Рішення № 138047419, 07.07.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2370/26

Провадження № 2/209/2054/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Наумов В.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст позовних вимог.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 08.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1418-8823 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до умов указаного договору, відповідачу було надано кредит у сумі 6400,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1.50% в день, стандартна процентна ставка 1,50% за кожен день користування кредитом. Також Додатковою угодою_№1 від 12.07.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3200,00 грн Додатковою угодою_№2 від 19.07.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1300,00 грн; Додатковою угодою_№3 від 21.07.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1900,00 грн. Також Додатковою угодою_№4 від 24.07.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2700,00. Додатковою угодою №5 від 27.07.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600,00 грн. Однак умови кредитного договору відповідачем виконувались неналежним чином, кредит та відсотки у встановлені договором строки не сплачені та станом на 18.03.2026 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 75413,09 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 12721,50 гривень, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 62451,59 гривень, - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 240,00 гривень.

А відтак позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1418-8823 від 08.07.2024 в загальному розмірі 75413,09 гривень та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Позиція учасників справи.

Відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі. Вказує, що паперова роздруківка кредитного договору сама по собі не підтверджує створення електронного документа у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також не підтверджує його підписання кваліфікованим чи іншим електронним підписом уповноважених осіб із можливістю їх ідентифікації. Наголошував, що він не укладав та не підписував кредитний договір, копію якого позивач додав до позову, не погоджував процентної ставки, неустойки та інших умов кредитування, а жоден із поданих доказів не підтверджує погодження саме таких умов договору. Також зазначав, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували належність відповідачу електронного підпису або одноразового ідентифікатора, відсутні докази його реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання логіна і пароля, подання заявки на отримання кредиту та ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Обов`язок доведення факту укладення договору покладається саме на позивача, оскільки негативні факти доведенню не підлягають. На думку відповідача, наведене свідчить про неукладеність договору про надання грошових коштів у позику від 08.07.2024 № 1418-8823, у тому числі в електронній формі, а відтак і про безпідставність вимог щодо стягнення процентів за ставкою, яка нібито була погоджена сторонами.

Окремо звертає увагу, що позивач надав лише паперові копії електронних доказів, тоді як оригінали електронних документів у цифровому форматі (PDF, DOC(X), XML тощо) до суду не подані, що унеможливлює перевірку відповідності копій оригіналам. У зв`язку із запереченням факту укладення договору просив відповідно до частини п`ятої статті 100 ЦПК України витребувати у позивача оригінал електронного кредитного договору від 08.07.2024 № 1418-8823 разом із усіма додатками та сертифікатами електронного цифрового (кваліфікованого) підпису, які підтверджують його підписання обома сторонами.

Крім того, відповідач не погодився з розрахунком процентів. Зазначає, що згідно з договором сума кредиту становила 6 400 грн, процентна ставка визначена у розмірі 1,5 % на день, а базовий період кредитування становив 14 днів. Водночас позивач не надав жодних доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо пролонгації кредиту, зокрема не надано додаткових угод, заяв чи інших документів, які б свідчили про його волевиявлення продовжити строк кредитування. На думку відповідача, під час укладення договору споживач міг розраховувати лише на нарахування процентів у межах базового періоду з 08.07.2024 по 22.07.2024, що відповідає природі мікрокредитування. Тому після спливу цього строку право кредитора нараховувати проценти припинилося, а нарахування процентів після 22.07.2024, тим більше за іншою процентною ставкою, не відповідає вимогам закону та умовам договору. Визначення у договорі двох строків кредитування призводить до неоднозначного розуміння його умов, а всі сумніви щодо змісту договору повинні тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони правовідносин.

Посилаючись на Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відповідач зазначає, що після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки становив: до 22.04.2024 2,5 %, до 20.08.2024 1,5 %, а починаючи з 21.08.2024 1 %. Вважає, що умова кредитного договору щодо встановлення денної процентної ставки понад 1 % є нікчемною на підставі частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку із цим відповідач зазначав, що кредитор мав право нарахувати проценти лише за базовий період тривалістю 14 календарних днів у розмірі 896 грн (6 400 грн х 1 % х 14 днів).

Також відповідач зазначає, що позивач мав право заявити вимогу про дострокове повернення кредиту вже після завершення першого базового періоду, однак цього не зробив, що, на його думку, свідчить про навмисне створення умов для нарахування максимально можливого розміру процентів. Вказує, що заявлена до стягнення сума процентів є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг, значно перевищує суму основного боргу, фактично виконує каральну, а не компенсаційну функцію та суперечить принципам справедливості, добросовісності і розумності, передбаченим статтею 3 ЦК України. З огляду на це просив відмовити у стягненні процентів у сумі 61 555,59 грн, перевірити законність їх нарахування з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» та захистити його права як споживача.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували фактичне перерахування кредитних коштів саме з рахунків первісного кредитора на його банківський рахунок або видачу таких коштів готівкою. Вказував, що розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує ні факту видачі кредиту, ні укладення договору на умовах, зазначених у позовній заяві. Звертав увагу, що надана позивачем інформаційна довідка фінансового партнера не є первинним бухгалтерським чи платіжним документом, не містить усіх необхідних відомостей про фінансову операцію, не дає можливості встановити належність платіжної картки саме відповідачу та повністю залежить від волевиявлення позивача, а тому не може бути належним і допустимим доказом факту перерахування кредитних коштів.

Вважає, що позивач не довів факту укладення між сторонами кредитного договору на зазначених у позові умовах, не підтвердив факту перерахування відповідачу кредитних коштів, розміру фактично наданого кредиту та правомірності нарахованих процентів, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Процесуальні дії у справі.

На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом було здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

За відомостями відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради від 01.05.2026, які надані на запит суду, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 06 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Відповідачу, ухвалу про відкриття провадження від 06 травня 2026 року та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками було направлено на адресу зазначену у позові, яка також є місцем реєстрації відповідача, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим з відміткою «адресат відсутній».

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд приходить до наступного висновку.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст.1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 3 ст. 95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Судом встановлено, 08.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1418-8823 продукту «CreditKasa», Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3978 (а.с. 13-23).

Згідно з умовами п. 2.2 зазначеного договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що Кредитодавцем відкрив кредитну лінію для Позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 6400,00 грн.

Згідно п. 4.10 кредитного договору стандартна процента ставка становить 1,50%. за кожен день користування кредитом , яка застосовується протягом перших 180 днів, процента ставка 1,18 % застосовується за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 дня дії договору.

Відповідно до п. 4.11 комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту Згідно з п. 4.13. строк кредитування - 365 календарних днів, дата повернення (виплати) кредиту - 07.07.2025. Пунктом 4.15. встановлена орієнтовна загальна вартість кредиту 38611,20 грн.

Згідно з п. 5.1. договору, Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю отриманий Кредит в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.14 цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

У відповідності до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 57-П від 14.06.2024, ці Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) є спеціальними правилами для Договорів про відкриття кредитної лінії продукту «CreditKasa», які укладаються чи є укладеними між заявником/позичальником та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через Сайт Кредитодавця на умовах та в період дії відповідної редакції цих Правил. Дані Правила розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист персональних даних» Закону України «Про споживче кредитування», та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Правила підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3978 (а.с.24-31).

Також сторонами було погоджено та підписано додаток 2 до Договору №1418-8823 від 08.07.2024 таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с 32-33).

08.07.2024 сторонами підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому викладені ідентичні умови кредитування, як і в договорі про відкриття кредитної лінії №1418-8823 та додаток до паспорту (а.с. звор. бік 34-36, звор. бік 36-43).

12.07.2024 додатковою угодою до договору про відкриття кредитної №1418-8823 від 08.07.2024 між відповідачем та позивачем досягнуто згоди про надання додаткових коштів у кредит. На момент укладення додаткової угоди заборгованість за договором становить 6400,00 грн та 480,00 заборгованість за нарахованими відсотками, а також сума несплаченої комісії у розмірі 960,00 грн

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди позивач надав відповідачеві додаткові гроші у кредит в розмірі 3200,00 грн. Згідно п.2.4 строк додаткової угоди становить 365 днів. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми додаткових коштів (п.2.6 додаткової угоди) Стандартна процентна ставка 1,5%

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: Сума Кредиту становить: 9600,00 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів ;орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 36431.12 грн процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 58300,80 грн (п. 3).

Додаткова угода підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором А2091 (а.с. 66-68).

Також сторонами було погоджено та підписано додаток до додаткової угоди від 12.07.2024 до Договору №1418-8823 від 08.07.2024 таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. звор. бік 68-69).

Поряд з цим, 19.07.2024 між сторонами по справі також укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної №1418-8823 від 08.07.2024 в якій досягнуто згоди про надання додаткових коштів у кредит. На момент укладення додаткової угоди заборгованість за договором становить 9600,00 грн та 1536,00 заборгованість за нарахованими відсотками, а також сума несплаченої комісії у розмірі 1440,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди позивач надав відповідачеві додаткові гроші у кредит в розмірі 1300,00 грн. Згідно п.2.4 строк додаткової угоди становить 365 днів. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми додаткових коштів (п.2.6 додаткової угоди) Стандартна процентна ставка 1,5%

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: Сума Кредиту становить: 10900,00 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів ;орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 78917.28 грн процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 67151,70 грн (п. 3).

Додаткова угода підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором А3400 (а.с. 62-64).

Також сторонами було погоджено та підписано додаток до додаткової угоди від 19.07.2024 до Договору №1418-8823 від 08.07.2024 таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. звор. бік 64-65).

21.07.2024 додатковою угодою до договору про відкриття кредитної №1418-8823 від 08.07.2024 між відповідачем та позивачем досягнуто згоди про надання додаткових коштів у кредит. На момент укладення додаткової угоди заборгованість за договором становить 10900,50 грн та 1882,50 заборгованість за нарахованими відсотками, а також сума несплаченої комісії у розмірі 1635,00 грн

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди позивач надав відповідачеві додаткові гроші у кредит в розмірі 1900,00 грн. Згідно п.2.4 строк додаткової угоди становить 365 днів. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми додаткових коштів (п.2.6 додаткової угоди) Стандартна процентна ставка 1,5%

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: Сума Кредиту становить: 12800,00 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів ;орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 88999.64 грн процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 78941,40 грн (п. 3).

Додаткова угода підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором А1370 (а.с. 58-60).

Також сторонами було погоджено та підписано додаток до додаткової угоди від 21.07.2024 до Договору №1418-8823 від 08.07.2024 таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. звор. бік 60-61).

Також, 24.07.2024 між ОСОБА_1 та позивачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2024. На момент укладення додаткової угоди заборгованість за договором становить 7976 грн за тілом кредиту та 00 грн несплачені відсотки.

Додатковою угодую сторони домовились про надання додаткових грошових коштів у кредит та продовження строку кредитування дії договору. Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди позивач надав відповідачеві додаткові гроші у кредит в розмірі 2700,00 грн. Згідно п.2.4 строк додаткової угоди становить 365 днів. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми додаткових коштів (п.2.6 додаткової угоди). Стандартна процентна ставка 1,5% .

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: Сума Кредиту становить: 10676.00; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів ;орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 15458.93 грн процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 63020,50 грн (п. 3).

Додаткова угода підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором А6588 (а.с. 54-56).

Також сторонами було погоджено та підписано додаток до додаткової угоди від 24.07.2024 до Договору №1418-8823 від 08.07.2024таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. звор. бік 56-57).

Окрім цього, додатковою угодою від 27.07.2024, до договору про відкриття кредитної №1418-8823 від 08.07.2024, позивач та відповідач домовились про надання додаткових грошових коштів у кредит та продовження строку кредитування дії договору. На момент укладення додаткової угоди заборгованість за договором становить 11121,50 грн та 500.46 заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди позивач надав відповідачеві додаткові гроші у кредит в розмірі 1600,00 грн. Згідно п.2.4 строк додаткової угоди становить 365 днів. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми додаткових коштів (п.2.6 додаткової угоди). Стандартна процентна ставка 1,5%

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: Сума Кредиту становить: 12721,50 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів ;орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 17572.17 грн процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 75413,09 грн (п. 3).

Додаткова угода підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором А8883 (а.с. 50-52).

Також сторонами було погоджено та підписано додаток до додаткової угоди від 27.07.2024 до Договору №1418-8823 від 08.07.2024таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. звор. бік 52-53).

Згідно Довідки про перерахування суми кредиту, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 08.07.2024 здійснило перерахування коштів за договором №1418-8823 від 08.07.2024 у сумі 6400 грн, 12.07.2024 за додатковою угодою до договору №1418-8823 від 08.07.2024 у сумі 3200 грн, 19.07.2024 за додатковою угодою до договору №1418-8823 від 08.07.2024 у сумі 1300 грн, за додатковою угодою від 21.07.2024 до договору №1418-8823 від 08.07.2024 у сумі 1900 грн, за додатковою угодою від 24.07.2024 до договору №1418-8823 від 08.07.2024 у сумі 2700 грн та за додатковою угодою від 27.07.2024 до договору №1418-8823 від 08.07.2024 у сумі 1600 грн шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LiqPay, на картку НОМЕР_1 . (а.с.70).

Перерахування на карту відповідача кредитних коштів за договором та додатковим угодами до останнього також підтверджується інформацією квитанциями платіжної системи LiqPay (а.с. 44-49)

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість за кредитним договором №1418-8823 від 08.07.2024 боржника ОСОБА_1 станом на 18.03.2026, складає 75413,09 грн, з яких: 12721,50 грн заборгованість за кредитом; 62451,59 грн. залишок відсотків, 240,00 грн залишок комісії (а.с 71-78).

Отже, відповідач ОСОБА_1 власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позивача, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції позивача) та додаткові угоди до останнього за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua) Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Підписання кредитного договору відповідачем, а також додаткових угод до останнього підтверджується змістом договору, додатків до договору, які містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача; дату народження, номер та дату видачу паспорта громадянина України, податковий номер відповідача, а також номер особистого електронного платіжного засобу. Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору та додаткових угод до останнього саме ОСОБА_1 , а відтак відхиляє доводи відповідача про недоведеність факту укладання кредитного договору та не находить підстав для задоволення клопотання останнього про витребування у позивача оригіналу кредитного договору № 1418-8823 від 08.07.2024 разом із додатками до останнього.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Також суд не приймає доводи відповідача в відзиві щодо недоведеності позивачем отримання відповідачем кредитних коштів.

Так, з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 року у справі № 500/6150/14.

Відповідно до положень ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають застосуванню ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом позивач, через партнера АТ КБ «ПриватБанк», видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останнім в особистому кабінеті, що підтверджується відповідними копіями квитанцій про перерахування коштів.

У постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, вказано, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти співпадає з номером картки, вказаним відповідачем в підписаному ним Договором про відкриття кредитної лінії №1418-148823 від 08 липня 2024 року, а також у додаткових угодах до останнього. Варто зазначити, що номер електронного платіжного інструменту однаковий, як і в договорі про відкриття кредитної лінії №1418-148823 від 08 липня 2024 року так і в послідуючих укладених додаткових угодах до останнього.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього карткового рахунку, на який були перераховані кредитні кошти, оскільки такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються дослідженими судом доказами, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів відповідачу.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало умови договору, а також додаткових угод, які були підписані відповідачем ОСОБА_1 . Натомість, відповідач порушив умови договору, не погашав щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустив заборгованість щодо повернення кредиту.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Відтак, з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеною заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором заборгованості по тілу кредиту у сумі 12721,50,00 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками у сумі 62541,59 грн за договором кредитної лінії №1418-8823 від 08.07.2023, суд зазначає наступне.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому, волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався.

Відповідно до п. 4.7. Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Пільговою або Зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом умов програми лояльності.

Сторони узгодили, що Базовий період складає 14 календарних днів. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Базовий період сплати відсотків проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця

Згідно п. 4.10. та 10.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою, Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,18 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.

Відповідно до п. 4.12. Договору, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту, проте додатковими угодами продовжили строк кредитування, який становить 384 календарних дні.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 26 липня 2025 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 26 липня 2025 року включно.

Суд відхиляє доводи відповідача, про те, що строк кредитування становить 14 днів, оскільки умовами договору, а саме п. 4,13 визначено та погоджено строк кредитування на 365 днів.

Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто 1.5% та 1.18 % на день, та розмір заборгованості за відсотками становить 62451,59 грн.

Проте, суд погоджується з твердженням відповідача про неправомірність нарахування відсотків за вказаним розміром, а відтак такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,50 % та 1.18% за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними, однак наведений контррозрахунок останнього до уваги не приймає, з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 12 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Натомість Договір про відкриття кредитної лінії № 1418-882 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 08 липня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 1,50 % та 1.18% є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом здійснено перерахунок розміру процентів за користування кредитом із застосуванням процентної ставки у розмірі 1 % на день за період з 08.07.2024 по 26.07.2025, виходячи із суми кредиту 12 721,50 грн. За результатами такого перерахунку розмір процентів становить 48 850,56 грн (12 721,50 грн х 1 % х 384 дні = 48 850,56 грн).

Отже, суд дійшов висновку, що розмір процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню в межах строку дії договору, становить 48 850,56 грн, а не 62 451,59 грн, як визначено позивачем.

При цьому, суд зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки.

Натомість, у даній справі, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим.

Суд зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відтак, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.

Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахування позивачем комісії, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.6 додаткової угоди від 27.07.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1418-8823 від 08.02.2024, визначено, що комісія за надання додаткових коштів у кредит становить 15,00% від суми виданого кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Відтак, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 15.00% від суми виданого кредиту було визначено як комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, в матеріалах справи відсутній перелік послуг, які пов`язані з наданням кредиту та які повинні надаватись фінансовою установою, за які передбачалося б стягнення з позичальника такої комісії.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору про встановлення комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 15.00 % від суми кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 240,00 грн., слід відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Відповідно до положень ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у загальному розмірі 61572,06 грн, в решті задоволення позовних вимог слід відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача в загальному 61572,06 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 2173,75 грн (61572,06 /75413,09*2662,40).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 247, 263-265, 274, 279, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1418-8823 від 08.07.2024, в розмірі 61572 (шістдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) гривні 06 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 12721,50 грн; заборгованість за нарахованими процентами 48850,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) гривні 75 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, буд.26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Дата складання судового рішення 07 липня 2026 року.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА