Рішення № 138044963, 08.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа №160/9965/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, 8, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ:

20.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, у якій, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 23.05.2026, позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 29.10.2025 року №008935 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9073,72 (дев`ять тисяч сімдесят три гривні 72 коп.) грн, примусово стягнуті на виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №008935 від 29.10.2025.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 , керуючи належним йому транспортним засобом марки Камаз (державний номер НОМЕР_2 ), здійснював перевезення власної сільськогосподарської продукції зерна пшениці обсягом близько 500 кг з місця свого проживання до належної йому земельної ділянки для подальшого використання, а саме: посіву.

Під час руху позивача було зупинено працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області. На їхню вимогу позивач відкрив кузов транспортного засобу, після чого вони візуально встановили, що в ньому знаходиться зерно пшениці у невеликій кількості.

Після цього працівники Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області повідомили, що приймуть рішення щодо необхідності складання відповідних матеріалів та, фактично, відпустили позивача без складання будь-яких документів на місці. Жодних постанов, актів чи протоколів чи інших процесуальних документів йому не вручалося.

Оскаржувана постанова № 008935 відповідачем прийнята 29 жовтня 2025 року без повідомлення та участі позивача або його представника. Повідомлення про розгляд справи 29 жовтня 2025 року позивач та представник позивача не отримували.

Отже, 22 жовтня 2025 року працівниками Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст. 60 Закону (перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів - товарно-транспортної накладної).

Однак, про існування зазначеної постанови позивачу стало відомо лише у 15.04.2026 року після блокування банківських рахунків та звернення до органів державної виконавчої служби. Так як банківські рахунки були заблоковані 08.04.2026 року позивач вважає, що саме з цього дня він міг би дізнатися про існування накладеного на нього адміністративного стягнення. Тому, останнім днем оскарження вважаємо 18.04.2026 року.

На думку позивача, оскаржувана постанова про застосування адміністративно господарського штрафу від 29.10.2025 року №008935 є протиправною та повинна бути скасованою. Позовні вимоги просить скасувати у повному обсязі.

Ухвалою від 31 грудня 2024 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

26.05.2026 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Відтак під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову № 008935 від 29.10.2025 року.

Згідно із копії акту № 007433 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.09.2025 року.

Відповідач вказує, що саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відтак, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним.

Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направило позивачу повідомлення про розгляд справи разом з копією акту на офіційну адресу позивача. На виконання вимог п.26 Порядку № 1567 Укртрансбезпека надіслала позивачу повідомлення про розгляд справи в якому зазначалося про необхідність явки на розгляд справи. Отже, Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорту.

Визначення особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення.

Обов`язкова наявність товарно-транспортної накладної як єдиного для всіх учасників транспортного процесу документу, призначеного для обліку товарно матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та одного із документів, що може використовуватися для списання товарноматеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, прямо передбачена положеннями статті 48 Закону №2344- ІІІ.

Крім того, позивач не подав до суду клопотання про забезпечення позову, тому стягнення грошових коштів, в межах виконавчого провадження, є законним та обгрунтованим.

Відтак, відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області проведеная проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснения перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в результаті якої зупинено Камаз НОМЕР_3

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що водій здійснював перевезення власної сільськогосподарської продукції зерна пшениці обсягом близько 500 кг з місця свого проживання до належної йому земельної ділянки для подальшого використання, а саме: посіву.

Транспортний засіб Камаз НОМЕР_3 належить позивачу на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, дата реєстрації 09.09.2023 року, так само як і земельні ділянки, до яких здійснювалося перевезення, що підтверджується державний актом на земельну ділянку та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 08.09.2023.

Акт № 007433 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.09.2025, зокрема встановлено, таке: «Під час перевірки виявлено порушення відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, відсутній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на КАМАЗ н.з. НОМЕР_3 , чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутній протокол технічного стану транспортного засобу КАМАЗ н.з. НОМЕР_3 , чим порушено ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».

Відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 Перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону.»

В матеріалах справи наявне повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 30.05.2025 року № 85643/25/24-25, в якому передбачено, що розгляд справи відбудеться 29 жовтня 2025 року (часи прийому з 10:00 до 1:500 , перерва з 1200 до 1245) у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, II поверх, каб. 209.

За результатами перевірки Державною службою України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 008935 від 29.10.2025.

Правомірність постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 008935 від 29.10.2025 є предметом оскарження у цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, поясненням третьої особи, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

На виконання вимог абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі Положення №103).

Відповідно до п. 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно із пп. 1 п. 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади діяльності територіальних органів Укртрансбезпеки, утворених відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Цим Положенням передбачено, що територіальний орган є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а такий, що утворений як міжрегіональний територіальний орган, - на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються його повноваження.

Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

За приписами п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, статтею 1 якого визначено, що: 1) автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; 2) водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; 3) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами; 4) послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Частиною першою статті 34 цього Закону передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати, зокрема, вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах.

Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічний висновок узгоджено з правовою позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 23 серпня 2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22.

Отже, системний аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка передбачена положеннями частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується лише до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Суд встановив, що транспортний засіб Камаз (державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , за кермом цього транспортного засобу під час перевірки перебував водій, що не заперечується відповідачем.

Суд зауважує, що жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу, як автомобільний перевізник, відповідач не надав.

Стосовно належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбувся 29 жовтня 2025 року (часи прийому з 1000 до 1500 , перерва з 1200 до 1245) у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, II поверх, каб. 209 (приймальна), то суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи або отримання позивачем повідомлення про розгляд справи.

Докази отримання оскаржуваної постанови від 29.10.2025 року №008935 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн в матеріалах справи також відсутні.

Положеннями частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, суд зробив висновок про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки допущено перевезення вантажу за відсутності документів, визначених положеннями Закону № 2344-III.

Та обставина, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , має значення для з`ясування питання законності його користування для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III.

Стосовно строку звернення позивача до суду з цим позовом, суд вказує про таке.

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скарга на постанову може бути подана протягом 10 днів.

Разом з тим, відповідно до ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може поновити строк звернення до суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Як вище зазначалось, позивач не отримував постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та не був належним чином повідомлений про її винесення.

Копію оскаржуваної постанови відповідача позивач отримав 15.04.2026 року у виконавчій службі разом із постановою про відкриття виконавчого провадження та до суду з цією позовною заявою позивач звернувся 18.04.2026 року, тобто в межах строку передбачених чинних законодавством.

Отже, вважаємо причини пропуску строку на оскарження постанови є поважними.

Стосовно вимог про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9073,72 грн, примусово стягнуті на виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №008935 від 29.10.2025, то такі не підлягають задоволенню оскільки такі позовні вимоги можуть бути розглянуті судом в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню судом шляхом визнання протиправною та скасувати постанову від 29.10.2025 року №008935 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. В іншій частині вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 30.04.2026 та в розмірі 1 065,00 грн, що підтверджується квитанцією від 23.05.2026.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,20 грн , в частині задоволених позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 143, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, 8, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 29.10.2025 року №008935 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

У задоволенні решти вимог позивача - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, 8, ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук