Рішення № 138048997, 07.07.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/253/26

Провадження по справі 2/281/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участі:

секретаря судових засідань Михальченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 року в провадження Лугинського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно. В подальшому позивач подав уточнюючу позовну заяву.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла заповідачка ОСОБА_2 . Спадщину після її смерті позивач прийняв, подавши відповідну заяву до нотаріуса в межах шестимісячного терміну та було відкрито спадкову справу.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавець проживала та була зареєстрована за вказаною адресою. Разом з нею проживав та був зареєстрований позивач зі своєю родиною.

Приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Можарівською Н.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

14.05.2026 року до суду надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою від 12.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак надіслала заяву в якій просить розглядати справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, проти задоволення позову не заперечує та просить прийняти рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.01.2023 року.

Із копії заповіту від 18.02.2003 року, посвідченого секретарем Липниківської сільської ради Гетьман Т., ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, яке буде належати їй на день її смерті заповіла ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , 1960 року побудови. На день смерті спадкодавець проживала та була зареєстрована за вказаною адресою. Разом з нею проживав та був зареєстрований позивач зі своєю родиною, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 131 від 01.04.2026 року та № 151 від 13.04.2026 року.

Листом № 218/02-14 від 23.04.2026 року приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Можарівською Н.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок.

Спадкова справа до майна ОСОБА_2 була зареєстрована 23.04.2026 року за заявою позивача, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі та матеріалами спадкової справи.

Виходячи зі змісту ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На час набуття спадкодавцем права власності на житловий будинок, та за життя спадкодавця, державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Як роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Виникнення права власності на будинки, що побудовані до 1992 року регулювалось положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими 45/5 комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину, за його заявою заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 . Однак, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, позивач не може оформити свої спадкові права. У свою чергу, вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав померлій ОСОБА_2 про що свідчать записи у погосподарській книзі, відомості з селищної ради, а також технічна документація на нерухомість.

Позивач позбавлений можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок, 1960 року побудови. Оскільки зазначений житловий будинок та господарські споруди входять до спадкової маси за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що зазначені в позовній заяві

Керуючись ст.ст. 4, 81, 211, 247, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1218, 1222, 1268 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Галина Свинченко