Рішення № 138043985, 08.07.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/858/26

2-а/689/22/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні справу в залі суду в селищі Ярмолинці за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Герасімова Андрія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В позові зазначила, що постановою інспектора поліції Герасімова А.В. від 16 травня 2026 року її визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. Зазначила, що того дня вранці вона залишила свій автомобіль поблизу Ярмолинецького ринку, оскільки син заходів до туалету. Водночас, Правил дорожнього руху вона не порушувала, зупинку у недозволеному місці не здійснювала. Просила суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.

У відзиві на позов представник відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області зазначив, що відповідач позов не визнає. Стверджує, що в позові позивач не заперечує факт вчинення нею адміністративного правопорушення. З постанови вбачається, що позивачка залишила автомобіль у місці, де його стоянка створювала перешкоду дорожньому руху та унеможливлювала під`їзд автомобіля служби доставки ТОВ «Нова Пошта» для здійснення вивантаження товару, оскільки надійшло повідомлення на лінію «102». Отже, позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Після прибуття на місце події працівниками поліції встановлено, що транспортний засіб дійсно здійснює стоянку з порушенням вимог ПДР України, чим створює перешкоду для руху інших транспортних засобів. Водій автомобіля був відсутній. З метою надання можливості добровільно усунути порушення працівники поліції очікували появи водія більше 30 хвилин. Після цього до автомобіля підійшла громадянка, яка повідомила, що саме вона керувала транспортним засобом та просила винести постанову відносно її чоловіка. Документів, що посвідчують особу, вона не пред`явила. Із відеозапису вбачається фактичне розташування транспортного засобу, який був припаркований таким чином, що унеможливлював в`їзд на території відділення ТОВ «Нова Пошта» щонайменше 2 транспортним засобам, які мали намір здійснити в`їзд для виконання розвантажувально-навантаувальних робіт. Отже, відеозапис об`єктивно підтверджує, що стоянка транспортного засобу створювала реальну перешкоду дорожньому руху та перешкоджала руху інших транспортних засобів, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги. Суду пояснила, що 16 травня 2026 року приблизно о 8 год. 40 хв. вона на автомобілі Форд Мондео разом із своїм сином під`їхала до продуктового ринку селища Ярмолинці та здійснила стоянку транспортного засобу поблизу в`їзду на територію ТОВ «Нова Пошта», при цьому в`їзду та виїзду транспортних засобів вона не перешкоджала. Оскільки син заходів до туалету, то вона відійшла ненадовго, а, коли повернулася, то поблизу її транспортного засобу перебували працівники поліції, які підійшли до неї і не представилися. Зазначила суду, що Правил дорожнього руху України вона не порушувала, заборонних знаків не було. Поліцейський повідомив їй, що її транспортний засіб заважає проїзду інших автомобілів. Після цього працівники поліції винесли відносно неї постанову, але копію постанови не вручили.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, подав відзив на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.

Із оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, що винесена старшим інспектором відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції Герасімовим Андрієм Васильовичем від 16 травня 2026 року серія ЕНА № 7203592 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн., за те, що вона 16 травня 2026 року о 9 год. 25 хв. в селищі Ярмолинці по вулиці Адама Орловського, 1, порушила п. 15.9. ПДР України порушення правил зупинки, що створюють перешкоду дорожньому руху, або загрозу безпеці руху. Ця обставина підтверджується копією постанови (а.с. 3).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно припису ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Так, судом встановлено, що відповідачем не надано суду (не долучено до постанови) жодного належного і допустимого доказу, який би стверджував про порушення позивачкою п. 15.9. ПДР України («Зупинка забороняється»). Відповідачем не надано жодного доказу, який би вказував на порушення ОСОБА_1 підп. а) и) п. 15.9. ПДР України. Отже, доказів порушення правил зупинки (п. 15.9. ПДР України) суду не надано.

Ретельно дослідивши відеозапис із нагрудної камери поліцейського, судом встановлено, що автомобіль марки «Форд Мондео» під керуванням водія ОСОБА_1 не створює перешкоди дорожньому руху або загрозі безпеці руху. Так, на відеозаписі чітко видно як на територію ТОВ «Нова Пошта» о 10 год. 00 хв. заїжджає транспортний засіб білого кольору «Ніссан Кашкай», а о 10 год. 02 хв. цей же транспортний засіб безперешкодно виїжджає із цієї території.

Твердження представника відповідача у відзиві про те, що позивачка погодилася із адміністративним порушенням, передбаченим ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд до уваги не бере, оскільки не доведена жодних належним і допустимим доказом її вина у вчиненні цього правопорушення (ч. 3 ст. 122 КУпАП).

Доводи працівника поліції на відеозаписі до позивачки про те, що вона перешкодила проїзду принаймні двом транспортним засобам, не заслуговують на увагу, адже в порушення вимог ст. 251 КУпАП до матеріалів справи не долучено пояснень водіїв цих транспортних засобів.

Крім цього, як вбачається із відеозапису, в`їзд на територію ТОВ «Нова Пошта» є вільним і автомобіль Форд Мондео не заважає жодним розвантажувально-навантажувальним роботам службовим автомобілям ТОВ «Нова Пошта».

Посилання представника відповідача у відзиві про те, що стоянка транспортного засобу створювала реальну перешкоду дорожньому руху та перешкоджала руху інших транспортних засобів, що повністю відповідає об`єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, розцінює критично та відхиляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Так, розділом 15. «Зупинка і стоянка» ПДР України передбачено наступні пункти: п. 15.9. «Зупинка забороняється» та п. 15.10. «Стоянка забороняється».

В постанові серії ЕНА № 7203592 від 16 травня 2026 року зазначено про порушення позивачкою п. 15.9. «Зупинка забороняється», водночас, не зазначено жодного підпункту, який би кваліфікував це порушення (підп. а) и)).

В свою чергу, порушення п. 15.10 ПДР України «Стоянка забороняється» (як стверджується у відзиві на позов), в тому числі підп. д) п. 15.10. ПДР України (стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів) Кукіль М.В. працівником поліції не інкримінувалося.

Отже, суду не надано жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 16 травня 2026 року о 9 год. 25 хв. 11 сек. в селищі Ярмолинці по вулиці Адама Орловського, 1, правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що вищевказана постанова від 16 травня 2026 року серія ЕНА № 7203592, що винесена старшим інспектором відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції Герасімовим Андрієм Васильовичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн., є правомірною, тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 16 травня 2026 року серія ЕНА № 7203592, що винесена старшим інспектором відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції Герасімовим Андрієм Васильовичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн., необхідно скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов задоволено, тому необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, ЄДРПОУ 40108824) на користь позивача, ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 9, 72-77, 121, 139, 241-246, 286 КАС України; статтею 19 Конституції України; ст. ст. 7, 122, 245, 251, 268, 276, 280 КУпАП,

вирішив:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 16 травня 2026 року серія ЕНА № 7203592, що винесена старшим інспектором відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції Герасімовим Андрієм Васильовичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, ЄДРПОУ 40108824) на користь позивача, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.В. Кульбаба