Ухвала суду № 138040978, 06.07.2026, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/410/26

Провадження 1-кп/574/105/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2026 року за №12026200450000096 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Виноградівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , одруженого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді в Буринському районному суді Сумської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, яке він обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду до 17.07.2026 року включно. Однак, внаслідок неможливості закінчення судового розгляду до спливу вказаного строку та складності провадження є потреба в продовженні строку запобіжного заходу на 2 місяці. При цьому, ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не припинили свого існування. Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, а тому усвідомлення останнім невідворотності цього покарання дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем вірогідності його поведінку та підвищує ризик його переховування від органну досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 сталих соціальних зв`язків не має, хоча і одружений, оскільки дружина перебуває за кордоном, неповнолітніх дітей на утриманні немає, а його зареєстроване місце проживання віддалене територіально від місця здійснення досудового розслідування. Про існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить наявність у обвинуваченого відповідних можливостей, які він зможе використати для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, зокрема, шляхом підкупу погроз, тиску, на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 хоча і має погашену судимість, однак раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, тобто є особою схильною до скоєння злочинів. Також вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть бути достатніми для запобігання вказаним ризикам. З наведених підстав прокурор просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 2 місяці, без визначення застави, враховуючи що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав, оскільки на його думку ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу під час досудового розслідування, на даний час не зменшились та не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, покликаючись на те, що доводи клопотання прокурора лише дублюють попередні клопотання про продовження запобіжного заходу та не містять жодних нових фактів, які б свідчили про ухилення обвинуваченого від слідства та суду, перешкоджання кримінальному провадженню або готування до вчинення нових злочинів, а сама лише тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , не може бути достатньою підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також безпідставними є покликання прокурора на наявність у обвинуваченого судимості, яка є погашеною та не може бути врахована при вирішенні клопотання про продовження тримання під вартою.

Заслухавши доводи прокурора, думку інших учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.01.2026 року під час досудового розслідування кримінального провадження №12026200450000096, відносно ОСОБА_4 , останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому було продовжено ухвалою Буринського районного суду Сумсбької області від 19.05.2026 року на строк до 17.07.2026 року.

Частинами 1-2 ст.331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні клопотання прокурора судом враховується відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, оскільки дітей чи інших утриманців останній не має, а його дружина протягом тривалого часу перебуває за кордоном. Крім того, зареєстроване місце проживання обвинуваченого знаходиться на значній віддаленості від суду, яким здійснюється судове провадження.

Покликання захисника на проходження обвинуваченим військової служби на момент його затримання самі по собі не свідчать про його міцні соціальні зв`язки.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за яке у разі доведення його винуватості, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, а тому обвинувачений, з врахуванням даних про його особу, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може переховуватись від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження лише розпочато, а тому судове провадження не може бути завершене до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За наведеного, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати, тому наявні підстави для продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Покликання захисника на те, що прокурором не доведено вчинення обвинуваченим будь-яких дій, спрямованих на переховування від слідства та суду не свідчать про відсутність ризику вчинення таких дій в майбутньому.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 197, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03.09.2026 включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення її копії.

Суддя: ОСОБА_1