Рішення № 138048145, 08.07.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 444/908/26

Провадження № 2/157/623/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 липня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 379699962 від 30.04.2020 у розмірі 18908,09 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 30.04.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 379699962 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 4000 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту на підставі укладених між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткових угод, у зв`язку з чим загальна сума становить 7450 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у подальшому до якого укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження дії договору факторингу, відповідно до умов якого від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого від кредитора до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18908,09 грн.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачки за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 18908,09 грн, що складається з: 7450 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11458,09 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Ухвалою судді від 15.05.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі позивача; щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Щодо укладення кредитного договору:

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 30 квітня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 379699962, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 8N88BDX5, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 24-25).

Згідно з п. 1.1. цього договору товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,67 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (м. 1.3 договору). У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору строк дії цього договору, вказаний в п. 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також до договору долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 36-40), які є невід`ємною частиною укладеного договору (п. 4.1 договору).

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього № НОМЕР_1 , зазначену у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 30.04.2020 (а.с. 41), суму коштів 4000 грн, що стверджується платіжним дорученням від 30.04.2024 року № ...1d7 (а.с. 52 зворот), інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.05.2026 № 20.1.0.0.0/7-260519/100057-БТ (а.с. 158) та випискою за договором № б/н за період з 30.04.2020-22.05.2020 (а.с. 159-160).

Також судом встановлено, що між сторонами кредитного договору були укладені додаткові угоди до договору № 379699962 від 30.04.2020, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 01.05.2020 (а.с. 26) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 300 грн з 01.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 05.05.2020 (а.с. 27) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2000 грн з 05.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 06.05.2020 (а.с. 28) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 100 грн з 06.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 10.05.2020 (а.с. 29) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 100 грн з 10.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 10.05.2020 (а.с. 26) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 200 грн з 10.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 10.05.2020 (а.с. 31) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 300 грн з 10.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 11.05.2020 (а.с. 32) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 100 грн з 11.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 13.05.2020 (а.с. 33) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 150 грн з 13.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 17.05.2020 (а.с. 34) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 100 грн з 17.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 17.05.2020 (а.с. 35) сторони домовилися збільшити суму кредиту на 100 грн з 17.05.2020 на строк дії договору № 379699962 від 30.04.2020, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди.

На виконання умов додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку ОСОБА_1 01.05.2020 було зараховано 100 грн, 05.05.2020 2000 грн, 06.05.2020 100 грн, 10.05.2020 100 грн, 200 грн, 300 грн, 11.05.2020 100 грн, 13.05.2020 150 грн, 17.05.2020 100 грн та 100 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.05.2020 (а.с. 51), від 05.05.2020 (а.с. 51 зворот),

від 01.05.2020 (а.с. 52), від 17.05.2020 (а.с. 53), від 13.05.2020 (а.с. 53 зворот), від 11.05.2020 (а.с. 54), від 10.05.2020 (а.с. 54 зворот), від 10.05.2020 (а.с. 55), від 10.05.2020 (а.с. 55 зворот), від 17.05.2020 (а.с. 56), інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.05.2026 № 20.1.0.0.0/7-260519/100057-БТ (а.с. 158) та випискою за договором № б/н за період з 30.04.2020-22.05.2020 (а.с. 159-160).

Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 30.04.2020 договору № 379699962, а також 01, 05, 06, 10, 11, 13, 17 травня 2020 додаткових угод до договору № 379699962 від 30.04.2020 та виконання Кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту в загальній сумі 7450 грн.

У наданому розрахунку заборгованості за кредитним договором № 379699962 від 30.04.2020 зазначається, що станом на 11.08.2020 боржник має заборгованість перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у розмірі 18021,54 грн, а саме: за тілом кредиту - 7450 грн, за відсотками 10571,54 грн (а.с. 108).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду зробленими у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначено, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, що мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Згідно із розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з 04.06.2020 нараховувались проценти за користування кредитом поза межами строку договору, передбаченого п. 1.2 договору, в розмірі, визначеному п. 1.4 договору, що зважаючи на умови, визначені у п. 4.3 договору, є відсотками, у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка повністю не сплачена.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

28.11.2018 року між ТОВ «Таліон плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/111/-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 69-72).

Згідно з п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.4 визначено термін «Борг» означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржником за Кредитним договором, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитним договором, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим Договором зобов`язальної сили.

Розділом 4 зазначеного вище договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно з п. 4.1. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

В подальшому між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 31 грудня 2024 року, а саме: 28 листопада 2019 року укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2021 року укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2022 року укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 74 зворот, 75-78, 80, 80 зворот, 81).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 93 від 11.08.2020, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 379699962 від 30.04.2020 на загальну суму 18021 грн 54 коп., з яких 7450 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 10571 грн 54 коп. заборгованість по відсотках (а.с. 82-83).

Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття Договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 11.08.2020 у день підписання між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідного Реєстру права вимоги, у якому за № 86 зазначений ОСОБА_1 .

Суд вважає, що копії договору факторингу, додаткових угод та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Починаючи з 12 серпня 2020 року до 18 серпня 2020 року, відповідно до п. 1.3 умов договору № 379699962 від 30.04.2020 року, ТОВ «Таліон плюс» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 1,70% в день, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс», згідно з яким заборгованість становить 18908,09 грн, з яких 7450 грн - тіло кредиту та 11458,09 грн - відсотки (а.с. 109).

Суд вважає таке нарахування відсотків ТОВ «Таліон Плюс» безпідставним. Оскільки згідно з п. 1.3 та 1.4 договору факторингу з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.11.2018, до Фактора перейшло право вимоги на Борг, тобто зобов`язання перед Клієнтом, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а не Фактор ТОВ «Таліон плюс». Подальше нарахування Фактором відсотків, тобто збільшення Боргу, не передбачено умовами договору факторингу.

З цих підстав загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 30.05.2023 становить 18021,54 грн.

05.08.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (а.с. 85-87).

В подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» 03.08.2021 укладено додаткову угоду № 2 (а.с. 89 зворот) та 30.12.2022 додаткову угоду № 3 (а.с. 90) до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, згідно з якими сторони домовилися продовжити строк дії договору, востаннє до 30 грудня 2024 року включно.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 91-92) на виконання договору факторингу № 05/0820-01, укладеного між ними, платіжної інструкцій в національній валюті від 30.05.2023 № 4097 (а.с. 93 зворот) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 379699962 від 30.04.2020 на загальну суму 18908 грн 09 коп., з яких 7450 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 11458 грн 09 коп. заборгованість по відсотках (а.с. 91-92)

Аналогічно з укладенням Договору факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відбувся у день підписання Реєстру права вимоги 30.05.2023, у якому за № 1164 зазначений ОСОБА_1 .

Проте, у зв`язку тим, що ТОВ «Таліон плюс» безпідставно нарахувало на первинний Борг щодо Клієнта ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотки за користування кредитом, то розмір зобов`язання ОСОБА_1 в Реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023 визначений неправильно. Фактично до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги на суму 18021,54 грн, з яких 7450 грн заборгованість за основним боргом та 10571,54 грн заборгованість по відсотках, згідно з Реєстром прав вимоги № 93 від 11.08.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного акта прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 94-97).

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (а.с. 100-101), акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 14.07.2025 за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с. 102), платіжних інструкцій в національній валюті від 24.09.2025 № 360 (а.с. 103), від 19.09.2025 № 357 (а.с. 103 зворот), від 19.09.2025 № 358 (а.с. 104), від 18.09.2025 № 355 (а.с. 104 зворот), від 19.09.2025 № 356 (а.с. 105), від 12.08.2025 № 317 (а.с. 105 зворот), від 04.09.2025 № 344 (а.с. 106), ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 379699962 від 30.04.2020 на загальну суму 18908 грн 09 коп., з яких 7450 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 11458 грн 09 коп. заборгованість по відсотках.

Суд вважає, що копії договорів факторингу, реєстрів права вимоги та платіжних інструкцій в національній валюті є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Оскільки до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на заборгованість за кредитним договором у розмірі 18021,54 грн, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги у зазначеному розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідача за договором № 379699962 від 30.04.2020 підтверджена належно проведеним розрахунком первісного кредитора, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 95,31 % (18021,54 х 100% : 18908,09), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2537,53 грн (2662,40 грн х 95,31%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с. 111-112), додаткової угоди № 25770906439 до договору про надання правничої допомоги (а.с. 113), ), акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року (а.с. 114), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018 (а.с. 115), та довіреності від 11.08.2025 (а.с. 116) згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 7000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 4765,50 грн (5000 грн х 95,31%).

Керуючись ст. 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором № 379699962 від 30.04.2024 року в розмірі 18021 (вісімнадцять тисяч двадцять одну) гривню 54 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» частину сплаченого судового збору в розмірі 2537 (дві тисячі п`ятсот тридцять сім) гривень 53 коп. та 4765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п`ять) гривень 50 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ