Ухвала суду № 138038830, 07.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 липня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/8965/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним (нечинним) та скасування наказу командира військової частини №34/нод від 27.03.2026 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 117 956 грн 99 коп.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем не додано до позовної заяви копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача та третіх осіб).

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач у позові заявив одну основну позовну вимогу немайнового характеру .

У позовній заяві позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За положеннями частини першої статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Отже, оскільки військовозобов`язані та резервісти не є військовослужбовцями, законодавець виділив їх в окрему категорію осіб, звільнених від сплати судового збору під час призову на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Аналіз п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказує на те, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, сама по собі наявність статусу військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Судом не встановлено, що позивач є військовослужбовцем, військовозобов`язаним та резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та спір пов`язаний з виконанням військового обов`язку, та також під час виконання службових обов`язків.

Отже, позивач не надає доказів того, що його як військовослужбовця призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов`язані з виконанням позивачем військових обов`язків та не стосуються його службових обов`язків, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.

Тому позивачу належить або сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1332,20 грн, або ж надати суду документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивачем у позові заявлено вимогу визнати протиправним (нечинним) та скасувати наказ командира військової частини №34/нод від 27.03.2026 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.

Про порушення свого права цим наказом позивач дізнався у квітні 2026 року, про що представником позивача зазначено у заяві про поновлення строку звернення до суду.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою лише 02.07.2026.

Таким чином, позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений законом.

Представником позивача додано до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначено, що позивач у квітні 2026 року лише дізнався про існування наказу щодо притягнення його до матеріальної відповідальності та про направлення цього наказу для виконання за новим місцем проходження військової служби. Разом із тим відповідач не забезпечив належного ознайомлення позивача ані з наказом, ані з матеріалами службового розслідування, ані з документами, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. З метою реалізації свого права на судовий захист позивач через представника невідкладно звернувся із адвокатськими запитами про надання матеріалів службового розслідування та необхідних документів. Однак матеріали службового розслідування надавалися відповідачем несвоєчасно, частинами, у неповному обсязі, окремі документи були неналежної якості та фактично непридатні для повноцінного ознайомлення, а частина матеріалів надходила з невстановлеиої електронної адреси без належного оформлення. Лише наприкінці травня на початку червня 2026 року позивач отримав комплект матеріалів службового розслідування, достатній для проведення їх аналізу та підготовки адміністративного позову. Крім того, лише 11 червня 2026 року представником позивача було отримано достовірну інформацію щодо юридичної адреси відповідача, необхідну для належного оформлення позовної заяви відповідно до вимог статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України. Одразу після отримання необхідних документів та завершення їх правового аналізу позивач без невиправданої затримки звернувся до адміністративного суду.

Однак наведені доводи спростовуються матеріалами позовної заяви.

Так, позивач у квітні 2026 року дізнався про існування наказу щодо притягнення його до матеріальної відповідальності та про направлення цього наказу для виконання за новим місцем проходження військової служби.

Отже, щонайменше з квітня 2026 року позивач та його представник був обізнаний про існування оскаржуваного наказу та про обставини, які, на його думку, свідчили про порушення прав позивача.

Наявними у справі доказами підтверджується, що копія оскаржуваного наказу від 27.03.2026 отримана позивачем, про що свідчить лист військової частини від 26.05.2026, який долучений до позовної заяви.

Таким чином, перебіг місячного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу розпочався не пізніше квітня 2026 року, відповідно, станом на 02.07.2026 такий збіг .

Щодо отримання представником позивача необхідних документів та завершення їх правового аналізу, на які він посилається як на підставу для поновлення строку, суд зауважує, що такий не може вважатися моментом, з якого позивачу стало відомо про порушення його прав в частині оскарження наказу, оскільки такі відомості були отримані значно раніше ще у квітні 2026 року

Отже, сама обставина отримання та існування наказу була відома стороні позивача задовго до 02.07.2026 року.

Також безпідставними є доводи представника позивача про те, що до отримання необхідних документів та завершення їх правового аналізу, позивач не мав змоги оскаржити спірний наказ.

Суд звертає увагу, що для звернення до суду щодо законності наказу не вимагається попереднє отримання всіх матеріалів службового розслідування.

Відтак, відсутність всіх матеріалів службового розслідування не перешкоджала зверненню до суду з вимогою про оскарження наказу про результати службового розслідування, а тому не може вважатися об`єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного подання позову.

Відтак, причини наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження наказу про результати службового розслідування не є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші причини пропуску та докази поважності його

Отже, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 КАС України.

Згідно зі частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача, третіх осіб);

- документу про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до суду вказавши інші причини пропуску та докази поважності його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Відповідно до частини 11 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва