Ухвала суду № 138046307, 08.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2026 року м. Київ № 320/26487/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

22.06.2026 (зареєстровано 30.06.2026) Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області.

Просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області від 13.10.2025р. за №464912406, форма «Д»; №464922406, форма «Д»; №464902406, форма «Д»; №464892406, форма «Д»; №464530715, форма «ПН»; №464570715, форма «Р»; №464580715, форма «Р»; №464540715, форма «ПС»; №464550715, форма «ПС»; №464560715, форма «Р»; №464510715, форма «П»; №464600715, форма «Р»; рішення від 13.10.2025р. №464932406;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області від 18.02.2026р. за №69850715.

За результатами перевірки позовної заяви на відповідність вимогам передбаченим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України з`ясовано, що адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою вищезгаданої статті Кодексу передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом спору є, зокрема податкові повідомлення-рішення від 13.10.2025 та рішення податкового органу від 13.10.2025 №464932406.

Позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 26.11.2025р. №3388716/99-00-06-02-01-06 залишено без розгляду скаргу позивача в частині оскарження рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 13.10.2025р. №464932406.

Рішенням ДПС України від 26.11.2025р. №3393216/99-00-06-01-01-06 продовжено строк розгляду скарги до 09.01.2026р.

Рішенням ДПС України від 08.01.2026р. №597/6/99-00-06-01-01-06 було залишено без змін ППР ГУ ДПС у Київській області від 13.10.2025р. за №№464912406, форма «Д»; №464922406, форма «Д»; №464902406, форма «Д»; №464892406, форма «Д»; №464530715, форма «ПН»; №464570715, форма «Р»; №464580715, форма «Р»; №464540715, форма «ПС»; №464550715, форма «ПС»; №464560715, форма «Р»; №464510715, форма «П»; №464600715, форма «Р» та збільшує ППР ГУ ДПС у Київській області від 13.10.2025р. №464600715 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3 070 253 грн., а скаргу без задоволення.

Як вбачається з рішень податкового органу про результати розгляду скарги, рішення від 26.11.2025 та від 08.01.2026 надіслані ДСП «Північна Пуща» поштою з повідомленням про вручення та через Електронний кабінет ГУ ДПС у Київській області.

Із урахуванням дати прийняття рішень про результати розгляду скарги, які були надіслані позивачу, зокрема через Електронний кабінет, а також дати подання позовної заяви 22.06.2026, позивач пропустив строк звернення до суду в частині вимог щодо оскарження ППР та рішення від 13.10.2025.

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду посилаючись на воєнний стан в Україні. Окрім того, позивач зазначив, що оскаржувані рішення податкового органу отримані адвокатом 07.05.2026, а акт перевірки 15.05.2026. У зв`язку із зазначеним, позивач вказує про незначне порушення строку.

Дослідивши наведені у позові аргументи щодо пропуску строку, суд зазначає таке.

Посилання позивача на таку підставу як введення в Україні воєнного стану не є поважною обставиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки така обставина не є безумовною та не свідчить про наявність перешкод у позивача для звернення до суду у цей період. Київський окружний адміністративний суд жодного дня не припиняв свою роботу з початку введення воєнного стану, а позивач не наводить жодних обставин які безпосередньо його стосуються та які перешкоджали його зверненню до суду у тримісячний строк та пов`язані з вказаними подіями.

Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

У рішенні від 27.06.2000 у справі «Ільхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

Таким чином, зіставляючи приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та наведені принципи Європейської Конвенції, позиції Європейського суду з прав людини, практику Верховного суду, суд вважає за необхідне застосувати у цій справі практику Європейського суду зазначивши, що позивач пропустив строк звернення до суду, а його обґрунтування щодо поважності причин пропуску суд відхиляє, вважає необґрунтованими та неповажними.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Згідно із частиною першою статті 123 та частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку на усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, які зумовили його пропуск.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.