Ухвала суду № 138040251, 08.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12338/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представників потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

захисника - адвоката ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000271 від 08.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_13 , середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_14 . Зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, учинити інше кримінальне правопорушення.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із використанням (застосуванням) засобу контролю або визначення застави в межах ч.3 ст. 182 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_9 і його захисник - адвокат ОСОБА_11 просили в задоволенні клопотання прокурора відмовити, оскільки обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, де мешкає з дружиною та двома дітьми, 2012 та 2024 років народження.

Крім того, зазначили, що з моменту вчинення кримінального правопорушення та часу взяття ОСОБА_9 під варту минуло 16 місяців, не дивлячись на суворість покарання обвинувачений не протидіяв встановленню істини у справі, фактів впливу на потерпілих і свідків не має. Звертали увагу суду на надмірність тримання обвинуваченого під вартою; відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування ризиків і неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу; недопустимість покладення на сторону захисту тягаря доказування тощо.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представники потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не змінювати його.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до десяти років, являє собою значну суспільну небезпеку, оскільки спричинив загибель людини. Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я, останній не судимий, має постійне місце проживання, щодо обвинуваченого відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, суд дійшов висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Що стосується вимог захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Будь-яких даних щодо наявності обставин, які не досліджувалися суддею під час продовження запобіжного заходу, в тому числі можливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу чи скасування застосованого запобіжного заходу, та які б могли вплинути на прийняття рішення про зміну обраного запобіжного заходу, стороною захисту не наведено.

Між тим з урахуванням встановлених ризиків та обсягу обвинувачення, серйозності кримінального правопорушення, менш суворі запобіжні заходи, на переконання суду будуть недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 , не будуть відповідати потребам кримінального провадження на даній стадії (з 4 потерпілих допитано 3 потерпілих, з 5 свідків допитано 2 свідків, розпочато дослідження письмових доказів). Суд вважає, що на теперішній час, зміна запобіжного заходу, не здатна забезпечити виконання цим обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Стороною захисту взагалі не наведено аргументів про те, що обставини, які враховані суддею при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, об`єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу, як і не додано до клопотання будь-яких підтверджуючих таку зміну обставин документів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_9 , враховуючи його тяжкість, суспільну небезпечність, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Крім того, в ході безпосередньо судового розгляду, не встановлено даних, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Діючий запобіжний захід, з огляду на тяжкість вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність є дієвим. З огляду на викладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду кримінального провадження. За таких обставин відсутні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу. Враховуючи особу обвинуваченого та спосіб вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне не визначати заставу обвинуваченому ОСОБА_9 відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177,183 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів по 05 вересня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Строк дії ухвали визначити по 05 вересня 2026 року включно.

Копію ухвали направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cуддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1