посвідчення учасника бойових дій.

Страховий стаж заявника обчислено відповідно до всіх поданих документів та з урахуванням рішення суду i на дату звернення становить 29 років 08 місяців 28 днів.

На виконання вимог, викладених у висновках суду в зазначеному рішенні територіальним органом Пенсійного фонду України направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання інформації про безпосередню участь (чи не участь) ОСОБА_1 в бойових діях.

На виконання запиту Пенсійного фонду ІНФОРМАЦІЯ_3 надав інформацію про те, що згідно списку громадян ОСОБА_2 , які подаються на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 по розгляду питань, пов`язаних з видачею дублікату посвідчення учасникам бойових дій, взамін втрачених, зокрема, ОСОБА_1 було видано дублікат посвідчення учасника бойових дій згідно з пунктом 11 статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії пx соціального захисту на підставі підтвердних документів щодо періоду проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) з березня 1995 року по листопад 1996 року та взятті участі по знешкодженню вибухонебезпечних предметів.

3 урахуванням викладеного, за результатами повторного розгляду заяви про призначення дострокової пенсії за віком від 19.06.2025, у зв`язку із тим, що заявник не брав участь в бойових діях, прийнято рішення №233050011370 від 28.04.2026 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що у рішенні від 29.10.2025 суд не покладав обов`язок на відповідача щодо призначення дострокової пенсії за віком, вказуючи, що з метою перевірки отримання статусу учасника бойових дій "відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів".

На виконання рішення суду у справі №500/5442/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення дострокової пенсії за віком.

При цьому, суд звертає увагу, що за результатами розгляду справи №500/5442/25 суд визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та зобов`язав саме повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення дострокової пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 05.07.1993 по 28.02.1995 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , та прийняти рішення по суті заяви із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, що і було виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при повторному розгляді заяви позивача та зарахування спірного періоду підтверджується довідкою форми РС-право, долученої відповідачем.

Відтак, підставою відмови у призначенні пенсії стало наявність здобутої інформації щодо не прийняття позивачем участі у бойових діях під час АТО/ООС чи військової агресії російської федерації. Отже, такі обставини не були предметом відмови у призначені пенсії позивачу відповідно до рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 26.06.2025, оцінку якому надано у рішенні суду від 29.10.2025.

З цього приводу суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №360/2417/21 досліджував питання застосування цієї норми і дійшов висновку про те, що правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов`язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. У подальшому таку позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі №219/5161/17, від 15.06.2026 у справі № 120/4369/25.

Отже, з прийняттям відповідачем рішення від 28.04.2026 вбачається новий спір між сторонами, предметом якого є інші, відмінні від справи № 500/5442/25, обставини.

Слід зауважити, що вирішуючи питання зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання рішенням суду виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури зміни способу і порядку виконання рішення суду є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Спосіб та порядок виконання судового рішення є заходами його реалізації. Посилання заявника не містять обґрунтованих доводів щодо заявленого ним порядку та способу виконання рішення суду.

Запропонований позивачем порядок виконання рішення фактично означає заміну предмету спору. З огляду на викладене, заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 500/5442/25 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2-9, 14, 241, 243, 248, 256, 293-297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 26.06.2026 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.