Рішення № 138042741, 08.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3800/26

Провадження №: 2/336/3281/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А., за участі секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ФК "Ейс" в особі директора Полякова О.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №921422653 від 05.06.2020 в розмірі 21 165,00 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та 7 000,00 гривень витрат на оплату правової допомоги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.06.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №921422653 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 4D8X8XR4. Відповідно до кредитного договору відповідачу були перераховані грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень на його банківську картку.

28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' (Клієнт) та ТОВ ''Таліон Плюс'' (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору Факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. На виконання договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги №100 від 22.09.2020, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023, від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача.

11.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників б/н від 14.07.2025 за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 від ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 21165,00 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у АТ «Ощадбанк» докази у справі.

26.05.2026 з АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана судом інформація.

29.06.2026 від представника відповідача - адвоката Мельникової Я.В. через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідач вважає позов необґрунтованим та незаконним, а тому таким, що не підлягає задоволенню. Звертає увагу суду на те, що позовна заява подана неналежним представником, оскільки директором ТОВ «ФК «Ейс» є Міщенко А.І. Відповідач заперечує факт укладення договору з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в електронному вигляді. Доказів ознайомлення відповідача з паспортом кредиту суду не надано. Звертає увагу суду, що договір позики, як і кредитний договір, є укладеним з моменту передання грошей. Відповідач від первісного кредитора кредитні кошти не отримував. Первинних документів на підтвердження факту перерахування коштів відповідачу не надано. Позивачем не доведено існування права вимоги первісного кредитора до ОСОБА_2 , а тому в нього відсутнє право звернення до суду з вимогою до відповідача. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

29.06.2026 від представника позивача Сахарової О.І. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вона наполягала на укладенні кредитного договору з ОСОБА_1 . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач отримав кредитні кошти про що свідчать матеріали справи, в тому числі інформація надана АТ «Ощадний банк». Відповідачем не надано доказів, що ним не були отримані кредитні кошти. Позивачем надано всі докази на підтвердження переходу права вимоги до Коробки В.Е. на задоволені позову наполягає.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились. Від представника відповідача- адвоката мельникової Я.В. надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій вона проти позову заперечила в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 05.06.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір №921422653 у формі електронного документу, який підписано позичальником за допомогою введення одноразового ідентифікатора 4D8X8XR4.

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати Позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1. договору). Кредит надається строком на 26 днів з дати отримання Кредиту позичальником, (п.1.2. договору). Сторони погодили розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Також, у п. 4.3. Договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦПК України.

02.07.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 921422653 від 05.06.2020 за змістом якої сторони дійшли згоди продовжити строк на який був наданий кредит на наступну кількість днів6 тридцять (п.1). Починаючи з 01.07.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,45 % в день від суми кредиту (п.2).

28.08.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №921422653від 05.06.2020, згідно з умовами якої сторони домовились надати позичальнику розстрочку у погашення заборгованості в сумі 12325,00 грн. на 147 днів (п.1). Загальна сума заборгованості, вказана в п.1 Додаткової угоди є фіксованою а будь-які нарахування по Договору призупиняються (п.2). Позичальник сплачує Товариству суму заборгованості, вказану у п.1 Додаткової угоди, частками в розмірі не менш ніж 15% від її загальної суми за погодженим графіком (п.3). При порушенні Позичальником графіку заборгованості, визначеного п.3 цієї Додаткової угоди, дана угода втрачає чинність з моменту її укладення, а Договір продовжує діяти без урахування її умов (п.5).

Відповідно до платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на його банківську карту № НОМЕР_1 згідно з договором №921422653 від 05.06.2020 грошові кошти в сумі 10 000, 00 гривень.

Факт належності ОСОБА_1 зазначеної вище банківської карти та перерахування йому грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн. також підтверджується інформацією, наданою АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, а саме: листом 46/1211/71003/20226/БТ від 20.05.2026, випискою про рух коштів по картці та меморіальним ордером №9396852209 від 07.06.2020.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Згідно із розрахунками заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» у ОСОБА_1 за період з 05.06.2020 по 19.10.2020 виникла заборгованість по кредитному договору №921422653 від 05.06.2020 на загальну суму 21165,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., заборгованість за відсотками 11165,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах. 28.11.2019 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №100 від 22.09.2020 ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги за кредитним договором №921422653 від 05.06.2020 до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 16575,00 грн.

05.08.2020 між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' укладено договір факторингу № 05/0820-01 за умовами якого та відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21165,00 гривень.

11.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ "ФК "Ейс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21165,00 грн.

При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 05.06.2020 був укладений кредитний договір №921422653 в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора. Доказів визнання вказаного кредитного договору суду не надано. В подальшому ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти згідно з умовами договору на його банківську картку, номер якої він вказав при укладенні договору. Заперечення відповідача щодо отримання кредитних коштів спростовуються інформацією наданою АТ «Ощадбанк», а також первинними бухгалтерськими документами, такими як виписка по рахунку та меморіальний ордер. Розрахунок, наданий позивачем здійснений з врахуванням коштів, сплачений відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за договором. Стороною відповідача доказів повної сплати заборгованості за договором не надано, розрахунок позивача не спростовано. Позивачем повністю доведено наданими матеріалами справи факт переходу до нього права вимоги до відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Ейс" слід стягнути заборгованість за кредитним договором №921422653 від 05.06.2020 у загальному розмірі 21165,00 грн., яка складається із основної заборгованості у розмірі 10000,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 11165,00 грн.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До позову додано: довіреність, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770906291 від 01.09.2025, акт прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025 на загальну суму 7000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність на адвоката Соломко О.В.

Представник позивача просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на надані послуги адвокатом розмірі 7000,00 грн. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7 000 гривень понесених судових витрат, а саме за надання правничої допомоги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 206, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №921422653 від 05.06.2020 в сумі 21165 (двадцять одна тисяча сто шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, каб.13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Савеленко

08.07.26