Рішення № 138046872, 25.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 рокусправа № 826/10488/18

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Янковська І.І.,

за участю:

представника позивача Журавльова П.В.,

представника відповідача Полюхович І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігацентр» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гігацентр» (далі позивач, ТОВ «Гігацентр») 06.07.2018 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДФС у місті Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00001821402, №00001801402, №00001811402 від 15 лютого 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в позовній заяві вказав на протиправність оскаржуваних рішень податкового органу. Зазначив, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Гігацентр». На підставі висновків за результатами документальної перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. На думку відповідача позивач занизив податок на додану вартість на загальну суму 474852 грн, завищив суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на додану вартість за грудень 2016 на суму 9068 грн та податок на прибуток на загальну суму 87710 грн за 2016 рік.

Зазначає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивач здійснював господарські відносини із суб?єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності та створені без мети отримання прибутку, а саме: ТОВ "СІЛВА АЛЬЯНС" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40511017); ТОВ "ЛАНМАР КО" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40632730); ТОВ "ЕЛЬБА ТРЕЙД" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40028283); ТОВ "РЕНС КОМПАНІ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40292640). На думку відповідача зазначені вище суб?єкти господарювання мають ознаки фіктивності та створенні з метою надання третім особам податкової вигоди. Зазначені юридичні особи не можуть надавати послуги та продавати товар у зв?язку із відсутністю матеріально-технічної бази та наявності у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвал в рамках кримінального провадження, де фігурують зазначені вище суб?єкти господарювання.

Водночас представник позивача зазначає, що між вказаними вище суб?єктами господарювання були належним чином оформлені господарські відносини, а сам факт наявності розслідування не є доказом того, що контрагенти позивача мають ознаки фіктивності.

Позивач звертає увагу на те, що надані для перевірки первинні бухгалтерські та податкові документи складені відповідно до вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 2.4. ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Господарські операції позивача з спірними контрагентами мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наданими для перевірки документами.

Наголошує, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України. Усі надані для перевірки первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Таким чином, реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, а придбані товари (роботи, послуги) використані позивачем у власній господарській діяльності,

Також зазначає, що підтвердженням того, що розслідування кримінального провадження не є підставою для визнання фінансових операцій фіктивними є постанова Київського окружного суду у справі № 810/1518/17 від 31 липня 2017 року, де встановлено, що інформація про фіктивний характер діяльності контрагента, одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб?єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації; може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій позивача, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності розглядувані фінансово-господарські

З урахуванням викладеного позивач вважає, що припущення відповідача щодо фіктивності наведених вище компаній є помилковими, адже щодо контрагентів нема жодного вироку суду, де посадових (службових) осіб притягнуто до кримінальної відповідальності. Окрім цього, перед початком співпраці з контрагентами, позивач перевірив відомості щодо них у всіх відкритих державних реєстрах, в тому числі в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з даними реєстрів контрагенти позивача зареєстровані юридичними особами, взяті на облік в органах доходів та зборів, а також були платниками ПДВ (не анульовано) на момент існування відповідних договірних відносин.

З цих підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову документальну перевірку. За результатами перевірки банківських документів, даних бухгалтерського обліку, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних , декларацій встановлено завищення позивачем показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» на загальну суму 483920 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 474852 грн та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на 9068 грн. Крім цього, перевіркою встановлено заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 87710 грн.

Вказані порушення податкового законодавства допущені позивачем в результаті проведення господарських операцій з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, зокрема: ТОВ "СІЛВА АЛЬЯНС" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40511017); ТОВ "ЛАНМАР КО" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40632730); ТОВ "ЕЛЬБА ТРЕЙД" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40028283); ТОВ "РЕНС КОМПАНІ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40292640).

Згідно з інформацією, яка відображена в ухвалах судів, що знаходяться в Єдиному реєстрі судових рішень, вказані підприємства створені та зареєстровані на підставних осіб без реальної мети проведення господарської діяльності та використовуються виключно для надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту реально діючим СГД шляхом документального оформлення безтоварних господарських операцій.

З урахуванням отриманої податковим органом інформації, перевіркою не підтверджено факт придбання позивачем товарів та послуг від вказаних контрагентів, відтак позивачем протиправно відображено результати господарських операцій з цими підприємствами в бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Відповідач вважає, що ТОВ «Гігацентр» не проявило розумної обережності при укладенні договорів з вищевказаними товариствами. Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб?єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та її комерційна привабливість, а й ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов?язань й надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. Доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, а й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладання та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства тощо.

Вказує, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Таким чином, в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Представник позивача 06.12.2018 подав до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

Відповідно до п. 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.

Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (посилання https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/) справу № 826/10488/18 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.

Справа № 826/10488/18 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 27.02.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Кузана Р.І.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративну справу № 826/10488/18 прийнято до провадження. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 05.05.2025 позов ТОВ «Гігацентр» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Гігацентр» задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа № 826/10488/18 повернулася до суду першої інстанції 18.11.2025.

Ухвалою судді від 24.11.2025 справу прийнято до провадження.

Ухвалою судового засідання від 10.12.2025 суд замінив відповідача у справі - Головне управління ДФС у місті Києві на належного Головне управління ДПС у місті Києві.

Від представника позивача 03.12.2025 та 21.04.2026 надійшли додаткові пояснення.

Представник відповідача 14.04.2026 та 24.06.2026 подав додаткові пояснення разом із витребуваними судом доказами.

Ухвалою від 23.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у віз=дзиві та додаткових поясненнях. Просила відмовити задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Гігацентр» зареєстроване 17.11.2011; видами діяльності підприємства, внесеними до (КВЕД) є: 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (основний); 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів.

На підставі направлень від 30.08.2017 № 1065/26-15-14-02-04, № 1064/26-15-14-02-04, № 2934/26-15-14-02-04, № 5377/26-15-14-02-04 та наказу від 14.07.2017 №6506 посадовими особами ГУ ДФС у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37956851) податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016» № 395/26-15-14-02-04/37956851 від 26.09.2017» (далі акт планової перевірки).

Не погодившись з висновками акту планової перевірки позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з відповідними запереченнями, в яких просив провести додаткову перевірку. Разом з запереченнями на акт перевірки позивач надав відповідачу додаткові документи, які не були долучені під час проведення перевірки.

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС в м. Києві видано наказ №12464 від 15.11.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гігацентр» терміном на 5 робочих днів з 30.11.2017.

Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 06.12.2017 №14280 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки на 2 робочих днів з 07.12.2017.

За наслідками позапланової документальної перевірки посадовими особами відповідача складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37956851) з питань, що стали предметом оскарження за період з 01.01.2014 по 31.12.2016» № 531/26-15-14-02-04/37956851 від 15.12.2017 (далі - Акт позапланової перевірки).

Позаплановою перевіркою ТОВ «Гігацентр» встановлено наступні порушення:

1) п.п 134.1.1. п.134 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, вимог абзацу 11 ст.1 Закону, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму 87710 грн, у тому числі за 2016 рік 87710 гривень:

2) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 474852 грн., в тому числі по періодах: за березень 2016 року в сумі 49579 грн., за квітень 2016 року в сумі 94732 грн.. за травень 2016 року в сумі 91712 грн., за червень 2016 року в сумі 77113 грн., за липень 2016 року в сумі 14265 грн., за вересень 2016 року в сумі 39212 грн., жовтень 2016 року в сумі 108239 грн. та завищено від?ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 9068 гривень.

Висновки акту позапланової перевірки обґрунтовані тим, що, на думку відповідача, за результатами господарської діяльності позивача мали місце відображення в податковому та бухгалтерському обліках нереальних господарських операцій з ТОВ «СІЛВА АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 40511017); ТОВ «ЛАНМАР КО» ( код ЄДРПОУ 40632730); ТОВ «ЕЛЬБА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40028283); ТОВ «РЕНС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40292640).

Не погодившись з висновками акту позапланової перевірки позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з відповідними запереченнями.

Позивач вважає, що здійснювані ним господарські операції були реальними та підтверджені первинними документами, які надавалися під час проведення перевірки, а також до заперечень на акт перевірки та відповідають вимогам чинного законодавства. По кожному контрагенту позивач доводить фактичне виконання договорів, наявність економічної вигоди та доцільності таких господарських операцій.

За результатами розгляду заперечень відповідач листом від 13.02.2018 №6176/10/26-15-14-02-04 повідомив ТОВ «Гігацентр» про те, що висновки в акті перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення. Також вказано, що позивачем не надано додаткові документи, які б спростовували висновки акту перевірки.

На підставі висновків акту позапланової перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №00001821402, №00001801402, №00001811402 від 15.02.2018, які оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарги» №26295/1699-99-11-01-61-25 від 14.05.2018 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що прийняті ГУ ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, тому звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України (тут і надалі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.(п.5). Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.(п.6). Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. (п.7). Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. (п.8).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, умовами відображення господарських операцій в податковій звітності є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону № 996-ХІV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та відображення в бухгалтерському обліку витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо нереальності господарських операцій суд дослідив первинні документи, що стосуються взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «СІЛВА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАНМАР КО», ТОВ «ЕЛЬБА ТРЕЙД», ТОВ «РЕНС КОМПАНІ» та встановив, що вказані господарські операції безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Гігацентр», а первинні документи складено у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті позапланової перевірки, необґрунтованими виходячи з такого.

Щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Сілва Альянс».

Між ТОВ «Гігацентр» (покупець) та ТОВ «Сілва Альянс» (постачальник) укладено договір поставки №0310/1 від 03.10.2016, відповідно до якого постачальник передає у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором. Розрахунок за поставлений товар здійснюється за фактом постачання товару покупцю.

Згідно з розділом 5 цього договору, постачальник здійснює поставку товару за кінцевим місцем призначення покупця: місто Київ, вулиця Васильківська, 37-В. Доставка, завантаження та розвантаження товару здійснюється автотранспортом постачальника за власні кошти.

На виконання умов цього договору позивачем придбано Шафу телекомунікаційну SN Iron 19" 46 U-06-06 та кабель ОЦПс-12E1 (1*12)-1,0.

Також, між ТОВ «Гігацентр» та ТОВ «Сілва Альянс» укладено договір про надання послуг №1609/1 від 16.09.2016, згідно з яким ТОВ «Сільва Альянс» надавались послуги позивачу по налаштуванню та технічному обслуговуванню програмного забезпечення та телекомунікаційного обладнання.

Для підтвердження факту виконання зобов?язань по зазначених вище договорах позивачем надано до перевірки та долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, актів здачі-приймання послуг (надання послуг) та податкових накладних: CA-0000001 від 03.10.2016; CA-0000002 від 03.10.2016; Звіт № 2 згідно з Договором поставки № 0310/1 від 03.10.2016; СА-0000003 від 03.10.2016; СА-0000010 від 27.09.2016; Звіт № 1 згідно з Договором про надання послуг №1609/1 від 16.09.2016.

Щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ланмар КО».

Між ТОВ «Гігацентр» та ТОВ «Ланмар КО» укладено договір№0110/1 від 01.10.2016 про надання послуг по прибиранню офісного приміщення та прибудинкової території після реконструкції (ремонту) будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37-В.

За результатами виконання зобов?язань по цьому договору сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг): ОУ-0000010 від 17.10.2016 на загальну суму 112800 грн (з ПДВ) та Звіт про надані послуги до Акту №OУ-00000010 від 17.10.2016.

Згідно з цими документами послуги по генеральному прибиранню приміщень включали в себе: машинне чищення твердих підлог (плитка, ламінат, паркет); хімічне чищення м`яких меблів; видалення пилу і забруднень з верхніх частин перегородок, вентиляційних отворів, виступаючих елементів стін: миття дверних блоків: чищення і полірування дзеркал і скляних поверхонь; чищення раковин, сантехніки, унітазів, урн та аксесуарів; миття і дезінфекція туалетних кімнат та кухні; миття вікон; чищення жалюзі; прибирання прибудинкової території; вивезення сміття. Крім цього, у звіті вказано перелік миючих засобів та інвентаря, використаних виконавцем на виконання договірних зобов`язань.

Щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ельба Трейд».

Між ТОВ «Гігацентр» та ТОВ «Ельба Трейд» укладено договір поставки №010316 від 01.03.2016. Зазначений Договір укладався позивачем з метою купівлі матеріально-технічних цінностей для закінчення робіт по реконструкції (ремонту) будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37-В.

Згідно з умовами цього договору доставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок.

Факт виконання зобов`язань по вказаному договору підтверджується видатковими накладними: РН-000003 від 01.04.2016; РH-000002 від 01.04.2016; РН-0000001 від 04.03:2016; РН-0000002 від 04.03.2016 про придбання будівельних матеріалів та обладнання, а також звітом №248/12-01-10 від 01.04.2016.

Щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ренс Компані».

Між ТОВ «Гігацентр» та ТОВ «Ренс Компані» укладено договір поставки №040516 від 04.05.2016 будівельних матеріалів з метою закінчення робіт по реконструкції (ремонту) будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37-В.

На виконання цього договору позивачем придбано будівельні матеріали (пісок, керамічна плитка, лінолеум, дверні блоки, тощо), підтвердженням чого є видаткові накладні: РН-000001 від 01.06.2016; РH-00002 від 01.06.2016; РH-005 від 04.05.2016; РH-006 від 04.05.2016; РН-004 від 04.05.2016 та товарно-транспортні накладні: №П від 01.06.2016; № П2 від 04.05.2016; № П3 від 04.05.2016; № П12 від 01.06.2016; №П1 від 04.05.2016.

Суд враховує, що всі первинні документи, долучені до матеріалів справи та досліджені відповідачем під час документальної перевірки, складені належним чином, не містять дефектів щодо змісту та обсягу виконаних робіт чи придбаних товарно-матеріальних цінностей, а тому мають всі ознаки первинних документів.

В свою чергу відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Водночас судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Згідно з висновками акту позапланової перевірки за результатами аналізу господарських операцій з вказаними контрагентами відповідач дійшов висновку про завищення ТОВ «Гігацентр» податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 483920 грн та завищення витрат, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 87710 грн.

Загалом висновки акту позапланової перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з вказаними контрагентами ґрунтуються виключно на аналізі податкової інформації, відображеної в інформаційних системах податкового органу, зокрема податкової звітності контрагентів позивача, а також аналізі змісту судових рішень в Єдиному реєстрі судових рішень.

Ґрунтуючись на даних Єдиного реєстру судових рішень відповідач встановив, що Київською місцевою прокуратурою №4 та Слідчим управлінням Головного управління ДФС у Чернігівській області здійснювалось розслідування кримінальних проваджень №32017100040000007 та №32016270000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України, вчинених посадовими особами ТОВ «СІЛВА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАНМАР КО», ТОВ «ЕЛЬБА ТРЕЙД» та ТОВ «РЕНС КОМПАНІ».

На основі відображених у судових рішеннях даних щодо наявності ознак вчинення посадовими особами цих підприємств кримінальних правопорушень, податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Надаючи оцінку таким висновкам відповідача суд враховує правові позиції Верховного Суду, сформовані в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд вказав, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Щодо посилань відповідача на матеріали кримінальних проваджень №№32017100040000007, 32016270000000061 суд зазначає таке.

Суд зауважує, що сам факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 24.04.2018 у справі №2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі №813/1979/15, від 22.07.2020 у справі №620/3925/18.

Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, відповідачем не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Щодо наявності кримінального провадження №32017100040000007 суд додатково враховує доводи позивача про те, що відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2019 у справі №755/11502/18 кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2017 за № 32017100040000007, закрито у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім цього, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі №826/11806/17 зазначено, що «відповідно до листа Київської міської прокуратури від 16 листопада 2021 року №11-4398-21 СУФР ГУ ДФС у м. Києві 28 листопада 2018 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження №32016270000000061 від 13 червня 2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку з відсутністю складу злочину).»

Отже, на підтвердження висновків акту перевірки відповідачем не надано суду належних доказів недобросовісності поведінки позивача як платника податку на додану вартість, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «СІЛВА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАНМАР КО», ТОВ «ЕЛЬБА ТРЕЙД», ТОВ «РЕНС КОМПАНІ» досліджуваних господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Суд звертає увагу, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни, правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою тощо.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійсненої поставки товару, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Суд також зазначає, що акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами частини другої статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Разом з тим, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов`язань, а висновки, викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з вказаними вище контрагентами.

Суд також враховує, що згідно з абз.абз.1-3, 5 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд встановив, що всі податкові накладні по спірних господарських операціях були складені контрагентами позивача та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, з огляду на застосування положень п. 201.10 ст.201 ПК України, для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Суд також враховує на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що придбані позивачем товари та послуги у його контрагентів були використані в господарській діяльності позивача.

З огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами (зокрема податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін.), підтверджується обставини фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем та послуг у ТОВ «СІЛВА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАНМАР КО», ТОВ «ЕЛЬБА ТРЕЙД», ТОВ «РЕНС КОМПАНІ» з метою використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових наслідків таких операцій.

Суд також зазначає, що за наявності належних та допустимих доказів фактичного придбання позивачем товару та використання його в господарській діяльності, наведені відповідачем в акті перевірки доводи не можуть свідчити про штучне формування позивачем даних податкового обліку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «СІЛВА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАНМАР КО», ТОВ «ЕЛЬБА ТРЕЙД», ТОВ «РЕНС КОМПАНІ» мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства та неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з вказаними контрагентами, а також витрат у складі собівартості реалізованої продукції при обчисленні податку на прибуток, відтак вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримані.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, якими ТОВ «Гігацентр» донараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, штрафних санкцій та пені.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Гігацентр» є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00001821402, №00001801402, №00001811402 від 15.02.2018 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001821402, №00001801402, №00001811402 від 15.02.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГАЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, код ЄДРПОУ 37956851) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 44116011) сплачений судовий збір в сумі 12446 (дванадцять тисяч чотириста сорок шість) грн 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 06.07.2026.

Суддя Р.І. Кузан