Рішення № 138045268, 07.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Справа № 160/10507/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0041420403 від 27.01.2026;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0041480403 від 27.01.2026;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0041450403 від 27.01.2026.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки позивач перебуває в процесі ліквідації і всі вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення процедури ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у порядку черговості.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу в адміністративній справі, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Згідно відзиву на позовну заяву контролюючий орган позов не визнає, зазначив, що не погоджується з його доводами, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, вказав, що будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, в яких запроваджено тимчасову адміністрацію та які перебувають в стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), регулюються виключно Податковим кодексом та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений Кодексом. ПАТ «Промінвестбанк» протягом 2022-2024 років самостійно подає до контролюючих органів податкову звітність та декларує податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, плати за землю, податку на нерухоме майно та інш. Отже, Товариство здійснює господарську діяльність і відповідно реєстраційних даних в АІС «Податковий блок» термін до якого повинні подати свої кредиторські вимоги становить -24.02.2025. Підставами для припинення податкового обов`язку є ліквідація юридичної особи (пп.37.3.1 п.37.1 ст.37 Кодексу). Тому, на думку відповідача, враховуючи, що рішення про ліквідацію банку ще не прийнято, нарахування штрафних санкції є правомірним.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач вважає доводи відзиву такими, що не спростовують наведених у позові обставин. Зокрема, позивач вказав, що відповідно до ч. 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків i зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків i зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому у чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Тобто, під час процедури ліквідації у ПАТ «Промінвестбанк», сплата податків і зборів здійснюється виключно через задоволення кредиторських вимог, за умови подачі Державною податковою службою України (надалі - ДПС України), в тому числі від імені ДПС України, утвореними в установленому порядку її територіальними органами, заяв про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

12.12.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

За результатами перевірки складено Акт № 66938/04-36-04-03/00039002 від 12.12.2025, в якому зазначено про порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно по Марганецькій ТГ (UA12080010000029838), Нікопольській ТГ (UA12080050000062712) та Покровській ТГ (UA12080090000039979) за 2023, 2024 роки

ПАТ «Промінвестбанк» направлено заперечення від 05.01.2026 №9/08 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2929/6 від 12.01.2026 року) до акту перевірки від 12.12.2025 №66938/04-36-04-03/00039002, в яких ПАТ «Промінвестбанк» не погоджується з висновками акту камеральної перевірки від 12.12.2025 №66938/04-36-04-03/00039002 та заперечує проти застосування фінансової відповідальності посилаючись на те, що відповідно до рішення Правління Національного банку України з 25.02.2022 №90-рш/ БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства АТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), рішення виконавчої дирекції гарантування вкладів фізичних осіб від 25 лютого 2022 року №130 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочав ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.

За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Дніпропетровській області визнало висновки, викладені у Акті перевірки правомірними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства та залишило їх без змін.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області 27.01.2026 були винесені податкові повідомлення рішення:

№ 0041420403, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 5 774,63 грн за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно у 2023, 2024 роках по Марганецькій ТГ;

№ 0041480403, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 122,32 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно у 2023 по Покровській ТГ;

№ 0041450403, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 896,47 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно у 2023 по Нікопольській ТГ.

ПАТ «Промінвестбанк» оскаржив податкові повідомлення рішення від 27.01.2026 № 0041420403, № 0041480403, № 0041450403 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України залишила їх без змін, скарги Банку без задоволення.

Не погодившись із податковими повідомленнями рішеннями від 27.01.2026 № 0041420403, № 0041480403, № 0041450403, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон №4452-VI), відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктами 2, 6, 16, 17 статті 2 Закону №4452-VI визначені такі поняття:

виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;

ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;

тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 3 частини 5 статті 36 Закону №4452-VI передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III), банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (частина 5 статті 77 Закону №2121-III).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частина 6 статті 77 Закону №2121-III).

Частиною 5 статті 45 Закону №4452-VI визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону №4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 Закону №4452-VI).

Таким чином, строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов`язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом №4452-VI.

Згідно з вимогами частини 3 статті 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Отже вирішуючи спірні правовідносини та враховуючи викладені норми права, суд дійшов висновку про те, що визначальним у цих правовідносинах є саме період, під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань, а, відтак, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції.

Зі спірних правовідносин судом вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» допущено порушення сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023, 2024 роки.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.01.2026 № 0041420403, № 0041480403, № 0041450403 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (10%).

Так, керуючись вимогами статті 15 Закону України «Про Національний банк України», пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану», Правлінням Національного банку України прийнято рішення №90-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

На підставі наведеного рішення Правління Національного банку України №90-рш/ БТ від 25.02.2022 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1 30 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному цим Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, положення Закону №4452-VI мали бути враховані контролюючим органом під час винесення відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки визначальним в цій справі є саме період, під час якого у позивача не виникає жодних додаткових зобов`язань, а, відтак, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції, і відповідно до норм Закон №4452-VI (абзац 1 частина третя статті 46) таким періодом є строк проведення ліквідації банківської установи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань у період перебування платника - банка у процедурі ліквідації, та як наслідок протиправності та необхідності скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що податковий борг виник у позивача після початку процедури ліквідації банка та тимчасова адміністрація банку не запроваджена, такі доводи судом відхиляються, адже вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 Закону №4452-VI). Вказана норма є імперативною, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судового збору здійснити на підставі частини 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення рішення від 27.01.2026: № 0041420403,№ 0041480403, № 0041450403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (ЄДРПОУ 00039002) 2 662,40 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07.07.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна