Ухвала суду № 138046691, 06.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11657/26

провадження № П/380/11766/26

У Х В А Л А

з процесуальних питань

06 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області у якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 та у 2025 роках у розмірі 3028 грн., у 2026 році у розмірі 3328 грн., встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки», за період з 05.07.2024 по 18.03.2026 протиправною;

- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 18.03.2026 (включно) з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року (3328,00 грн), на відповідний коефіцієнт посадового окладу, з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до вислуги років навчання у Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого;

- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років період його навчання у Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого з 01.08.2001 по 07.02.2007 в порядку та на умовах, визначених Постановою КМУ від 17 липня 1992 р. № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

30.09.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач, який обіймав посаду старшого оперуповноваженого….. Територіального управління БЕБ у Львівській області, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», і його посада віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального та особливо відповідального становища, у зв`язку з чим справа має розглядатися в загальному позовному провадженні з викликом сторін, зокрема представника Територіального управління БЕБ у Львівській області. Крім цього, характер позовних вимог у даній справі становить значний інтерес, має фундаментальне значення для Відповідача та для держави, оскільки невірне визначення даного спору може призвести до значного збільшення бюджетних витрат, що є небажаним в умовах воєнного стану. А також, станом на теперішній час, правова позиція Верховного Суду щодо розгляду справ відповідної категорії відсутня, що зумовлює необхідність формування єдиного підходу до застосування норм права. Водночас спостерігається тенденція до зростання кількості позовів у цій категорії справ, що, своєю чергою, призводить до збільшення видатків бюджету. Вважає, що для всебічного та належного розгляду дану справу необхідно розглядати за участю всіх сторін в загальному позовному провадженні.

При вирішенні вказаного клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Спрощене позовне провадження є формою адміністративного судочинства, призначеною для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.

Справами незначної складності є, зокрема, справи з приводу прийняття, проходження, звільнення з публічної служби, крім справ, стороною яких є службові особи, які в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне або особливо відповідальне становище.

Предметом цієї справи є поведінка відповідача щодо належного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення під час проходження служби та при звільненні, а також щодо зарахування до вислуги років періоду навчання у ВНЗ.

Відповідно до матеріалів справи, наказом Територіального управління БЕБ у Львівській області від 29.06.2024 №50-к/ДСК позивача з 05.07.2024 прийнято на службу до Бюро економічної безпеки України на посаду гласного штатного працівника старшого оперуповноваженого Територіального управління БЕБ у Львівській області.

Позивач звільнений зі служби в Бюро економічної безпеки України 18.03.2026 на підставі наказу Територіального управління БЕБ у Львівській області від 17.03.2026 №23-к/ДСК.

Перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визначено у примітці до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII.

Представник відповідача стверджує, що позивач який обіймав посаду оперуповноваженого Територіального управління БЕБ у Львівській області, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», і його посада віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального та особливо відповідального становища, у зв`язку з чим справа має розглядатися в загальному позовному провадженні з викликом сторін.

Суд зазначає, що та обставина, що особа займала/займає відповідальне та особливо відповідальне становище, не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.

Перелік справ, що не можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, визначено у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Справи, пов`язані з проходженням публічної служби службовими особами, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне або особливо відповідальне становище, до вказаного переліку не відносяться.

Аналогічні правові висновки в частині того, що справи щодо проходження служби службовими особами, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, не є справами, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження, неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.07.2022 у справі №826/6203/17, від 28.04.2022 у справі №140/16013/20 та від 16.02.2023 у справі № 580/4149/20.

Частинами першою-третьою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів представника відповідача, суд вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 6 ст. 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України).

За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у ч. 3 ст. 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на положення ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає представник відповідача, немає.

Крім цього, виходячи із змісту ч. 2 ст. 257 КАС України, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 460/6542/20, від 07.10.2021 у справі № 640/23517/20, від 30.06.2022 у справі № 640/27145/20, від 22.11.2022 у справі № 320/8522/20.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, внаслідок чого у задоволенні клопотань представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 06.07.2026 року.

Суддя Костецький Н.В.