Рішення № 138039028, 30.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7950/26

Справа №754/5825/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Галась І.А.

за участю секретаря - Кирилова А.А.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (м. Київ, вул.. Голосіївська, 17, ЄДРПОУ 31650052) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 21438,41 гривень.

Свої вимоги мотивовані тим, що між Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «Вусо» і ТОВ «Сафра Фінанс» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №229681698 від 30.05.2025 року. Згідно з умовами Договору Страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 .

28.08.2025 р. в м. Києві по вул. Оноре де Бальзака, 65/1 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 та а/м. Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 р. по справі №754/15451/25, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Таким чином, у даному випадку вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП 28.08.2025 року є беззаперечною, між його протиправними діями та завданою шкодою існує причинно-наслідковий зв`язок.

До приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» звернулась потерпіла сторона, власник транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування від 07.10.2025 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції №2471520 від 21.10.2025 року вартість матеріального збитку завданого власникові транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає - 25726,09 грн. з ПДВ.

Оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то у відповідності до ч.5 ст.27 Закону 3720-ІХ із розміру матеріального збитку було відраховано ПДВ.

25726,09 грн./1,2=21438,41 грн., де 25726,09 грн. - це розмір матеріального збитку з ПДВ; 1,2 - розмір матеріального збитку зменшений на розмір ПДВ; 21438,41 грн. - розмір матеріального збитку без ПДВ.

Розмір матеріального збитку узгоджений Страховиком із потерпілою особою який підлягає до виплати складає 21438,41 грн., погодження якого підтверджується Договором про погодження розміру витрат на здійснення відновлювального ремонту від 20.11.2025 р.

Відповідно до умов Подлісу 229681698 ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпіллих осіб становить 250 000,00 грн.

У відповідності до Закону 3720-ІХ, на підставі Зави про страхове відшкодування від 07.10.2025 року, ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за договором 229681698 у розмірі 21438,41 грн., що підтверджується страховим актом №2471520-1 від 25.11.2025 року та платіжною інструкцією №76411 від 25.11.2025 року.

Факт керування автомобілем Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння 28.08.2025 р. підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 р. по справі №754/15451/25.

Позивач звертався до Відповідача з пропозицією врегулювання справи в досудовому порядку, але відповідачем борг не сплачено навіть частково.

Отже, після виплати страхового відшкодування у Поивача виникло право вимоги до відповідача на відшкодування завданої шкоди у розмірі 21438,41 грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21438,41 грн. та судовий збір у розмірі 3328 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

В судове засіданні представник Позивача - ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. В поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомляв. Будь-яких заяв клопотань зі сторони Відповідача на адресу Деснянського районного суду м. Києва не надходило.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.05.2025 року між ПАТ «СК «ВУСО» та ТОВ «Сафра Фінанс» було укладено електронний Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №229681698 (поліс), згідно з умовами Договору Страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 .

28.08.2025 р. в м. Києві по вул. Оноре де Бальзака, 65/1 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 р. по справі №754/15451/25, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Таким чином, вина відповідача у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

До приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» звернулась потерпіла сторона, власник транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування від 07.10.2025 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції №2471520 від 21.10.2025 року вартість матеріального збитку завданого власникові транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає - 25726,09 грн. з ПДВ.

Розмір матеріального збитку узгоджений Страховиком із потерпілою особою який підлягає до виплати складає 21438,41 грн., погодження якого підтверджується Договором про погодження розміру витрат на здійснення відновлювального ремонту від 20.11.2025 р.

Відповідно до Страхового акту №2471520-1 за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №229681698 від 30.05.2025 р. погоджено виплата страхового відшкодування в розмірі 21438,41 грн.

Відповідно до умов Полісу 229681698 ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпіллих осіб становить 250 000,00 грн.

На підставі Зави про страхове відшкодування від 07.10.2025 року, ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за договором 229681698 у розмірі 21438,41 грн., що підтверджується страховим актом №2471520-1 від 25.11.2025 року та платіжною інструкцією №76411 від 25.11.2025 року.

Отже, після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до відповідача на відшкодування завданої шкоди у розмірі 21438,41 грн.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно дост. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина першастатті 10 Закону України «Про страхування»).

Згідно з приписами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя,здоров`я,майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч.1ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені уст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема,Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Учасники справи згідно з її матеріалами мають зобов`язання: договірне зобов`язання між позивачем і потерпілим - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП.

Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зіст. 993 ЦК Українита 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зістаттями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування`до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідач на час розгляду справи відзив по справі та докази на підтвердження своїх заперечень не надав, не заявив клопотань про витребування доказів у разі складнощів в їх отриманні, не повідомив про причини неможливості подати такі докази. А відтак фактично не заперечував проти фактичних обставин справи.

Отже, ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суд вважає обґрунтованими і доведеними.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 328,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.22,979,993,1166 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст.3,22,28,29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст.141,259,263, 264, 265,268,280,289,354-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

ПозовПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 21438 гривень 41 копійку та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: