Рішення № 138041260, 01.07.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3721/25

2/950/295/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 215795 від 12 січня 2022 року.

Позивач зазначає, що 12 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 215795. Договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором К787. За умовами договору відповідачу надано кредит на споживчі потреби у розмірі 11 111,11 грн, строком на 56 днів, із кінцевою датою повернення 09 березня 2022 року.

З матеріалів позову вбачається, що фактичне перерахування коштів підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24 жовтня 2025 року, згідно з якою 12 січня 2022 року о 05:06:04 на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 успішно перераховано 10 000,00 грн за транзакцією в системі iPay.ua.

29 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29022024, відповідно до якого первісний кредитор передав позивачу право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 215795. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача на загальну суму 11 600,00 грн, з яких: 8 333,33 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 3 266,67 грн - заборгованість за процентами. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, зокрема сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу у встановленому законом порядку. Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо розміру заявлених вимог до суду не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норми ЦПК України щодо розгляду справ у спрощеному провадженні передбачають можливість розгляду малозначних справ без виклику сторін за наявними письмовими матеріалами справи.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору про надання споживчого кредиту, укладеного в електронній формі між первісним кредитором - ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем - ОСОБА_1 , а також з подальшого переходу права вимоги до нового кредитора - ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу.

Судом встановлено, що 12 січня 2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 215795 про надання споживчого кредиту.

У договорі зазначено, що укладення договору здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства через вебсайт та особистий кабінет позичальника. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється шляхом перевірки одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону клієнта. У договорі прямо зазначено, що він підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором К787 12 січня 2022 року о 05:04:02.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований, зокрема, в електронному документі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною. Статтею 12 цього Закону передбачено, що електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор законом визначений як алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Отже, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 215795 укладено у спосіб, передбачений законом, а саме в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Посилання на те, що договір не містить власноручного підпису відповідача на паперовому носії, не може бути підставою для невизнання факту укладення договору, оскільки закон прямо допускає укладення правочинів в електронній формі та використання одноразового ідентифікатора як способу підписання електронного правочину.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З аналізу кредитного договору судом встановлено, що сторони погодили істотні умови договору, а саме: предмет договору - надання споживчого кредиту; розмір кредиту - 11 111,11 грн;

строк кредитування - 56 днів; кінцева дата повернення - 09 березня 2022 року; процентна ставка - 10 % за день за перший день користування кредитом та 0,70 % за день з другого дня користування кредитом; порядок повернення кредиту - згідно з графіком платежів; спосіб надання кредиту - шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача та зарахування частини коштів на виконання зобов`язань щодо оплати процентів за перший день користування кредитом.

Судом також встановлено, що відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про строк кредитування, загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір містить усі істотні умови, необхідні для договорів такого виду, а тому є укладеним і породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24 жовтня 2025 року, згідно з якою на підставі договору на переказ коштів між ТОВ «УПР» та ТОВ «Селфі Кредит» 12 січня 2022 року о 05:06:04 успішно перераховано кошти у сумі 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Суд оцінює цей доказ як належний та допустимий, оскільки він безпосередньо підтверджує обставину фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу. Доказ містить дату, час операції, суму переказу, реквізити платіжної картки, номер транзакції та підпис уповноваженої особи платіжної установи.

Крім того, умови кредитного договору передбачали, що частина кредиту у розмірі 1 111,11 грн зараховується на користь кредитодавця з метою виконання зобов`язань відповідача з оплати процентів за перший день користування кредитом. Тобто загальний розмір кредиту 11 111,11 грн узгоджується з умовами договору, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.

Відповідач не надав суду доказів того, що кошти йому не перераховувались, що платіжна картка йому не належала, або що електронний договір було укладено без його волевиявлення.

Отже, суд приходить до висновку, що факт надання кредиту доведений належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначених договором.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо повернення кредиту та сплати процентів. Розрахунок заборгованості станом на 29 лютого 2024 року свідчить, що загальна заборгованість за договором становить 11 600,00 грн, з яких 8 333,33 грн - основний борг, 3 266,67 грн - проценти.

Розрахунок заборгованості суд оцінює як належний письмовий доказ, оскільки він містить відомості про дату виникнення зобов`язання, період нарахування, суми нарахувань, суми платежів та залишок боргу. Відповідач альтернативного розрахунку не подав, правильність розрахунку позивача не спростував.

Суд звертає увагу, що позивачем не заявлено до стягнення штрафні санкції після набуття права вимоги, а заявлена до стягнення сума складається лише з основного боргу та процентів, що підтверджується наданим розрахунком.

Судом встановлено, що 29 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29022024.

За умовами цього договору первісний кредитор передав, а позивач набув право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. У витягу з реєстру боржників містяться відомості про відповідача ОСОБА_1 , кредитний договір № 215795 та суму заборгованості 11 600,00 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Норми ЦК України щодо заміни кредитора та факторингу передбачають можливість переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Суд приходить до висновку, що право вимоги до відповідача за кредитним договором № 215795 правомірно перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач у позовній заяві зазначає, що у разі ненадходження відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги така обставина не припиняє його обов`язку виконати грошове зобов`язання.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги. Водночас, якщо боржник не отримав такого повідомлення, він має право виконати зобов`язання первісному кредитору, і таке виконання вважається належним.

Із наведеного випливає, що ненадання або неотримання повідомлення про відступлення права вимоги саме по собі не припиняє зобов`язання боржника та не звільняє його від обов`язку повернути кредитні кошти. Така обставина лише визначає ризики належності платежу у випадку, якщо боржник сплатив би кошти первісному кредитору.

Відповідач не надав суду доказів того, що після укладення договору факторингу він погасив заборгованість первісному кредитору або новому кредитору. Відтак відсутні підстави вважати, що його грошове зобов`язання припинилося.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів на спростування позову не подав.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та відповідачем виникли договірні кредитні правовідносини; кредитні кошти були надані відповідачу; відповідач належним чином зобов`язання не виконав; право вимоги за договором правомірно перейшло до позивача; розмір заборгованості підтверджений належними доказами та відповідачем не спростований.

За таких обставин позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 178, 247, 258, 259, 263265, 274279 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 202, 205, 207, 509, 512516, 526, 530, 599, 610612, 625, 626, 628, 638, 639, 10481050, 1054, 10771082 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»( код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 215795 від 12 січня 2022 року у розмірі 11 600 грн 00 коп, з яких: 8 333 грн 33 коп - заборгованість за основною сумою боргу; 3 266 грн 67 коп - заборгованість за процентами, а також судові витрати у справі - судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Усього стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14 628 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ