Рішення № 138045083, 08.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа №640/27227/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 29.09.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Справа № 640/27227/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Оскільки провадження у справі відкрито, суддя прийняв справу до свого провадження.

Отже, на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2021 № 0193680707 форми «С», прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2021 №0193730707 форми «ПС», прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом протиправно, оскільки при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач наголошує, що акт фактичної перевірки не містить опису встановленого порушення та доказів фактичного зберігання пального: під час перевірки не встановлено місця зберігання пального, не проведено інвентаризації та зняття залишків, не зафіксовано технічних характеристик ємностей, у яких зберігалося пальне, а висновок про зберігання пального зроблено виключно на підставі даних Єдиного реєстру акцизних накладних. Позивач зазначає, що отримане за акцизною накладною дизельне пальне не зберігалося у стаціонарній ємності, а було завантажене безпосередньо у паливні баки транспортних засобів (спеціальної техніки) та використане у власній господарській діяльності, у зв`язку з чим обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального не виникало. Крім того, позивач посилається на постанову Київського апеляційного суду від 01.07.2021 у справі № 755/3955/21, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо директора товариства за відсутністю події і складу правопорушення, ідентичного за складом податковому правопорушенню. Щодо податкового повідомлення-рішення форми «ПС» позивач зазначає, що дотримання вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України стосовно подання повідомлення за формою № 20-ОПП не може бути предметом фактичної перевірки, а тому контролюючий орган вийшов за межі наданих йому повноважень; також вказує на незастосування штрафних санкцій у період дії карантину.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що фактичну перевірку проведено на підставі наказу від 28.01.2021 № 751-п відповідно до пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 12.02.2021 № 0295/26/15/07/39057342. Відповідач стверджує, що за даними Єдиного реєстру акцизних накладних контрагентом-постачальником ТОВ «Вак-ЛТД» на адресу позивача зареєстровано акцизну накладну на реалізацію 5010 л дизельного пального на місце зберігання, яке не є акцизним складом, за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 19, за відсутності у позивача ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги частини восьмої статті 15 Закону № 481. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не подано повідомлення за формою № 20-ОПП щодо об`єкта (екскаватора-амфібії), чим порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» (код ЄДРПОУ 39057342) зареєстроване як юридична особа 17.01.2014 (номер запису 10671020000019989), знаходиться за адресою: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 19, основним видом діяльності є надання в оренду будівельних машин і устатковання (КВЕД 77.32), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і статутом позивача.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві «Про проведення фактичних перевірок» від 28.01.2021 № 751-п та направлень на перевірку від 03.02.2021 № 1408/26-15-07-07-01 і № 1405/26-15-07-07-01 головними державними ревізорами-інспекторами проведено фактичну перевірку ТОВ «Новітні Технології Досліджень» за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, буд. 19.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 12.02.2021 №0295/26/15/07/39057342 (на номерному бланку 000241), відповідно до якого встановлено порушення позивачем: частини восьмої статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині зберігання пального без наявності ліцензії; пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України в частині неподання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Висновок про зберігання позивачем пального без ліцензії зроблено контролюючим органом з огляду на те, що 17.08.2020 контрагентом-постачальником ТОВ «Вак-ЛТД» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну № 45 на поставку дизельного пального пересувним акцизним складом (номер державної реєстрації НОМЕР_1 ) на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 19, з кодом операції «3», напрямом використання «0», кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, на загальну кількість 5010 л пального на суму 91 678,00 грн. 17.08.2020 ТОВ «Новітні Технології Досліджень» зареєстровано податкову накладну № 37. За даними Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, позивач ліцензій на право зберігання пального не отримував.

На підставі акта фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2021: № 0193680707 форми «С», яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та частини другої статті 17 Закону № 481 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500 000,00 грн за порушення частини восьмої статті 15 Закону № 481; № 0193730707 форми «ПС», яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 117.1 статті 117 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 грн за порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України, а саме за неподання повідомлення за формою № 20-ОПП по об`єкту (екскаватор-амфібія). Загальна сума штрафних санкцій становить 501020,00 грн.

Заперечення на акт фактичної перевірки та скарга на податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивачем не подавалися.

Судом також встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 06.05.2021 директора ТОВ «Новітні Технології Досліджень» притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 164 КУпАП за зберігання пального без наявності ліцензії. Постановою Київського апеляційного суду від 01.07.2021 у справі № 755/3955/21 зазначену постанову скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як убачається з наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 28.01.2021 №751-п, фактичну перевірку призначено на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (пального) та наявності відповідних ліцензій.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.03.2021 № 0193680707 форми «С» суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481) визначено, що зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Приписами статті 15 Закону № 481 установлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Частинами першою - третьою статті 17 Закону № 481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.

Суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону № 481 здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами яких у випадку встановлення порушення норм цього Закону складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону № -481, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Дослідженням акта фактичної перевірки від 12.02.2021 № 0295/26/15/07/39057342 судом установлено, що у ньому зафіксовано обставини отримання позивачем пального за акцизною накладною № 45 від 17.08.2020 та міститься посилання на дані Єдиного реєстру акцизних накладних, якими підтверджується кількість отриманого пального. Однак безпосередньо в акті перевірки відповідачем не зазначено та судом не встановлено проведення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбору зразків пального. Поряд з цим в акті перевірки не відображено спосіб зберігання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), не зазначено місця, у якому пальне зберігалося, розміру, об`єму та матеріалу відповідних ємностей.

У спірних правовідносинах суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 481 ґрунтуються виключно на аналізі первинної документації щодо придбання пального (акцизної накладної). Фактичну та кількісну наявність пального відповідач під час проведення фактичної перевірки не встановлював. Сам факт поставки пального на користь позивача, що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії. При цьому в акті перевірки не наведено інформації щодо дати та часу виїзду посадових осіб контролюючого органу на місце фактичної перевірки, що також ставить під сумнів встановлення відповідачем факту зберігання пального саме за наслідками безпосереднього дослідження місця такого зберігання.

Крім того, позивач не заперечує факту отримання від постачальника ТОВ «Вак-ЛТД» дизельного пального, проте зазначає, що таке пальне не зберігалося у стаціонарній ємності, а було завантажене безпосередньо у паливні баки транспортних засобів (спеціальної техніки), які використовуються у його господарській діяльності. Матеріалами справи підтверджується, що у власності позивача перебуває спеціальна техніка (болотний екскаватор-амфібія з плавучою ходовою установкою та гусеничний екскаватор), яка за своїми технічними характеристиками може вміщувати відповідний обсяг пального. Зберігання пального безпосередньо у паливних баках транспортних засобів (обладнанні, пристроях) не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки такі ємності не є місцем зберігання пального у розумінні статті 1 Закону № 481 та підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України: вони не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 260/3859/20, згідно з якими невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Крім того, суд враховує, що постановою Київського апеляційного суду від 01.07.2021 у справі № 755/3955/21 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Новітні Технології Досліджень» за частиною першою статті 164 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке за своїм складом (зберігання пального без наявності ліцензії) є ідентичним податковому правопорушенню, за яке позивача притягнуто до відповідальності оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З огляду на викладене, факт відсутності в діях позивача (його посадової особи) складу правопорушення у вигляді зберігання пального без ліцензії має преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

За таких обставин, оскільки факт здійснення зберігання пального ТОВ «Новітні Технології Досліджень» без наявності ліцензії не доведений відповідачем належними та допустимими доказами, правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481, відсутні.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.03.2021 № 0193680707 форми «С» про застосування до позивача штрафу в розмірі 500 000,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.03.2021 № 0193730707 форми «ПС» суд зазначає таке.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом з огляду на порушення позивачем пункту 63.3 статті 63 ПК України - неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних.

Так, дана норма встановлює обов`язок платника податків з метою проведення податкового контролю проходити реєстрацію або бути взятим на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Порядок здійснення повідомлення про об`єкти оподаткування визначений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588), яким встановлено, що повідомлення про об`єкти оподаткування реалізується шляхом подання платником податків повідомлення за формою № 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об`єкта (додаток 10).

Розділом 8 Порядку № 1588 визначено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що платником податків ТОВ «Новітні Технології Досліджень» не подано повідомлення за формою № 20-ОПП із зазначенням даних щодо об`єкта - екскаватора-амфібії. Позивачем не заперечується належність йому вказаного майна.

Разом з тим, як убачається з наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 28.01.2021 № 751-п «Про проведення фактичних перевірок», перевірка здійснювалась на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника, та здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З вищевикладеного суд дійшов висновку, що питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України та розділу 8 Порядку № 1588 не може бути предметом фактичної перевірки, оскільки подання повідомлення за формою № 20-ОПП не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо.

Рішення про застосування санкцій прийняте відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки щодо контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв. Отже, у спірних відносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України за результатами фактичної перевірки, чим вийшов за межі своїх повноважень.

Крім того, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тому відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, не застосовується.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, кінцева дата якого, з урахуванням внесених до вказаної постанови змін, неодноразово змінювалася, збільшуючи строк дії карантину. Такий карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 тривав в Україні до 30.06.2023. Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте 12.03.2021, тобто в межах строку дії карантину, наведена норма підлягає застосуванню до спірних відносин.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.03.2021 № 0193730707 форми «ПС», яким на ТОВ «Новітні Технології Досліджень» накладено штраф у розмірі 1 020,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належними та допустимими доказами не довів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з наявними у справі платіжними документами позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 515,31 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7515,31 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 березня 2021 року № 0193680707 форми «С».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 березня 2021 року № 0193730707 форми «ПС».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Технології Досліджень» (ЄДРПОУ 39057342) судовий збір у розмірі 7515 (сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн 31 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова