Рішення № 138046795, 07.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 рокусправа № 380/8675/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків нарахованої та невиплаченої пенсії, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі 380/24021/23 та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі 380/11131/25;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків нарахованої та невиплаченої пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі 380/24021/23 за період з 15.12.2023 по день фактичної виплати частини пенсії та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі 380/11131/25 за період з 10.11.2025 по день фактичної виплати частини пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несвоєчасної виплати позивачу пенсії відповідач, на виконання вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Суд встановив такі обставини.

Позивачу, ОСОБА_1 , призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).

Рішенням від 15.11.2023 у справі 380/24021/23 Львівський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.06.2023 року № 11/18522- суд, № 11/18523 суд, № 11/18524 - суд про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 15.12.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі 380/11131/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення набрало законної сили 10.11.2025.

На виконання рішення суду від 15.11.2023 по справі 380/24021/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було виплачено позивачеві 866,05грн (187,35 грн + 187,35 грн + 187,35 грн + 103 грн + 101 грн + 100 грн).

Станом на 30.04.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі 380/11131/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві виконано частково, оскільки заборгованість пенсійної виплати з 01.01.2025 по 31.12.2025 не виплачена, а відображена, як ретроспективна заборгованість в сумі 58784,78 грн (до дати набрання рішенням суду законної сили) та поточна заборгованість пенсійної виплати в сумі 9702,34 грн (з дати набрання рішення суду законної сили) та проведено часткову виплату поточної заборгованості на загальну суму 2859,00 грн.

На запит представника позивача про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з дати набрання законної сили рішеннями суду відповідач відповіді не надав.

Позивач вважаючи таку бездіяльність відповідача, щодо невиплати компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, протиправною, звернувся із цим позовом до суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування передбаченої Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати» компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми пенсії за весь час затримки виплати за період з 15.12.2023 по день фактичної виплати частини пенсії та за період з 10.11.2025 по день фактичної виплати частини пенсії, а тому звернуся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно ст.3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст.4 Закону України №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

Так, у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку №159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць. Це означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

З аналізу норм Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Водночас, як вже зазначено судом вище, основною умовою для виплати позивачеві компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку із несвоєчасним виконанням рішення суду. Між тим, право на компенсацію особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання рішення суду від 15.11.2023 по справі 380/24021/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виплачено позивачеві 866,05грн (187,35 грн + 187,35 грн + 187,35 грн + 103 грн + 101 грн + 100 грн).

Станом на 30.04.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі 380/11131/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві виконано частково, оскільки заборгованість пенсійної виплати з 01.01.2025 по 31.12.2025 не виплачена, а відображена, як ретроспективна заборгованість в сумі 58784,78 грн (до дати набрання рішенням суду законної сили) та поточна заборгованість пенсійної виплати в сумі 9702,34 грн (з дати набрання рішення суду законної сили) та проведено часткову виплату поточної заборгованості на загальну суму 2859,00 грн.

За таких обставин, суд висновує, що позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вказаного грошового забезпечення по день його фактичної часткової виплати.

Враховуючи досліджені судом фактичні дані в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача з приводу не нарахування та невиплати відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми пенсії за весь час затримки їх виплати не відповідає визначеним у п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах. А тому таку бездіяльність слід визнати протиправною.

Як наслідок, підлягають задоволенню також похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то такий підлягає стягненню з відповідача, з його бюджетних асигнувань на користь позивача в сумі 1064,96грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків нарахованої та невиплаченої пенсії, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі 380/24021/23 та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі 380/11131/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків нарахованої та невиплаченої пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі 380/24021/23 за період з 15.12.2023 по день фактичної виплати частини пенсії та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі 380/11131/25 за період з 10.11.2025 по день фактичної виплати частини пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.07.2026.

Суддя Лунь З.І.