Рішення № 138046485, 07.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1861/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградський області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2026 року у розмірі 3328 гривні;

- зобов`язати відповідача надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2026 року у розмірі 3328 гривні.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розмір якого визначається у відсотковому співвідношенні до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. З огляду на встановлення з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн вона звернулася до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Однак листом від 19.03.2026 № 659/26 у видачі такої довідки було відмовлено. Позивач вважає зазначену відмову протиправною, посилаючись на те, що стаття 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає визначення базового посадового окладу судді місцевого суду виходячи із тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 01 січня відповідного календарного року. На її думку, застосування під час визначення суддівської винагороди розрахункової величини у розмірі 2102,00 грн, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", фактично змінює складову суддівської винагороди, визначену спеціальним законом, що суперечить Конституції України та гарантіям незалежності суддів. У зв`язку з цим позивач просить визнати дії відповідача протиправними і зобов`язати видати довідку про суддівську винагороду, обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову. Вказав, що Управління діяло виключно в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства. Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено окрему розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді у сумі 2102 грн, яка підлягає застосуванню при обчисленні суддівської винагороди, а відповідно і при визначенні підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Відповідач також зазначив, що посадовий оклад судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області станом на 01.01.2026 становить 63060,00 грн та не змінювався порівняно з попереднім періодом, а тому відсутні передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підстави для видачі довідки з метою перерахунку довічного грошового утримання. Крім того, відповідач послався на положення Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України "Про прожитковий мінімум", Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та правові висновки Верховного Суду щодо застосування бланкетних норм, згідно до яких розрахункова величина для визначення суддівської винагороди встановлюється законом про Державний бюджет України (а.с.25-28).

У відповіді на відзив позивач підтримала заявлені позовні вимоги та зазначила, що вказані доводи відповідача не спростовують її права на отримання довідки про суддівську винагороду, складеної виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 року у розмірі 3328,00 грн. На думку позивача, саме такий показник підлягає застосуванню відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому відмова відповідача у видачі відповідної довідки є необґрунтованою та такою, що порушує її право на належний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.33-35).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

18.03.2026 року позивач звернулася до ТУ ДСА України в Кіровоградській області із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у розмірі 3328,00 грн (а.с.15).

Листом ТУ ДСА України в Кіровоградській області від 19.03.2026 року № 659/26 позивачу було відмовлено у видачі зазначеної довідки (а.с.16).

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону № 1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Отже Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачає спеціальну розрахункову величину, розмір якої становить 2102 грн.

Слід зазначити, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Так, визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що: "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону № 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-III (далі Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (статті 2 Закону № 2017-III).

Згідно зі статтею 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі Закон № 966-XIV).

У відповідності до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Вказаною Закону № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" разом із встановленням на 01.01.2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102 гривень.

Поряд з цим, зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Слід наголосити на тому, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не містить інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328 гривень) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривень), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі №520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. Верховний Суд сформував наступний правовий висновок:

- у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В подальшому зазначену правову позицію підтримано Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 16.03.2026 по справі № 380/19912/24 та від 08.04.2026 по справі № 340/1792/25.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд вважає безпідставним посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, оскільки предмет спору та фактичні обставини цієї справи не є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі. Так, у справі № 240/9028/24 спір виник щодо правильності обчислення суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні судді Вищого адміністративного суду України у відставку та його виключенні зі штату суду.

Натомість у цій справі предметом спору є правомірність дій відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн та наявність підстав для видачі такої довідки. Отже, спірні правовідносини у цій справі пов`язані з реалізацією права судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, з огляду на відмінність предмета спору, підстав позову, характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн, та зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн (а.с.17), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградський області (вул. Велика Перспективна, 40, 8 поверх, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 26241445) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року у розмірі 3328,00 грн.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року у розмірі 3328,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградський області (ЄДРПОУ 26241445) судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН