Ухвала суду № 138042584, 07.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 07.07.2026

Справа № 334/5318/26

Провадження № 1-кс/334/1726/26

УХВАЛА

про арешт майна

7 липня 2026 року слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026080000001445, внесеному 20.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною п`ятою статті 111-1, частиною п`ятою статті 191 КК України,

встановив:

слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене керівником Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , в якому слідчий просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , а саме на автомобіль марки «NISSAN INTERSTAR», н.з. « НОМЕР_1 » 2007 року випуску, об`єм двигуна 2463 см.куб., кузов НОМЕР_2 , дата реєстрації 11.01.2019; об`єкт житлової нерухомості квартира, загальною площею 43.8 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання, причини неявки не повідомила.

Клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення власника майна ОСОБА_5 , оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням частини четвертої статті 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до положення статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди..

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчими Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22026080000001445, внесеного 20.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною п`ятою статті 191, частиною п`ятою статті 111-1 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені в ході досудового розслідування день та час, після початку військової агресії РФ проти України, але не пізніше 17.06.2022, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці на тимчасово окупованій території міста Мелітополя Запорізької області, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, достовірно знаючи про здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України, факт тимчасової окупації частини території Запорізької області та функціонування на тимчасово окупованій території незаконних органів влади, створених окупаційною адміністрацією держави-агресора, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно та добровільно, погодилася на співпрацю з представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації погодилась на пропозицію невстановлених осіб з числа представників окупаційної влади та прийняла пропозицію стати директором незаконно створеного окупаційною адміністрацією РФ на базі захопленого Комунального підприємства «Аптеки МЛТ» 17.06.2022 року, зареєструвала так зване «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УНИТАРНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ «АПТЕЧНЫЙ ОПТ» в так званому «МИНИСТЕРСТВЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ» (ОГРН 1229000019500), 22.12.2022 в так званій «МЕЖРАЙОННОЙ ИНСПЕКЦИИ № 1 ФЕДЕРАЛЬНОЙ НАЛОГОВОЙ СЛУЖБЫ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ» (ИНН юридического лица 9001011153, ГРН 2229000051498), яке розташовано за адоресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гризодубової, буд. № 39. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на забезпечення діяльності незаконно створеного підприємства в системі органів окупаційної влади Російської Федерації ОСОБА_5 , здійснила державну реєстрацію незаконно створеної на окупованій території України юридичної особи за законодавством Російської Федерації, про що 17.06.2022 внесені відповідні відомості до мовою оригіналу «ЕДИНОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕЕСТРА ЮРИДИЧЕСКИХ ЛИЦ» РФ (ОГРН 1229000019500). У подальшому перебуваючи на посаді директора «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УНИТАРНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ «АПТЕЧНЫЙ ОПТ» ОСОБА_5 , фактично організувала його господарську діяльність на тимчасово окупованій території міста Мелітополя Запорізької області та забезпечила функціонування вказаного підприємства відповідно до законодавства Російської Федерації. Зокрема, ОСОБА_5 , діючи в інтересах окупаційної адміністрації держави-агресора, здійснювала загальне керівництво діяльністю підприємства, організовувала роботу аптечних закладів, забезпечувала підбір та координацію роботи персоналу, видавала обов`язкові до виконання вказівки та розпорядження працівникам, контролювала фінансово-господарську діяльність підприємства, організовувала облік та реалізацію лікарських засобів, а також забезпечувала взаємодію підприємства з незаконно створеними органами окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території Запорізької області. Крім того, ОСОБА_5 забезпечувала функціонування незаконно створеного підприємства у системі економічних та адміністративних відносин держави-агресора, у тому числі шляхом виконання вимог окупаційної адміністрації РФ, організації роботи підприємства відповідно до нормативно-правових актів Російської Федерації, забезпечення податкового та іншого обліку за законодавством РФ, а також підтримання діяльності аптечної мережі в інтересах окупаційної влади. Своїми умисними діями ОСОБА_5 забезпечила становлення та функціонування незаконно створеного окупаційною адміністрацією РФ суб`єкта господарювання на тимчасово окупованій території України, сприяла зміцненню окупаційної влади держави-агресора та фактичному впровадженню економічної системи Російської Федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Окрім цього встановлено, що розпорядженням Мелітопольського міського голови Запорізької області ОСОБА_6 № 1570-к від 28.11.2018, ОСОБА_5 , призначено на посаду директора Комунального підприємства «Центральна міська аптека № 171» Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 01977429, юридична адреса та фактичне місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Гризодубової, будинок № 39. На підставі рішення 9 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VIII скликання від 30.07.2021 № 6 змінено назву з комунального підприємства «Центральна міська аптека № 171» Мелітопольської міської ради Запорізької області на комунальне підприємство «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області. Відповідно до положень статуту затвердженого рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області № 6 від 30.07.2021, Комунальне підприємство «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області, діє на підставі цього статуту, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішень сесії Мелітопольської міської ради та її виконавчого комітету, а також іншого чинного законодавства України. Згідно з вказаним вище статутом, керівництво поточною господарською діяльністю Підприємства здійснює директор, який призначається та звільняється з посади розпорядженням міського голови. До повноважень директора належить: без доручення діє від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах Державної влади і органах місцевого самоврядування, судових органах, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами; постійно вирішує питання діяльності Підприємства в межах Статуту та контракту, за винятком тих, які згідно зі Статутом віднесено до компетенції інших органів правління; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства; має право першого підпису документів, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків та Казначейській службі рахунки; приймає на роботу та звільняє з неї працівників Підприємства в межах чинного трудового законодавства; видає у межах своєї компетенції накази та доручення (в тому числі й нотаріально посвідчені), дає вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками Підприємства, організовує та перевіряє їх виконання. Посадовою інструкцією директора Комунального підприємства «Центральна міська аптека № 171» Мелітопольської міської ради Запорізької області, затвердженою 20.01.2020 закріплено його права та обов`язки, а саме здійснювати керівництво діяльністю Підприємства, нести персональну відповідальність за виконання покладених на департамент завдань і здійснення своїх функцій, розпоряджатися коштами в межах затвердженого кошторису витрат. Директор Підприємства несе відповідальність за неякісне і несвоєчасне виконання посадових обов`язків і завдань, покладених на нього дійсною посадовою інструкцією або невикористання наданих йому прав. У зв`язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість функціонування комунального підприємства, керуючись п. 5.3 розділу 5 Контракту з керівником комунального підприємства «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради винесено розпорядження № 24-к від 29.04.2022 про розірвання контракту з керівником підприємства ОСОБА_5 , 18.05.2022 у зв`язку з грубим порушенням законодавства та обов`язків, передбачених Контрактом, у результаті чого для комунального підприємства настали значні негативні наслідки. Так, 17.05.2022 року, в денний час доби, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області, знаходячись в м. Мелітополь Запорізької області, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам комунального підприємства, за попередньою змовою з групою невстановлених органом досудового розслідування осіб, в умовах воєнного стану, не маючи на те законних підстав, привласнила бюджетні кошти, які належать Комунальному підприємству «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області, здійснивши фінансові операції шляхом накладення особистого електронного підпису для затвердження транзакції та перерахувала з рахунку Комунального підприємства «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області UA783133990000026004030202758 на рахунки фізичних осіб працівників комунального підприємства «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які не були обізнані про її злочинні наміри, грошові кошти на загальну суму 1 000 000 гривень, в подальшому вказані грошові кошти буди отримані вищевказаними співробітниками комунального підприємства «Аптеки МЛТ» Мелітопольської міської ради Запорізької області та в готівковій формі повернуті ОСОБА_5 , як начебто помилково виплачені суми заробітної плати. Отже ОСОБА_5 , своїми умисними діями завдала Мелітопольській міській раді Запорізької області майнову шкоду, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, та є особливо великим розміром.

15.06.2026 слідчим складене письмове повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчинені даних злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 111-1 КК України, який кваліфікований як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також частиною п`ятою статті 191 КК України, який кваліфікований як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. Письмове повідомлення про підозру було погоджене керівником Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 , повістки про виклик останньої опубліковані на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».

01.07.2026 підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Злочини, передбачені частиною п`ятою статті 111-1, частиною п`ятою статті 191 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна або без такої.

Згідно з інформаційною довідкою з ДРРП від 29.05.2026 ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 16.06.2026 підозрювана ОСОБА_5 має у власності автомобіль марки «NISSAN INTERSTAR», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об`єм двигуна 2463 см.куб., кузов НОМЕР_2 .

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, що правовою підставою арешту майна є конфіскації майна як виду покарання, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, що правовою підставою арешту майна є збереження речових доказів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series A № 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його втрати, перетворення або іншої передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та накласти арешт на транспортний засіб, який є власністю ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні злочинів, які передбачають додаткові покарання у виді конфіскації майна. У разі його повернення власник майна може знищіти, зіпсувати, приховати або відчужити майно, яке має важливе значення для виконання можливого кримінального покарання у виді конфіскації майна.

Клопотання в частині накладення арешту на квартиру, співвласницею якої є ОСОБА_5 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

У частинах першій та другій статті 355 ЦК України зазначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України). Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦК України).

Враховуючи вищевказані норми права та приписи частини п`ятої статті 170 КПК України, слідчий суддя не може накласти арешт на майно, яке є спільною сумісною власністю, оскільки воно належить не лише підозрюваній, а й іншій (-м) особі (-ам), право власності якого (-их) не може бути обмежене при застосуванні арешту як заходу забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись статтями 132, 167, 168, 170-173, 175, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на автомобіль марки «NISSAN INTERSTAR», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об`єм двигуна 2463 см.куб., кузов НОМЕР_2 .

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1