Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 липня 2026 року Справа № 280/3853/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (далі-позивач) до Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для обчислення пенсії ОСОБА_1 як представнику малолітньої доньки ОСОБА_2 , з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017), п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення, які вказані у довідці, обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2026;
зобов`язати фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для обчислення пенсії ОСОБА_1 як представнику малолітньої доньки ОСОБА_2 , з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017), п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу; окладу за військовим званням та інших додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в довідці про грошове забезпечення), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2026;
стягнути фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України (ЄДРПОУ 33240845) на користь ОСОБА_1 як представнику малолітньої доньки ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію, призначену малолітньої ОСОБА_2 у разі втрати годувальника ОСОБА_3 відповідно до Закону №2262-ХІІ. У зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026. За таких обставин, позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Однак, відповідач протиправно відмовив позивачу у виготовленні такої довідки. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що скасування пункту 6 Постанови КМУ №103 не вливає на порядок та процедуру проведення перерахунку основного розміру пенсії та не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2026, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.012020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії. У подальшому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 3 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» було визначено, що абзац перший пункту 4 Постанови КМУ №704, викладається в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифних коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Однак, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у цій справі, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови КМУ №481. При цьому, дія пункту 4 Постанови КМУ №704, яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 - також не відновлюється автоматично з підстав, зазначених вище. Отже, фактично розмір грошової суми, яка множиться на відповідний тарифних коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови КМУ №704, не змінився, оскільки до 20.05.2023 (дати набрання чинності змін до Постанови КМУ №704, внесених Постановою КМУ № 481), а також з 20.05.2023 до 18.06.2025 (дати визнання протиправним та нечинним пункт 2 Постанови КМУ №481) та по даний час - розрахунок посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців також здійснювався та здійснюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018 - 1 762,00 грн. Вказано, що оскільки списки від ГУ ПФУ до СЗРУ у порядку, вигаченому п.3 Порядку №45 та пунктом 4 Постанови КМУ №144, на час звернення позивача до СЗРУ, а також на момент надання відзиву на позовну заяву, не надходили вимога позивача щодо складання та надання до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення, не має правових підстав, адже це суперечить вимогам вищевказаних нормативних актів. Щодо судових витрат відповідач зазначив, що оскільки позивачем не подано жодного документа на підтвердження факту оплати гонорару та витрат, пов`язаних із надання правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, вважає, що відсутні підстави ля вирішення питання розподілу витрат на надання правничої допомоги позивачеві. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що підстави для задоволення позовних вимог щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 2026 рік відсутні.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом установлено наступне.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію у разі втрати годувальника, батька ОСОБА_3 , призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач через свого представника звернулась в інтересах неповнолітньої доньки до Фінансово-економічного управління СЗРУ із заявою про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку пенсії.
Листом від 10.04.2026 відповідач повідомив позивача, що оскільки списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, до Служби не надходили, запропоновано звернутись до відповідного органу ПФУ щодо підготовки та направлення на адресу Служби списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 01.01.2026. У разі надходження списків, у тому числі стосовно ОСОБА_3 , Службою буде підготовлено та направлено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, що враховується для перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 в аналогічному спорі вказала, що перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Положеннями ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначений перерахунок раніше призначених пенсій, відповідно до частин 1-4 якого, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
За п. 2 постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 визначено порядок обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі по тексту - постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.
Пунктом 1 постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Постановою №481 змінено п. 4 постанови №704, в зв`язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та не чинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Отже, з 18.06.2025, дня набрання чинності рішення суду законної сили, відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, п. 4 Постанови №704 щодо встановленого алгоритму розрахунку «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року» під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, прохання позивача видати довідку станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
За наведених обставин, зважаючи, що рішення суду у справі №320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025, то у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у складання довідки станом на 01.01.2026 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2026. Тому, відповідач відмовляючи позивачу у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 діяв не на підставі, що визначені Конституцією та законами України.
Стосовно доводів відповідача щодо неналежності відповідача у даній справі, суд зазначає наступне.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України є лише структурним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України, не є окремою юридичною особою, не має самостійної адміністративної процесуальної правосуб`єктності, а тому не може виступати самостійним відповідачем у справі.
Суд погоджується з тим, що Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України не є окремою юридичною особою, а є структурним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України, яка відповідно до законодавства є суб`єктом владних повноважень.
Разом із тим зазначені обставини самі по собі не є підставою для відмови у задоволенні позову. Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана відмова оформлена листом Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України при здійсненні владних управлінських функцій щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. При цьому код ЄДРПОУ, зазначений у позовній заяві, належить саме Службі зовнішньої розвідки України, що також підтверджує звернення позивача фактично до належного суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та обставини справи, суд доходить висновку, що належним відповідачем у справі є Служба зовнішньої розвідки України, яка реалізує відповідні повноваження через своє Фінансово-економічне управління. Тому суд вважає за необхідне вирішити спір саме щодо Служби зовнішньої розвідки України в особі її Фінансово-економічного управління, а доводи відповідача про неможливість розгляду справи з цих підстав відхиляє як необґрунтовані.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що протиправна відмова відповідача в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2026, із якою позивачка звернулася в інтересах неповнолітньої доньки, унеможливлює реалізацію права на перерахунок пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 51 Закону №2262-ХІІ, оскільки саме зазначена довідка є необхідною підставою для проведення такого перерахунку у зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Право на правову допомогу гарантовано статей 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір на надання правової допомоги від 31.03.2026 №3031/п, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер, акт №24/М від 24.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт згідно з договором.
За змістом статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, у силу вимог частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що договір на надання правової допомоги від 31.03.2026 №3031/п, акт №24/М від 24.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт, були подані представником позивача також в іншій адміністративні справі (справа № 280/3837/26), як докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин подані документи не дають можливості встановити, що заявлені до відшкодування витрати фактично понесені саме у зв`язку з розглядом цієї справи - №280/3853/26, а не іншої справи, в якій ці самі документи надані на підтвердження оплати правничої допомоги.
Враховуючи відсутність належних та достатніх доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу саме у межах даної справи, підстави для їх стягнення відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) до Служби зовнішньої розвідки України в особі її Фінансово-економічного управління (04107, м. Київ, вул.Нагірна, буд.24/1, код ЄДРПОУ 33240845), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України в особі її Фінансово-економічного управління щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.02.2026.
Зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України в особі її Фінансово-економічного управління виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 , станом на 01.01.2026, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 1 січня 2026 року (3328 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.02.2026.
У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова
Судове рішення № 138045864, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/3853/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: