Ухвала суду № 138045827, 26.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

26 червня 2026 року о 15 год. 20 хв. Справа № 280/4474/26 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Дударь В.А.,

представника позивача Білостоцький Д.О.

представника відповідача Веремєєнко Л.М.

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, клопотання Запорізької міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Запорізької міської ради (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та нечинним рішення Запорізької міської ради від 27.09.2017 року №31 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя» та внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4» у частині земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142, площею 8,2312 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним та нечинним рішення Запорізької міської ради від 28.02.2018 року №75 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м.Запоріжжя» у частині земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142, площею 8,2312 га, за адресою: м. Запоріжжя, провулок Зустрічний, буд. 14-А.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4474/26. Призначено підготовче засідання на 11 червня 2026 року. Ухвалою повідомлено сторін по справі, що в призначеному підготовчому судовому засіданні буде розглянуте питання щодо дотримання процесуального строку звернення до суду.

В зв`язку з находженням головуючого судді у відпустці, судове засідання було перенесено на 26.06.2026, про що сторін повідомлено належним чином.

На виконання вимог ухвали, до суду надійшло клопотання позивача, в якому останній зазначив, що у разі визнання судом недотримання (пропуску) строку звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до суду, визнати поважною причиною пропуску вказаного строку та поновити його.

Також, відповідачем було подано клопотання, яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву залишити без розгляду.

У судовому засіданні 26.06.2026 було оголошено перерву до 27.06.2026.

У підготовчому засіданні 27 червня 2026 року судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у справі №280/4474/26.

Дослідивши матеріали справи та подані представниками сторін клопотання, заслухавши думку представників сторін з приводу поданих клопотань, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду таких клопотань, суд дійшов до наступних висновків.

Строк звернення до суду - це встановлений законом проміжок часу, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права; після закінчення строку звернення до суду право не зникає, але не може бути належно реалізоване в разі неможливості поновлення цього строку.

Строк звернення до суду відіграє ключову роль у забезпеченні юридичної визначеності: він створює передбачувані часові межі для оскарження дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги у даному спорі стосуються правомірності прийняття спірних рішень міською радою.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з пояснень позивача, на час набуття ним права власності на вказані об`єкти нерухомого майна будь-якої інформації, що ті, які оскаржуються, рішення відповідача якось порушують його права, відомо не було.

08 жовтня 2025 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №54 «Про відмову у продажі гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу». Відповідно до тексту рішення, розглянувши подані матеріали, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», частинами 3, 5 ст.128 Земельного кодексу України, враховуючи лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/969/25 від 30.04.2025, Запорізька міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у продажі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 8,2312 га (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу.

Прийняте рішення було направлене на адресу позивача разом з супроводжувальним листом від 15.10.2025 року №8757/01/01-07/А-547, фактично документ був отриманий у відділенні поштового зв`язку 21.10.2025 року.

04.11.2025 року був направлений адвокатський запит до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради. З супроводжувальним листом від 11.11.2025 року №04.01-05/4835 Лист Департаменту архітектури від 10.07.2025 був наданий. Засобами поштового зв`язку Лист Департаменту архітектури від 10.07.2025 був отриманий 14.11.2025 року.

Відповідно до Листа Департаменту архітектури від 10.07.2025, в матеріалах основного креслення генерального плану м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4, зі змінами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради №31 від 27.09.2017, більша частина вищезазначеної земельної ділянки, визначена як перспективна садибна забудова, частина визначена як зелені насадження загального призначення, ділянку перетинає проектна вулиця, на частині земельної ділянки запроектовано розміщення дитячого садку.

Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 №75, більша частина зазначеної земельної ділянки знаходиться в зоні Ж-1 - зона садибної забудови. Інші частини земельної ділянки знаходяться в зонах С-6-ІІ - зона зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах та ТР-3 - зона вулиць в червоних лініях.

Позивач стверджує, що про порушення своїх прав він дізнався лише коли отримав - 14.11.2025 засобами поштового зв`язку Лист Департаменту архітектури від 10.07.2025, який був направлений на його адресу 11.11.2025, а звернувся до суду з позовом - 11.05.2026. Таким чином, позивач вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду.

В свою чергу відповідач заперечив проти наданих позивачем пояснень, оскільки інформацію, щодо не відповідності виду використання земельної ділянки Генеральному плану та Плану зонування, ОСОБА_1 отримував із листів Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 23.02.2024 №03-08/А-0039, від 08.04.2024 №03- 08/А-0188 та від 20.09.2024 №04.03.01-07/А-0556. Це були відповіді на адвокатські запити представника позивача.

Таким чином, відповідач вважає, що строк звернення до суду повинен відраховуватися з 23.02.2024 перше повідомлення (лист), тобто шестимісячний строк звернення до суду сплив 23.08.2024.

Оглянувши додані до справи докази, судом встановлено.

На підставі Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.08.2008 зареєстровано право власності на нерухоме майно (будинок-їдальня заг. площею 58,6кв.м. та сенажесховищем №1) за ОСОБА_2 , в подальшому, на підставі володіння вказаним майном, ОСОБА_2 звернувся до Запорізької міської ради для надання в оренду земельної ділянки для розташування пасовищного комплексу. 31.05.2011 відповідно до укладеного договору, ОСОБА_2 надано в оренду 8,2312 га за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 строком на 10 років.

У 2017 році Запорізька міська рада прийняла рішення розробити Генеральний план міста Запоріжжя. Відповідно до процедури до затвердження Генерального плану проводилася громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації. Як вбачається з пояснень позивача (арк.спр.24), гр. ОСОБА_2 приймав участь в цих обговореннях, про що свідчать листи від 01.03.2017 та 13.03.2017 з проханням при розробці та погодженні проєкту внесення змін до Генерального плану врахувати відомості про належні йому об`єкти нерухомого майна.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017 №31 «Про затвердження містобудівної документації «Проєкт внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя» та внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4», затверджено проєкт генерального плану міста Запоріжжя.

Рішенням Запорізької міської ради №75 від 28.02.2018 затверджено план зонування території м.Запоріжжя.

Згідно з затвердженим планом більша частина спірної ділянки знаходиться в зоні Ж-1 зона садибної забудови, інші частини знаходяться в зонах С-6-ІІ зона зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах та ТР-3 зона вулиць в червоних лініях.

Сторони не заперечують, що зазначені рішення Запорізької міської ради були оприлюднені належним чином та знаходяться на офіційному сайті міської ради.

Після закінчення строку оренди у 2021 році, який встановлений договором оренди земельної ділянки, земельна ділянка не була повернута міській раді та знаходилася у фактичному використанні гр. ОСОБА_2

26.09.2023 на підставі договору про задоволення іпотекодержателя відбувся перехід права власності на об`єкти нерухомості (арк.спр.17-18). Таким чином, ОСОБА_1 став власником будинку-їдальні площею 58,6кв.м та сенажесховища №1, вказане майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці площею 82312га, кадастровий номер 2310100000:07:045:0142. Правовий статус земельної ділянки в договорі не визначено.

Як вбачається з пояснень позивача, 23.11.2023 останній звернувся до Запорізької міської ради із клопотанням про надання дозволу на викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312га.

На зазначене звернення позивач отримав відповідь з Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 11.12.2023 №4136/01/01-07/А-415, в якому зазначалося, що для первинного розгляду цього питання позивачу необхідно отримати лист департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради про можливість викупу зазначеної земельної ділянки з урахуванням затвердженої містобудівної документації.

Виконуючи вимоги Департаменту управління активами Запорізької міської ради, позивач звернувся з клопотанням до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради та 23.02.2024 отримав листа №03-08/А-0039, яким повідомлено, що вид використання земельної ділянки не відповідає чинній містобудівній документації. Викуп запитуваної земельної ділянки для використання під сільськогосподарське призначення унеможливить реалізацію положень чинної містобудівної документації, а саме створення нової садибної забудови з відповідною інфраструктурою (дитячий садок, транспортні комунікації тощо).

Представник відповідача зазначає, що саме з моменту отримання позивачем зазначеного листа, останньому стало відомо про існування оспорюваних ним рішень та про порушення його прав.

Враховуючи незгоду позивача з отриманою відповіддю, позивачем була продовжена переписка з Департаментом архітектури та містобудування.

22.08.2024 позивач звернувся до Запорізької міської ради із клопотанням про надання дозволу на викуп спірної земельної ділянки. Замість прийняття по суті поданого клопотання одного з рішень, види яких передбачені ч.3 ст.128 ЗК України, відповідач знов обмежився його передачею на розгляд до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради та наданням відповіді за правилами, встановленими щодо розгляду звернень громадян. Враховуючи це, ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності Запорізької міської ради протиправної та зобов`язанням розглянути його клопотання за правилами ч.3 ст.128 ЗК України. Рішенням від 30.04.2025 по справі №280/969/25 позов було задоволено.

На виконання рішення суду 08.10.2025 Запорізькою міською радою прийнято рішення №54 «Про відмову у продажу гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу».

Прийняте рішення було направлене на адресу позивача разом з супроводжувальним листом від 15.10.2025 року №8757/01/01-07/А-547, фактично документ був отриманий у відділенні поштового зв`язку 21.10.2025 року.

Оскільки з тексту зазначеного рішення було не зрозуміло чому було прийнято рішення про відмовлення, 17.10.2025 року на адресу відповідача був направлений адвокатський запит з проханням надати завірені копії Рішення №54 та матеріалів, на підставі яких воно було прийняте.

На цей адвокатський запит відповідач з супроводжувальним листом від 24.10.2025 року №26465/ОВ-19/02 надав завірені копії Рішення №54 та матеріалів, на підставі яких воно було прийняте, які містять рішення суду у справі №280/969/24, результати голосування, технічні документи та пояснювальну записку, підписану директором Департаменту управління активами Запорізької міської ради.

Листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362 (далі - Лист Департаменту архітектури від 10.07.2025), який якось був врахований, вказані матеріали не містили.

Для ознайомлення з відомостями, викладеними у листі Департаменту архітектури від 10.07.2025, 04.11.2025 року був направлений адвокатський запит до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради.

З супроводжувальним листом від 11.11.2025 року №04.01-05/4835 лист Департаменту архітектури від 10.07.2025 був наданий. Засобами поштового зв`язку лист Департаменту архітектури від 10.07.2025 був отриманий 14.11.2025 року.

Саме з цього моменту позивач вважає, що повинен відраховуватися строк звернення до суду.

Суд не погоджується з доводами сторін та вважає, що строк звернення до суду повинен відраховуватися з моменту коли користувачу спірної земельної ділянки стало відомо про прийняття рішень, які оспорює позивач по даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору оренди земельної ділянки у 2011 році, спірна земельна ділянка згідно з матеріалами Генерального плану м.Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 15.09.2004 №4 частково знаходилась на території земель сільськогосподарського призначення, частково на території садибної забудови та частково на території водних поверхонь.

Після змін, затвердженими рішенням Запорізької міської ради №31 від 27.09.2017, в матеріалах основного креслення генерального плану м.Запоріжжя, більша частина вищезазначеної земельної ділянки, визначена як перспективна садибна забудова, частина визначена як зелені насадження загального призначення, ділянку перетинає проектна вулиця, на частині земельної ділянки запроектовано розміщення дитячого садку.

Сторони по справі звертали увагу суду, що попередній користувач земельної ділянки та попередній власник майна декілька разів звертався до Запорізької міської ради з проханням при розробці проєкту внесення змін до Генерального плану врахувати відомості про належне йому об`єкти нерухомого майна. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 був усвідомлений про внесення змін до Генерального плану міста та приймав участь у громадських обговореннях. Відповідно про прийняття відповідачем рішень, які оспорюються в даній справі, він знав.

До того ж, позивач не посилається на те, що в порушення ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не були оприлюднені вказані рішення у встановленому порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що користувач спірної земельної ділянки, на час внесення змін 2017 та 2018 роки, повинен знати про порушення своїх прав та інтересів, оскільки цікавився даним питанням. Проте, ніяких дій не зробив. В подальшому, перехід права власності нерухомого майна до іншого власника не може вважатися як відрахування нового процесуального строку звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За усталеною позицією Верховного Суду, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не повинні перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

До того ж, враховуючи пояснення позивача про те, що ОСОБА_2 не усвідомлював про зміну цільового призначення належної йому на праві оренди земельної ділянки, суд звертає увагу на те, що у позові немає відомостей про вчинення ним дій щодо з`ясування такої інформації, або ж про обставини об`єктивного характеру, які б указували на існування поважних причин такого зволікання.

Позиція позивача зводиться загалом до того, що новий власник нерухомого майна почав вчиняти дії щодо можливості викупу спірної земельної ділянки. Проте за такою логікою, шестимісячний період з 14.11.2025 (отримання листа відповіді на адвокатський запит нового власника нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці) не охоплюється частинами другої та третьої статті 122 КАС України чи іншою правовою нормою. Отже, це проміжок часу, протягом якого пасивна поведінка заінтересованої особи перебуває поза строком, передбаченим ст.122 КАС України, та не впливає на його перебіг.

Відповідно до частини третьої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Ураховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Відмовити у поновленні строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

Клопотання представника Запорізької міської ради про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ 04053915) про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі виготовлена та підписана 08.07.2026.

Суддя Ж.М. Чернова