Рішення № 138046664, 06.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 рокусправа № 380/383/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону код ЄДРПОУ 38326057, адреса: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд.20, у якій просить суд:

- визнати протиправним рішення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, що викладене у протоколі засідання комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років від 29.12.2020 №05/20, в частині незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- зобов`язати комісію з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону повторно розглянути питання про обчислення стажу роботи ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/ районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, тобто додатково 6 років 2 місяці 00 днів;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю в щомісячній надбавці за вислугу років із розрахунку 40 відсотків посадового окладу за період роботи в Спеціалізованій прокуратури у сфері оборони Західного регіону відповідно до вимог частини сьомої статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісія з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, безпідставно не врахувала пільгову вислугу позивача за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, яка складає 6років 2 місяці 00 днів. Позивач зазначає, що така пільгова вислуга обчислена та врахована під час проходження ним служби в органах військової прокуратури, а тому підлягала зарахуванню і при встановленні стажу роботи у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону. На переконання позивача, неврахування такого періоду призвело до встановлення йому надбавки в розмірі 30 % посадового окладу, замість 40 %, чим порушено його право на належну оплату праці.

16.01.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пункту 3 Порядку № 1090 надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, лише військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. 3 наведеного вбачається, що Порядок № 1090 не передбачає зарахування стажу роботи на пільгових умовах для встановлення надбавки за вислугу років, прокурорам, які не є військовослужбовцями, у тому числі у випадку безпосередньо прийняття участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей. Станом на день установлення позивачу стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, останній військовослужбовцем не був. Отже, для розрахунку позивачу щомісячної надбавки за вислугу років, обчисленої на пільгових умовах, на посаді прокурора спеціалізованої прокуратури законодавство не передбачає.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 12.01.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

У період з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/ районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей.

23.12.2025 позивач отримав письмову відповідь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 23.12.2025 №07-1181вих-25, згідно з якою стаж його роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років станом на 11.09.2020, складав 21 рік 00 місяців та 09 днів, а відтак розмір щомісячної надбавки за вислугу років, передбачений частиною сьомою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлено у розмірі 30% посадового окладу. У зарахуванні до стаж його роботи пільгової вислуги позивачу відмовлено.

Вважаючи обрахунок стажу роботи, здійснений відповідачем, протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (надалі за текстом - Закон № 1697-VII).

Згідно з частиною другою статті 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Частина сьома статті 81 Закону № 1697-VII визначає, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки, визначає Порядок № 1090.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1090 дія згаданого Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури.

Пункт 3 Порядку № 1090 визначає, що надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону № 1697-VII.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1090 до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується, зокрема: час роботи (служби) в органах прокуратури (підпункт 1); час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях (підпункт 2); період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах (підпункт 6).

Пункт 9 Порядку № 1090 встановлює, що періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби, та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

За змістом частин першої, шостої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 2011-XII час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби визначено пунктом 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393), яким передбачено, що до вислуги років зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Предметом спору у цій справі є питання правомірності рішення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, що викладене у протоколі засідання комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років від 29.12.2020 №05/20, в частині незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Особливість спірних правовідносин полягає у тому, що період проходження служби, що дає право позивачу на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1090 включає і стаж військової служби в Збройних Силах та інших військових формуваннях, до якого належить час проходження військової служби в особливий період - за період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018.

Як встановив суд, позивач у зазначені періоди, перебуваючи на посадах військового прокурора, мав статус військовослужбовця та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в особливий період. Зазначений факт відповідачем не заперечується і підтверджується наявними у справі доказами.

Суд також установив, що під час проходження позивачем служби в органах військової прокуратури до загальної вислуги, яка враховувалася при виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років, додатково враховувалася пільгова вислуга, яка складала 6 років 2 місяці 00днів. Наявність у позивача пільгової вислуги, обчисленої під час проходження ним служби у військовій прокуратурі, не спростована відповідачем.

Отже, стаж військової служби позивача вже був обчислений, зокрема із зарахуванням на пільгових умовах вислуги років (6 років 2 місяці 00 днів) за час безпосередньої участі в антитерористичній операції. За таких обставин цей стаж військової служби, у тому числі з урахуванням зарахованої на пільгових умовах вислуги років, підлягав урахуванню відповідачем при визначенні стажу роботи позивача, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що питання зарахування прокурорам до вислуги років одного місяця проходження служби в антитерористичній операції за три місяці Порядком № 1090 не врегульовано, а також те, що таке зарахування залежить від статусу особи як прокурора або військовослужбовця, з огляду на таке.

Аналогічні за змістом спірні правовідносини були предметом касаційного перегляду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №380/12042/20 (постанова від 11 серпня 2022 року). У зазначеній справі прокурор обласної прокуратури, який раніше проходив службу в органах військової прокуратури і мав обчислену під час такої служби пільгову вислугу за період участі в антитерористичній операції, оскаржував рішення комісії обласної прокуратури про незарахування цієї пільгової вислуги до стажу роботи для виплати щомісячної надбавки за вислугу років.

Верховний Суд у справі № 380/12042/20 сформулював правовий висновок про те, що відповідно до пункту 9 Порядку № 1090 періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби, при цьому наведена норма не містить вказівки на можливість зарахування вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах залежно від статусу особи як прокурора або військовослужбовця, який проходить службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах.

Верховний Суд також виходив з того, що оскільки стаж військової служби особи вже був обчислений, у тому числі із зарахуванням на пільгових умовах вислуги років за час безпосередньої участі в антитерористичній операції, такий стаж військової служби з урахуванням пільгової вислуги підлягав урахуванню при визначенні стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років. За висновком Верховного Суду, рішення комісії обласної прокуратури, яким пільгову вислугу не враховано, є протиправним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що обставини справи №380/12042/20 не є тотожними обставинам цієї справи. Спірні правовідносини у вказаній справі та у справі, що розглядається, є подібними за змістовим (предмет і підстави позову), суб`єктним (прокурор, який раніше проходив військову службу в органах військової прокуратури, та обласна прокуратура) та об`єктним критеріями (обчислення стажу роботи для виплати щомісячної надбавки за вислугу років із урахуванням пільгової вислуги за участь в антитерористичній операції). Відмінність окремих фактичних обставин (періодів участі в антитерористичній операції, конкретних посад) не змінює суті спірних правовідносин і не виключає врахування наведеного висновку Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Доводи відповідача про ненадання позивачем до Комісії документів про періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції суд також відхиляє, оскільки обов`язок отримання та врахування відповідних відомостей про обчислену пільгову вислугу не може покладатися виключно на позивача та використовуватися як підстава для позбавлення його гарантованого права.

Суд також враховує правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 № 8-рп/2005, згідно з якими комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців і прирівняних до них осіб та членів їхніх сімей, зумовлений особливістю професійних обов`язків, пов`язаних із ризиком для життя та здоров`я, та має безумовний характер; ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. За правовою позицією Конституційного Суду України положення частини п`ятої статті 17 Конституції України поширюються і на службу в органах прокуратури.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, що викладене у протоколі засідання комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років від 29.12.2020 №05/20, в частині незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, є протиправним, а тому його необхідно скасувати.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій (рішення) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а згідно з пунктом 10 частини 2 згаданої статті - про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод. Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З урахуванням наведеного суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є зобов`язання комісії з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону повторно розглянути питання про обчислення стажу роботи ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/ районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, тобто додатково 6 років 2 місяці 00 днів.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу різницю в щомісячній надбавці за вислугу років із розрахунку 40відсотків посадового окладу, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на те, що судовому захисту підлягають порушені, не визнані або оспорювані права; при цьому обрання конкретного розміру надбавки (40 відсотків) є похідним від результату повторного обчислення комісією стажу роботи позивача з урахуванням пільгової вислуги, яка на момент прийняття рішення у справі не здійснена та відбудеться у зв`язку з його виконанням.

Суд не має підстав вважати, що відповідач при перерахунку надбавки позивача буде діяти не на підставі, не у спосіб та не у порядку визначеному законом у випадку, якщо пенсія позивача підлягатиме індексації. Судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

З таких підстав, у такій позовній вимозі необхідно відмовити повністю, у зв`язку з передчасністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, що викладене у протоколі засідання комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років від 29.12.2020 №05/20, в частині незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Зобов`язати Комісію з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону повторно розглянути питання про обчислення стажу роботи ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.09.2014 по 25.12.2014 та з 26.10.2015 по 06.08.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, тобто додатково 6 років 2 місяці 00 днів.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович