Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 липня 2026 року Справа №160/21542/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/21524/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №160/21542/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.01.2023 при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 25.10.2023 № 3299, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 справа №160/4046/24, що набрало законної сили 17.06.2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82% грошового забезпечення відповідно Довідки від 25.10.2023 № 3299, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 28.01.2025.
З матеріалів справи видно, що постанова з набранням законної сили та виконавчі листи по справі № 160/21542/24 були отримані позивачем, що підтверджується матеріалами справи.
07.07.2026 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №160/21542/24, що набрало законної сили згідно виконавчого листа від 27.02.2025 у відповідності до частини 1 ст. 382 КАС України.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з метою виконання вказаного рішення суду, що набрало законної сили позивач звертався з багаторазовими письмовими зверненнями до відповідача, а саме заяви від 31.01.2025, скарги від 23.02.2025, чергової скарги від 17.03.2025, скарги від 05.04.2025, скарги від 11.05.2025, заяви від 22.07.2025, але до теперішнього часу вказане судове рішення так і залишається не виконаним у повному обсязі, а саме щодо здійснення доплати пенсії, як основного джерела для існування за період з 01.02.2023 по 31.03.2025 у розмірі 42 112,88 грн.
Позивачем також вжиті заходи щодо примусового виконання судового рішення згідно заяви від 26 квітня 2025 року у відповідності виконавчого листа направлених керівнику Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуленко С.О., згідно яких заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Міхіною О.І., була прийнята постанова з ідентифікатором доступу про відкриття виконавчого провадження ВП № 77960232.
16 травня 2025 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Міхіною О.І. за невиконання рішення суду без поважних причин була прийнята постанова ВП № 77960232 про накладення на Боржника - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області штрафу у розмірі 5100 грн.
13 червня 2025 року до Відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов лист № 0400-010802-5/91581 про часткове виконання рішення з вказанням суми боргу недоплаченої пенсії за період з 01.02.2023 по 31.03.2025 у розмірі 42112,88 грн.
01 липня 2025 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Міхіною О.І. за повторне невиконання рішення суду без поважних причин була прийнята постанова ВП № 77960232 про накладення на Боржника - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області штрафу у розмірі 10200 грн.
24.07.2025 Відділом примусового виконання рішень за № 21637 було направлено повідомлення про вчинення Боржником кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України на ім?я начальника ГУ НП в Дніпропетровській області.
12 вересня 2025 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Міхіною О.І. була прийнята постанова ВП № 77960232 про закінчення виконавчого провадження.
Однак, не зважаючи на вжиті всі вище вказані заходи щодо виконання Боржником - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, рішення залишається не виконаним.
Тому, з урахуванням вищезазначеного, представник позивача і звертається із заявою в порядку ст. 382 КАСУ.
Надаючи оцінку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, суд зважає на таке.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України, за приписами частини першої якої суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 381-2 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі може суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
При цьому, зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.05.2020 у справі №800/320/17.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих незабезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Суд вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Оскільки на момент звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №160/21542/24, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та встановити відповідачеві строк для подання звіту - 20 днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/21524/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №160/21542/24 у 20-денний термін з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про встановлення судового контролю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя К.І. Ремез
Судове рішення № 138045250, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/21542/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: