Рішення № 138049072, 07.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2504/26

провадження у справі № 2/0285/1925/26

07 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-капітал, в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему Електронний суд звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-капітал (далі - Товариство) заборгованість за кредитним договором №11577-05/2023 від 19.05.2023 (далі Кредитний договір) у розмірі 49800,4 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовувався тим, що між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №11577-05/2023 від 19.05.2023, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 6100 грн. строком на 360 днів із процентною ставкою 1,99%. ТОВ «Аванс кредит» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, однак відповідач належним чином не виконував умов кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість: 6100 грн заборгованість за тілом кредиту; 18694,06 грн заборгованість за відсотками. Зазначає, що позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за Кредитним договором, а тому станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 49800,4 грн., а саме: 6100 грн. тіло кредиту; 43700,4 грн. відсотки.

Ухвалою від 06.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Копія ухвали про відкриття провадження в цій справі судом направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.05.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №11577-05/2023, відповідно до умов якого: сума кредиту 6100 грн.; строк кредиту 360 днів; дата погашення кредиту 12.05.2024; процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту; кредитні кошти надаються безготівково на рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-6733.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором W1281.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» грошові кошти в сумі 6100 грн. 19.05.2023 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-6733

З інформації, наданої на запит суду АТ КБ «Приватбанк» слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 19.05.2023 було зараховано грошові кошти в сумі 6100 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором, наданого ТОВ «Аванс кредит», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 19.10.2023 становить 24794,06 грн., з них: 6100 грн. заборгованість за кредитом, 18694,06 грн. заборгованість за відсотками.

19.10.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу №19102023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» отримавправа грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору факторингу №19102023 від 19102023 до ТОВ «ФК «Кредит-капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором на суму 24794,06 грн., з них: 6100 грн. заборгованість за кредитом, 18694,06 грн. заборгованість за відсотками.

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором, наданого ТОВ «Кредит-капітал», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 12.05.2024 становить 49800,4 грн., з них: 6100 грн. заборгованість за кредитом, 43700,4 грн. заборгованість за відсотками.

З досудової вимоги від 10.04.2026, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 , вбачається, що останнього було повідомлено про відступлення права вимоги за Кредитним договором та негайно погасити заборгованість у сумі 49800,4 грн. на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-капітал».

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1статті 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Із дослідженого судом Договору встановлено, що він укладений в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом, що свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила та закріпила те, що сторони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як передбачено ч.4 та ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 3000 грн. є необґрунтованою, отже - не підлягає відшкодуванню.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-капітал (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "Креді Агріколь Банк") заборгованість за кредитним договором №11577-05/2023 від 19052023 у розмірі 49800,4 грн. (сорок дев`ять тисяч вісімсот гривень 40 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6100 грн., за відсотками 43700,4 грн.; судовий збір у розмірі 2662,4 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук