Ухвала суду № 138046339, 08.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2026 року справа № 640/4074/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд:

- виправити помилки в довідці №308 від 03.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХЦ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплата, підвищення) та премії, а саме: (надбавка за знання 1 західноєвропейської мови - 10 %; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15 %; доплата за роботу з агентурою на конфіденційній основі - 20 %; надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 50 %; надбавка за особливо важливі завдання - 100 %; надбавка за спеціальні завдання чи державну охорону - 70 %; премія - 46 %) у розмірі 80 % (відсотків) від суми грошового забезпечення відповідної посади;

- підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновлені з виправленнями помилок довідки, станом на 01.01.2018, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII, з врахуванням положень постанови №704; та про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а саме: з 1 січня 2019 - 1921 грн., з 1 січня 2020 - 2102 грн, з 1 січня 2021 -2270 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального її розміру ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії в розмірах та на підставі оновлених з виправленнями помилок довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, підготовлених Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, у розмірі 80 % (відсотків) від суми грошового забезпечення відповідної посади та виплатити однією сумою різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії;

- провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а саме: з 1 січня 2019 -1921 грн., з 1 січня 2020 - 2102 грн, з 1 січня 2021 - 2270 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 №308, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 повернуто апеляційну скаргу ГУ ПФ в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:

1) роз`яснити відповідачу, ГУ ПФ в м. Києві, наступне:

- пенсія позивачу, ОСОБА_1 , підлягає перерахунку та виплаті з 01.04.2019 та в подальшому в розмірі 80% від суми грошового забезпечення, без розстрочки 75% у 2019, а в 100% об`ємі, вказаного в довідці ГУ СБ у м. Києві та Київській області № 308 від 03.09.2020;

- зобов`язати ГУ ПФ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки ГУ СБ у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 № 308 розмірі 80% від суми грошового забезпечення, без розстрочки 75% - у 2019, а в 100% об`ємі з урахуванням раніше виплачених сум;

- рішення суду від 07.02.2022 у справі № 640/4074/22 вступило в законну силу 25.03.2022, а не 09.09.2022, на що посилається в своїх документах ГУ ПФУ;

2) забезпечити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 640/4074/22 відповідачем;

3) зобов`язати відповідача у відповідності до вимог ст. 245 КАС України виконати у розумний строк рішення суду;

4) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

5) за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти штраф (у суми від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України) на керівника суб`єкта владних повноважень, начальника ГУ ПФУ в м. Києві Бойко Олену Володимирівну, відповідального за виконання рішення суду та виконавчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024, у задоволенні заяви відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина рішення суду не викликає труднощів у розумінні та у ній відсутні положення, які просить роз`яснити позивач у визначений в заяві спосіб, а неправильне зазначення відповідачем дати набрання рішенням законної сили не є підставою для роз`яснення останнього. Крім того, суд вказав на відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення з огляду на мотиви заяви, оскільки порушені у ній питання не вирішувалися судом.

14.05.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2022 у справі №640/4074/22.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що пенсія йому була призначена з 23.04.2014 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80 % сум грошового забезпечення. За твердженням заявника, попри наявність судових рішень у справах № 826/12724/18 та № 826/10654/18 щодо протиправності зменшення основного розміру пенсії з 80 % до 70 % та щодо виплати пенсії без відповідної розстрочки, відповідач при виконанні рішення у справі № 640/4074/21 знову здійснив перерахунок пенсії, виходячи з 70 % сум грошового забезпечення.

Заявник стверджує, що відповідач фактично тлумачить судове рішення на власний розсуд, посилаючись на те, що резолютивна частина рішення у справі № 640/4074/21 не містить прямого зобов`язання здійснити перерахунок пенсії саме виходячи з 80 % сум грошового забезпечення. Позивач вважає таку позицію відповідача неправомірною, оскільки, на його думку, вона ігнорує попередні судові рішення, які набрали законної сили, а також правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 13 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повернуто без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10.12.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №640/4074/21, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, доплат суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

02.04.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали (її тексту, отриманого засобами телекомунікаційного зв`язку) подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.

14.04.2026 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано додаткові пояснення, в яких він також висловив свою незгоду із застосуванням відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. На думку позивача, при виконанні судового рішення відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 № 308 у розмірі 80 % сум грошового забезпечення, без застосування розстрочки виплати та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум і судових рішень у справах № 826/10654/18 та № 826/12724/18.

28.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 640/4074/21.

Вказаний звіт був зареєстрований судом 06.07.2026 та переданий для розгляду судді Дудіну С. О.

У звіті відповідач зазначає, що у листопаді 2022 року ним було здійснено перерахунок пенсії позивачу в порядку, визначеному судовим рішенням, а саме: з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 № 308, з урахуванням раніше виплачених сум.

За наведеним у звіті розрахунком, розмір пенсійної виплати з 01.04.2019 становить 14 970,00 грн. При цьому відповідач зазначив розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії - 23 474,50 грн. Основний розмір пенсії відповідачем визначено як 70 % грошового забезпечення, що становить 16 432,15 грн, однак із урахуванням максимального розміру пенсії - 14 970,00 грн.

Відповідач також зазначає, що заборгованість за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 становить 168 490,08 грн та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Обґрунтовуючи неможливість повної виплати заборгованості одноразово, ГУ ПФУ в м. Києві посилається на статтю 8 Закону України № 2262-ХІІ, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 23, 116 Бюджетного кодексу України, а також на положення про головні управління Пенсійного фонду України. Відповідач стверджує, що виплата пенсій і заборгованості за судовими рішеннями здійснюється виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду та інших джерел, визначених законодавством, а бюджетні зобов`язання можуть братися лише за наявності відповідних бюджетних призначень.

Згідно з наведеними у звіті відомостями із загальної заборгованості у сумі 168 490,08 грн, нарахованої на виконання рішення суду, було виплачено 966,05 грн, внаслідок чого залишок невиплаченої суми боргу становить 167 524,03 грн.

Відповідач зазначає, що не має можливості самостійно формувати бюджет або виділяти кошти з державного бюджету на фінансування пенсійних виплат. Також ГУ ПФУ в м. Києві посилається на те, що Пенсійний фонд України неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України щодо сприяння у виділенні асигнувань з державного бюджету на забезпечення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень, однак такі звернення позитивного результату не дали.

У звіті також наведено посилання на практику Верховного Суду, за змістом якої невиконання пенсійним органом судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такій ситуації саме по собі не забезпечує захист права особи на отримання бюджетних коштів.

Відповідач вважає, що у межах своїх повноважень виконав усі залежні від нього дії, спрямовані на виконання рішення суду у цій справі, а повна виплата нарахованої заборгованості можлива лише в порядку, встановленому чинним законодавством, та за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

У зв`язку з цим ГУ ПФУ в м. Києві просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення у цій справі та завершити процедуру судового контролю.

30.05.2026 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано додаткові пояснення щодо відсутності підстав для прийняття звіту.

У поданих поясненнях позивач зазначає, що його пенсія була призначена у розмірі 80 % сум грошового забезпечення, а повним виконанням рішення суду є сплата відповідачем усієї недоплаченої різниці.

На думку позивача, поданий відповідачем звіт не підтверджує фактичного і повного виконання судового рішення, містить лише загальну інформацію та не дає відповіді на істотні питання щодо порядку, способу і розміру проведеного перерахунку пенсії.

Позивач стверджує, що відповідач неправомірно зазначив про здійснення перерахунку пенсії у листопаді 2022 року та не пояснив, чому виплата перерахованої пенсії проведена не з дати набрання рішенням законної сили, яку позивач визначає як 25.03.2022, а лише з 01.12.2022. Також позивач не погоджується із зазначеним у звіті розміром пенсійної виплати з 01.04.2019 - 14 970,00 грн, вважаючи, що вона мала становити 18 779,60 грн, виходячи з 80 % сум грошового забезпечення, без застосування розстрочки 75 % за 2019 рік та без обмеження максимальним розміром пенсії.

Окремо позивач заперечує проти визначеної відповідачем суми заборгованості за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 у розмірі 168 490,08 грн, вважаючи її недостовірною та розрахованою відповідачем на власний розсуд.

Позивач також вважає безпідставним посилання ГУ ПФУ в м. Києві на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, оскільки, на його думку, цей нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі та не може змінювати умови пенсійного забезпечення, встановлені Законом № 2262-ХІІ. На підтвердження цієї позиції позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, згадані ним у поясненнях.

Позивач наголошує, що відповідач при виконанні судового рішення обчислив пенсію з розрахунку 70 %, а не 80 % сум грошового забезпечення, застосував статтю 13 Закону № 2262-ХІІ замість статті 63 цього Закону, провів розрахунок із застосуванням розстрочки виплати та обмеженням максимального розміру пенсії. На думку позивача, такі дії суперечать попереднім судовим рішенням у справах № 826/10654/18 та № 826/12724/18, якими були встановлені преюдиційні для сторін обставини щодо розміру пенсії позивача та недопустимості відповідного зменшення.

Також позивач зазначає, що у звіті відповідача відсутній належний розрахунок перерахунку пенсії на виконання рішення у справі № 640/4074/21, виходячи з 80 % основного розміру пенсії, без розстрочки, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати. Позивач посилається на Закон України № 2050-ІІІ та частину другу статті 55 Закону № 2262-ХІІ, вважаючи, що у разі несвоєчасної виплати донарахованих сум пенсії має бути нарахована відповідна компенсація.

Позивач вважає, що поданий відповідачем звіт не відповідає вимогам статей 382-2 та 382-3 КАС України, оскільки не містить належних відомостей про фактичне виконання судового рішення, строк, порядок і спосіб його виконання, не містить обґрунтованих причин, які ускладнюють виконання рішення, та не підтверджує вжиття достатніх заходів для своєчасного і повного виконання судового рішення.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, відмовити у прийнятті звіту ГУ ПФУ в м. Києві про виконання рішення суду, накласти штраф на керівника відповідача ОСОБА_2 , встановити новий строк для подання повторного звіту, зобов`язати відповідача надати у повторному звіті розрахунок перерахунку пенсії на підставі довідки ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 № 308, виходячи з 80 % сум грошового забезпечення, без розстрочки та без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням компенсації втрати частини доходів.

Крім того, позивач просить суд постановити окрему ухвалу відповідно до статті 249 КАС України та направити її Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, керівництву Пенсійного фонду України, Шевченківському управлінню поліції ГУНП у м. Києві та Шевченківській окружній прокуратурі м. Києва для вжиття відповідних заходів у зв`язку з, на думку позивача, системним невиконанням судових рішень і рішень Конституційного Суду України посадовими особами ГУ ПФУ в м. Києві.

03.06.2026 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які не були підписані позивачем, а тому не приймаються судом до розгляду.

Позивачем також через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано додаткові пояснення щодо відсутності підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 640/4074/21.

У поданих поясненнях позивач зазначає, що вони є доповненням до його додаткових пояснень від 30.05.2026, у яких він заперечував проти прийняття звіту відповідача від 28.05.2026 про виконання судового рішення.

Позивач посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, яким, за його твердженням, постанову Кабінету Міністрів України № 821 визнано протиправною та нечинною. Позивач зазначає, що суд у цій справі дійшов висновку про перевищення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень, оскільки підзаконним актом не може бути відтерміновано виконання судових рішень або обмежено виплату законно нарахованих пенсій.

Крім того, позивач вказує, що 08.06.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/51895/25, а апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України - без задоволення. У зв`язку з цим позивач стверджує, що відповідне судове рішення набрало законної сили, а держава не має права підзаконним нормативним актом змінювати зміст судового рішення або ставити його виконання у залежність від бюджетного фінансування.

Позивач також зазначає, що наведені обставини підтверджують правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.05.2026 у справі № 320/2229/25, щодо незаконності зменшення військових пенсій постановами Кабінету Міністрів України.

Окремо позивач повторно наголошує, що в рішенні суду у справі № 640/4074/21 прямо зазначено: повним виконанням судового рішення є сплата відповідачем усієї недоплаченої різниці. Відтак, на думку позивача, саме фактична повна виплата заборгованості, а не лише її облік чи часткова виплата, може свідчити про належне виконання рішення суду.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд долучити ці додаткові пояснення до його пояснень від 30.05.2026 та врахувати їх при ухваленні судового рішення у справі № 640/4074/21 у порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд наголошує на тому, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Визначена статтею 382 КАС України процедура судового контролю за виконанням судового рішення спрямована на забезпечення обов`язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд в ухвалі від 05.08.2025 у справі №580/2522/24 наголосив на тому, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Водночас, Верховний Суд України у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем перераховано пенсію позивача в порядку, визначеному судовим рішенням, а саме: з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 № 308, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визначений у довідці Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.09.2020 № 308 розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії дорівнює 23 474,50 грн.

Відповідачем розмір пенсійної виплати визначений на рівні 70% грошового забезпечення, що становить 16 432,15 грн.

При цьому, суд вважає непереконливими твердження позивача про те, що визначення відсоткового значення розміру пенсії на рівні 70%, а не 80% від сум грошового забезпечення свідчить про невиконання рішення суду у справі № 640/4074/21, оскільки у цій справі резолютивна частина рішення суду не містила приписів про обов`язок відповідача здійснити перерахунок пенсії саме у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, визначених у відповідній довідці.

Посилання ж позивача на те, що під час здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі № 640/4074/21 відповідачем не були враховані рішення суду у справах № 826/12724/18 та № 826/10654/18, якими визнано право позивача на отримання пенсії на рівні 80% від сум грошового забезпечення, самі по собі не свідчать про невиконання відповідачем рішення суду у цій справі (№ 640/4074/21).

Аналогічний підхід суд застосовує і до тверджень позивача про необхідність здійснення відповідачем виплати пенсії без застосування розстрочки 75 % за 2019 рік та без обмеження максимальним розміром пенсії, оскільки відповідні приписи зобов`язального характеру відсутні в резолютивній частині рішення суду у справі № 640/4074/21.

За таких обставин, при обчисленні розміру пенсії, перерахованої на виконання рішення суду у цій справі відповідачем був врахований максимальний розмір пенсії на рівні десятьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений станом на 01.01.2019 на рівні 1497 грн (ст. 7), відповідно максимальний розмір пенсії визначено у сумі 14970,00 грн.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії позивача станом на 01.04.2019 вбачається, що попередній розмір пенсії позивача дорівнював 7718,11 грн., сума підвищення пенсії 3661,42 грн. (75% від загальної суми 4881,89 грн.), максимальний розмір пенсії 14970,00 грн. Відповідно, сума доплати складає 3590,47 грн. (14970,00 грн. 11379,53 грн. (7718,11 грн. + 3661,42 грн.)). Саме така сума доплати за квітень 2019 року вказана у розрахунку на доплату.

За аналогічним алгоритмом відповідачем були визначені суми доплати за інші місяці (з травня 2019 року по листопад 2022 року включно), а загальна сума заборгованості визначена на рівні 168 490,08 грн.

При цьому з грудня 2022 року відповідачем розмір пенсії позивача визначений на рівні 16 432,15 грн., а з урахуванням індексації пенсії за 2022 рік (2300,50 грн.) загальна сума пенсії станом на 01.12.2022 складає 18732,65 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення у цій справі був здійснений правомірно.

Однак, оскільки рішення на теперішній час є невиконаним у повній мірі з огляду на невиплату позивачу заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, відсутні підстави вважати рішення суду виконаним.

Відповідно до частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті звіту тягне за собою необхідність накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас частиною п`ятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, здійснення керівником суб`єкта владних повноважень достатніх і вичерпних дій, які спрямовані на виконання судового рішення, є підставою для звільнення його від сплати штрафу.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що керівником відповідача були вчинені дії, спрямовані на виконання судового рішення, які, однак, не призвели до повного виконання судового рішення з незалежних від відповідача причин (через відсутність достатнього фінансування для виплати заборгованості по перерахованій пенсії). Вказані обставини, на думку суду, є підставою для звільнення відповідача від сплати штрафу.

У той же час, частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України, частиною першою якої визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), яким положення частини третьої статті 378 КАС України були доповнені абзацом другим вищенаведеного змісту, він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 набрало законної сили 25.03.2022, після чого були видані виконавчі листи для примусового виконання рішення суду.

На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та донараховано кошти у розмірі 168 490,08 грн. З урахуванням часткової виплати розмір заборгованості складає 167 524,03 грн.

Вказана сума коштів не була виплачена позивачеві протягом двох місяців з дня набрання судового рішення у цій справі законної сили.

Отже, у даній ситуації наявний факт невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсії, протягом більш ніж двох місяців, внаслідок чого застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з відповідача нарахованої суми коштів є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав позивача.

При цьому, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

За таких обставин, оскільки відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у цій справі протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з відповідача коштів, нарахованих на виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 378, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 28.05.2026 №2600-0904-8/87851 про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №640/4074/21.

Змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №640/4074/21.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перераховану пенсійну виплату в сумі 167 524,03 грн (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот двадцять чотири грн 03 коп.).

Ухвалу суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.